ПОДАТКИ НА МАЙНО
Земельний податок
Суб'єктом плати (податку) за землю (платником)є власник земельної ділянки або землекористувач, у тому числі орендар.
Об'єктом плати (податку) за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка знаходиться у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Підставою нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Сплата земельного податку починається з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Виробники сільськогосподарської та рибної продукції і громадяни сплачують земельний податок рівними частинами у два строки - до 15 серпня та до 15 листопада, а всі інші платники – щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяця.
Податкова звітність щодо земельного податку складається за формами та в порядку, що регулюється законодавством. До складу зазначених звітних форм входять: зведений розрахунок суми земельного податку; шість додатків, що розшифровують узагальнені показники Зведеного розрахунку щодо окремих земельних ділянок кожної категорії земель.
а) земельний податок, по землям грошову оцінку яких проведено
Сума податку = Пз * Го * Ст * Кц
Нз – площа земельної ділянки, м2 , га.
Го – грошова оцінка земельної ділянки, грн. / м2 , грн. / га
Ст – ставка податку у відсотках до грошової оцінки, %
Кц – коефіцієнт, який використовується залежно від цільового призначення земельної ділянки
б) земельний податок, по землям грошову оцінку яких не проведено
Сума податку = Пз * Ст * Кц * Кб * Кк * Км / 100
Нз – площа земельної ділянки, м2
Ст – ставка податку, коп. / м2 ,
Кц – коефіцієнт, який використовується залежно від цільового призначення земельної ділянки
Кб – коефіцієнт індексації ставок земельного податку, який встановлюється Законом “Про державний бюджет” на 2008 р. 3,1
Кк – коефіцієнт індексації ставок земельного податку, для населених пунктів віднесених до курортних
Км - коефіцієнт індексації ставок земельного податку, який встановлюється місцевими органами влади
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Платниками податку з власників транспортних засобів є підприємстві установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, і також фізичні особи, які мають зареєстровані в Україні власні наземні і водні транспортні засоби.
Об'єктами оподаткування податком з власників транспортних засобів є наземні й транспортні засоби, крім залізничного і трамвайного рухомого потягу та їх частин і обладнання, та невелика кількість позицій водних транспортних засобів, зазначені в товарних групах 87 та 89 Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Юридичні особи сплачують податок з власників транспортних засобів щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Платники податку подають Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до органу державної податкової служби за формою, затвердженою центральним податковим органом України, за місцезнаходженням та за місцем постійного базування транспортних засобів протягом 60 календарнихднів після останнього календарного дня звітного року, тобто не пізніше 1 березня (а у високосний рік - не пізніше 29 лютого) звітного періоду.
За придбані протягом року транспортні засобиРозрахунок подається до органу державної податкової служби у 10-денний термін після їх реєстрації у відповідних органах.
Платником податку з власників транспортних засобів Розрахунок може бути надісланий до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, встановленого для подання Розрахунку.
Сума податку, що підлягає сплаті, округляється до 1 грн. (менше 50 коп. відкидається, а 50 копійок і більше - округляється до 1 грн.) і розбивається платником податку на 4 рівні частини (кожна по 25 відсотків від загальної суми податку підсумкового рядка) та відображається в Розрахунку за поквартальними термінами сплати.
Сума податку = Об дв * Ст / 100
Об дв - об’єм двигуна (довжина корпусу водного транспортного засобу)
Ст - ставка податку в грн. за 100 см3 об’єму двигуна чи 1 см довжини корпуса
РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ
Збір за використання водних ресурсів
Платники збору - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
За спеціальне використання водних ресурсів стягується за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, і скидання в них зворотних вод; за користування водами для потреб гідроенергетики; за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій; для підприємств водного транспорту - за користування водою під час експлуатації водних шляхів
Обсяг використаної води визначається на підставі спеціальних дозволів, виданих органами державної влади; первинних документів, які підтверджують використання води; документів оперативного обліку, в яких зафіксовані показники вимірювальних приладів; договір на поставку води; нормативних документів, які визначають нормативи збору; затвердженими лімітами використання водних ресурсів
Сума збору = Об в * Нз / 100
Об в – обсяг використаної води
Нз - норматив збору в коп. за 1 м3 використаних водних ресурсів
За понадлімітне використання водних ресурсів плата береться в п’ятикратному розмірі.
Збір за забруднення навколишнього середовища:
Платники збору - суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні: громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів
Об’єктом оподаткування є: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів
Для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини
Первинні документи, які підтверджують кількість фактично використаного палива, скидів, відходів, нормативні документи, які визначають нормативи збору та коригуючи коефіцієнти, довідка про встановлені ліміти органом державної влади за місцем реєстрації платника збору, матеріально-сировинні баланси виробництва
Коефіцієнти переводу
- літрів пального в кілограми: бензин - 0,74 кг/ л; дизпалива - 0,82 кг/ л
- м3 побутових відходів (відходів 4 класу) в тонни - 0,21 т/ м3
а) за викиди пересувними джерелами забруднення
Сума збору = О п * Нз * Кнас * Кф
Оп – обсяг використано пального, тонни.
Нз – норматив збору за тонну, грн./т.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту
Кф – коригуючий коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту
б) за розміщення відходів
Сума збору = О в * Нз * Кр * Ко
Ов – обсяг розміщених відходів, тонни
Нз – норматив збору за тонну відходів, грн./ т.
Кр - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів
Ко - коригуючий коефіцієнт, який враховує характер місця розміщення відходів
За понадлімітне розміщення відходів плата береться в п’ятикратному розмірі.
Норматив збору починаючі з 2006 року індексується, обчислюється шляхом добутку базових нормативів збору, затверджених додатком 1 до Порядку, з урахуванням коефіцієнту 2,373, на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2006 рік - 1,116 та на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за 2007 рік - 116,6% . 2.373 * 1,116 * 1,166 = 3,088
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Звітний (податковий) період – період, в якому платник податку зобов’язаний виконати розрахунки податку і сплатити його в бюджет.
Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів, або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Бюджетне відшкодування – сума, яка повинна бути повернена платнику податку з бюджету у зв’язку з лишком сплати податку.
Податкова накладна – документ, який дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ.