Смекни!
smekni.com

Основи фінансового аналізу (стр. 8 из 25)

Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така імобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

В таблиці 4.1 розглянуто склад і структуру дебіторської заборгованості ЧМОЗ.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену К. з. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою. В регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов'язань може подати на нього позові в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і застосовує механізм банкрутства, який водночас є й механізмом вибору ефективного власника, і механізмом запобігання можливій ланцюговій реакції поширення неплатежів між господарюючими суб'єктами, що може перетворитися на потужний дестабілізуючий фактор економіки. Проте в періоди глибоких економічних потрясінь механізм банкрутства належним чином не виконує зазначені функції, і через несприятливі об'єктивні обставини дуже часто неплатоспроможними стають виробники з нормальним і навіть високим рівнем ефективності господарювання, які створюють потрібну споживачам продукцію (послуги).

До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:

- постачальники і підрядчики;

- векселя до сплати;

- заборгованість перед персоналом організації;

- заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;

- заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;

- аванси отримані;

- інші кредитори.

Для більш детального аналізу розглянемо структуру поточних зобов’язань.

Таблиця 4.3

Аналіз структури кредиторської заборгованості ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.

Складові кредиторської заборгованості 2008р. 2009р. Відхилення
Обсяг Пит. вага Обсяг Пит. вага Обсягу %
Кредиторська заборгованість за товари 48 3,25 137 11,03 89 64,96
Поточні зобов’язання:з одержаних авансів 16 1,08 28 2,25 12 42,86
- з бюджетом 175 11,84 363 29,23 188 51,79
- зі страхування 642 43,44 254 20,45 - 388 152,76
- з оплати праці 412 27,88 340 27,28 - 72 21,18
- з учасниками 4 0,27 - - - -
Інші поточні зобовязання 181 12,25 120 9,66 - 61 50,83
Всього 1478 100 1242 100 - 236 19

Загальна сума кредиторської заборгованості зменшилась на 236 тис. грн., через розрахунок зі страховиками та працівниками заводу. Позитивним є збільшення кредиторської заборгованості за товари, оскільки підприємство може більше часу користуватись чужими коштами, не беручи при цьому банківський кредит. На 51,8% зросла заборгованість перед бюджетом.

Таблиця 4.4

Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних активів ЧМОЗ за 2008-2009 роки

Показники 2008р. 2009р. Відхилення
Тривалість обороту оборотних активів 84 145 + 61
Коефіцієнт оборотності ОА 4,274 2,476 - 1,798
Коефіцієнт завантаження ОА 0,234 0,404 + 0,17
Сума вивільнених (залучених) коштів - + 2315,56 -
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. ОА 0,030 -0,678 - 0,708
Рентабельність ОА, % 3 -6,7 -9,7

Спостерігається збільшення тривалості обороту оборотних активів на 61 день і коефіцієнт завантаження зріс на 0,17, що є негативним явищем на підприємстві, оскільки збільшує термін обертання і суму використаних активів для отримання прибутку. Це спричинено зменшення чистого доходу в 2009 році, порівняно з 2008 роком. Рентабельність з відємним значенням говорить про неефективне використання оборотних активів підприємством.

Важливим моментом в управлінні діяльністю заводу є визначення шляхів використання в обороті вільних оборотних коштів з максимальною ефективністю. Ефективне управління оборотними активами полягає в наступному [9, 103].

1. Вибір оптимального рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності кожного підприємства. При цьому найбільш загальними умовами забезпечення раціональної структури оборотних активів для всіх підприємств незалежно від організаційно-правових форм господарювання та форм власності є такі. По-перше, вартість оборотних активів (без урахування грошових коштів) має бути більшою або дорівнювати сумі кредиторської заборгованості за товарними операціями. По-друге, сума дебіторської заборгованості на визначену дату за балансом повинна бути меншою або дорівнювати загальній сумі кредиторської заборгованості на відповідну дату.

2. Вибір оптимального рівня джерел формування оборотних активів, враховуючи при цьому ефективність використання оборотного капіталу та ризику, який впливає на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства.

Наявність чистого оборотного капіталу, який дає змогу забезпечити рівень ліквідності балансу підприємства (абсолютної, поточної, загальної). Визначені коефіцієнти повинні перевищувати оптимальні значення або дорівнювати їм. Слід зазначити, що в практиці господарювання мінімальна величина чистого оборотного капіталу має бути не нижче 10% загального обсягу оборотних активів, інакше підприємство може втратити платоспроможність. У разі від’ємного значення чистого оборотного капіталу підприємство змушене залучати кредити комерційного банку. Забезпеченість підприємства оптимальним розміром грошових коштів, який залежить від обсягу виробництва та швидкості оборотності оборотних активів, у тому числі і грошових коштів. Ефективне управління оптимальним розміром грошових коштів досягається прискоренням надходження грошових коштів на поточний рахунок підприємства, скороченням періоду для здійснення розрахунків за відвантажену продукцію, підвищенням ефективності від вкладених грошових коштів. Завдання підвищення ефективності використання грошових коштів може бути досягнуте через інвестування у високоліквідні фінансові інструменти або зберігання тимчасово вільних грошових коштів на депозитних рахунках комерційних банків. Підвищується ефективність використання грошових коштів за рахунок мінімізації сукупних витрат на їх утримання і зворотної конвертації короткострокових вкладень у готівкові засоби платежу.

4. Вибір оптимального операційного і фінансового циклів через скорочення виробничого процесу, прискорення оборотності дебіторської заборгованості та уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

5. Оптимізація параметрів розрахункових операцій на основі вимог та потреб моделі управління дебіторською заборгованістю, а також строку іммобілізації фінансових ресурсів у сферу обігу, мінімізація тривалості обороту оборотного капіталу, здійснення розрахунків з постійними покупцями шляхом періодичних платежів, тобто періодичних грошових переказів.

Основною складовою джерел формування оборотних засобів підприємств повинні бути власні джерела, оскільки вони забезпечують їх фінансову стійкість, платоспроможність в довгостроковому періоді, а отже, знижують ризик банкрутства.

Власні оборотні кошти - це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних коштах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів, які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних (у зв'язку з одноразовістю виплати по заробітній платі, оплаті відпусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стійкими пасивами.

Таблиця 4.5

Аналіз оборотності та ефективності використання власних оборотних активів ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.

Показники 2008р. 2009р. Відхилення
Тривалість обороту ВОК 53 30 - 15
Коефіцієнт оборотності 6,813 5,67 - 1,143
Коефіцієнт завантаження 0,147 0,176 0,029
Коефіцієнт забезпечення 0,563 0,077 - 0,486
Коефіцієнт маневрування 0,259 0,016 - 0,243
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. ОА 0,14 - 2,135 - 2,275
Рентабельність ОА, % 14 - 213,5 - 227,5

За окремими показниками очевидно, що завод покращив використання ВОК, так тривалість обороту в 2009 році зменшилась на 15 днів, також коефіцієнт оборотності зменшився на 1,143. Проте зниження коефіцієнта забезпечення на 0,486 свідчить про зменшення частки ВОК в сумі оборотних активів. Від`ємна рентабельність показує негативний результат протягом господарської діяльності за 2009 рік, і від'ємне значення чистого прибутку.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу встановити нестачу або надлишок власних оборотних коштів.

Нестача власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх, що може бути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання (наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.