Основні напрями вдосконалення лізингових відносин в умовах ринку
ВСТУП
Сучасна ринкова економіка припускає наявність як ринків кінцевих товарів, так і ринків факторів виробництва, з використанням яких і створюються ці самі товари. Основна проблема розвитку лізингового бізнесу полягає в неадекватній відповідності пропозиції наявному попиту на об'єкти, які б могли брати участь у лізингових операціях. Поки що кількість варіантів, за якими вони можуть надходити на лізинговий ринок, вельми обмежена. Одним з таких варіантів може стати техніка, обладнання і транспортні засоби, які передаються народному господарству в результаті конверсії. Проте ця високоякісна техніка, що відповідає останньому слову технічного прогресу, перш ніж надійти в користування, має бути перепрофільована під нові виробничі потреби, тобто адаптована до цивільних галузей, а це потребує значних коштів і чимало часу.
Як альтернативний варіант насичення лізингового ринку можуть розглядатися товарно-матеріальні цінності, зосереджені в наднормативних запасах (обладнання і техніка на складах, у незавершеному промисловому будівництві і виробництві), які формуються внаслідок диверсифікації виробничої діяльності, конверсії і структурних зрушень у національній економічній системі. Проте оскільки частина цих запасів, не будучи ще в експлуатації, уже втратила деякі свої споживчі властивості через тривале зберігання, то її реальне залучення до лізингових операцій можливе тільки через розвиток лізингу майна, яке було вже в експлуатації.
Одним з альтернативних варіантів насичення лізингового ринку в сільському господарстві могло б бути проведення масової приватизації. В ході приватизації власниками основних засобів і підприємств цілком стали організації або фізичні особи, які не можуть функціонально і ефективно використовувати дане майно. І набагато доцільніше передати це обладнання в лізинг тим, хто має достатній досвід і знання щодо використання його у процесі виробництва діяльності і здобуття із цієї виробничої діяльності прибутку.
Окрім цього, перспективи розвитку лізингових відносин в сільському господарстві обумовлені і деякими загальними тенденціями економічного розвитку, а саме:
– скороченням обсягу ліквідних коштів у підприємств та організацій через постійно виникаючі труднощі на грошових ринках;
– загостренням конкуренції, що потребує оптимізації фірмових інвестицій;
– в умовах економічної кризи зниженням платоспроможності фермерських господарств та малих сільськогосподарських підприємств, що обмежує їх спроможність виділити кошти для придбання техніки та обладнання для розширення виробництва;
– стимулювання економічного зростання і сприяння розвитку лізингу у сільському господарстві з боку фінансових організацій та держави.
Окрім економічних причин, що пояснюють зростання числа лізингових контрактів, відзначимо і причини, характерні для конкретних галузей, згідно з якими, приміром, в сільському господарстві, на пасажирському і вантажному транспорті, в науково-технічній сфері застосування лізингу особливо відповідає специфіці виробництва.
Наразі в Україні операції внутрішнього лізингу, у класичному розумінні цього терміну, зустрічаються рідко. За ситуації, коли намітилася деяка стабілізація економіки: інфляція не перевищує однозначної цифри на місяць, збільшується частка довгострокових кредитів, що напевно приверне увагу банків і навколо банківських структур до лізингових операцій, які органічно поєднують у собі відносини оренди, спосіб кредитування і фінансування.
Проведені дослідження переконують нас у тому, що перспективи розвитку лізингових відносин засновані, перш за все, на економічній необхідності. Наскільки економічна необхідність лізингу відповідає тенденціям і основним закономірностям розвитку економіки країни, настільки лізинг буде затребуваний об'єктивною економічною реальністю.
Вигоди, які одержують окремі фірми, складаються в загальний народногосподарський ефект, що сприяє появі нових технологій, зростанню обсягів виробництва товарів та послуг.
Фінансовий лізинг – вигідніший спосіб придбання обладнання в порівнянні з його купівлею за рахунок отриманого кредиту чи власних коштів. Так, за оцінкою фахівців компанії "Інкомлізинг" (заснована Інкомбанком), при терміні лізингу в п'ять років економічність лізингової схеми в порівнянні з кредитною становить 10,6 відсотка, а при порівнянні з придбанням на власні кошти – 14 відсотків. У Промбудбанку Росії підрахували, що лізинг вигідніший за кредит з терміном понад два роки на 17 і більше відсотків [2, с.28].
Загальна тенденція економічної доцільності й ефективності використання лізингових відносин, у чому ми глибоко переконані, набуває в сучасних умовах все більш сталішого характеру.
У першу чергу, це ефект нарощування виробничих потужностей. Звичайно, фінансування лізингу сільськогосподарських машин і обладнання визначається загальним економічним положенням в країні і здійснюється в рамках інвестиційного попиту. Також лізинг прискорює процес трансформації капіталу з кредитного у функціонуючий і створює стимули у сільськогосподарських підприємств до накопичення власних коштів.
Інвестиційна діяльність, спрямована на розвиток малих сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств шляхом лізингу обладнання в умовах українського ринку, є достатньо надійним механізмом використання грошових коштів. Суперечність, що виникає між прагненням інвестувати кошти на підтримку малого бізнесу і ризиком їх збереження і примноження, знімається шляхом створення інститутів акумуляції і контролю за цільовим витрачанням інвестицій в особі лізингових компаній.
Інвестування засобів у формі надання виробничого обладнання великій кількості малих сільськогосподарських підприємств істотно знижує ризик неповернення вкладених засобів за рахунок дроблення інвестицій на низку малих проектів і збереження за лізингодавцем права власності на передане обладнання і контролю за його використанням. Крім того, накопичення досвіду роботи з українськими підприємцями, знання специфічних особливостей українського ринку сільськогосподарської техніки та обладнання стає додатковою гарантією повернення коштів
Економічною необхідністю для вітчизняних виробників також є можливість оновлення технологічної бази без значних одноразових витрат. Лізинг робить доступнішим багато видів дорогого обладнання, розширюється коло їх споживачів за рахунок підприємств дрібного і середнього бізнесу. Так можна зробити прогноз про те, що найважливішими видами машинно-технічної продукції, привабливими для лізингу в Україні найближчими роками, стануть: промислове обладнання, легкові автомобілі, а також сільськогосподарська техніка.
Ще однією економічною необхідністю лізингових послуг, на наш погляд, є те, що засоби, наявні у підприємця, можуть бути спрямовані, наприклад, на закупівлю необхідної сировини, а лізингові виплати здійснюються після отримання прибутку в результаті експлуатації обладнання, наданого в лізинг.
Крім того, мале підприємство може продати лізинговій компанії не використовуване з якоїсь причини обладнання і відразу ж узяти його в лізинг. І якщо в період дії договору власником обладнання, що передається в лізинг, є лізингодавець, то після виконання всіх договірних зобов'язань це обладнання стає власністю лізингоодержувача.
Особливо ми хочемо виділити важливість лізингових відносин для вітчизняних виробників складної, високотехнологічної і дорогої техніки. Лізинг надає їм перспективи збуту своїй продукції, є засобом прискорення оновлення виробництва, дозволить згодом здійснювати ремонт і сервісне її обслуговування і як результат ефект прискорення науково-технічного прогресу.
В умовах конкуренції за внутрішні і зовнішні ринки все важливішим стає, нарівні з поліпшенням технічних характеристик товару, надання пільгових умов фінансування, на основі яких він пропонується споживачеві. І тут очевидні переваги лізингових форм фінансування. Традиційні джерела фінансування стали важкодоступними для багатьох компаній, унаслідок чого зростаюча кількість дрібних і середніх фірм змушена була звертатися до лізингу основних фондів.
Конкурентні відносини, що виникають і все більш посилюються, викликають настійну необхідність у підвищенні рівня автоматизації і механізації процесів виробництва, а також управління, що у свою чергу зумовлює значне зростання капіталовкладень у наукоємні виробництва і різку зміну основних виробничих фондів. У цих умовах лізинг став украй необхідним. Крім того, в умовах трансформаційної економіки, коли значно зросло значення чинника мобільності, здатності швидко залучити необхідні ресурси, лізинг став засобом вирішення не тільки поточних, а і довготривалих завдань, важливим джерелом отримання додаткових прибутків.
Зрештою, це зростаючий ефект інвестицій. Сприяючи модернізації виробництва, лізинг забезпечує зростання продуктивності машин і обладнання. Відпадає потреба в заморожуванні значних коштів. Фірми можуть придбавати обладнання, орієнтуючись на середню, а не максимальну потребу в ньому. Якщо підприємство взяло техніку в лізинг одразу виникають стимули до економії, тому що техніка часто залучається на короткий строк, і використовувати її треба з максимальною віддачею.
Таким чином, можна констатувати, що використання лізингу вигідне і з позиції постачальника, і з позиції споживача, крім цього, вся народногосподарська система в цілому також отримує певний ефект.
Лізингові операції з малими підприємствами в сільському господарстві і фермерськими господарствами допускають великий ступінь ризику для лізингодавця, тому і стимулювання обслуговування цих господарських суб'єктів має бути значнішим, ніж великих і середніх. Цей чинник повинен враховуватися при формуванні державної політики.