Сьогодні в Україні бухгалтерський баланс базується на даних бухгалтерського обліку як системі суцільного, безперервного, документального відображення фінансово-господарської діяльності підприємства. Баланс підприємства надає зовнішнім і внутрішнім користувачам корисну, повну, правдиву та неупереджену інформацію про майновий і фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період. Таким чином, бухгалтерський баланс є інформаційним джерелом для прийняття управлінських рішень.
Оперативне управління господарюючим суб’єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Саме таку інформацію, узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерського балансу. Звідси випливає, що баланс є синтезом професійних дій фахівців з обліку, рушієм правильного ведення обліку, інструментом визначення економічних, юридичних та господарських відносин підприємства, передумовою для ефективного нормування, поточного та перспективного планування, найважливішим звітним документом. На підставі показників балансу найчастіше проводять оцінку фінансового стану підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів. За допомогою цього способу вивчаються такі важливі аспекти результатів діяльності підприємства, як фінансовий стан підприємства, його ліквідність, платоспроможність, рентабельність тощо. Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення його фінансового стану.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Беручи загалом, можна сказати, що актив - це система показників, які відображують склад і розміщення засобів господарства, згрупованих у якісно однорідні групи; пасив балансу - це система показників, які відображають джерела утворення й цільове призначення засобів господарства, також згрупованих в якісно однорідні групи. З погляду політичної економії пасив є сумою вартостей, отриманих із різних джерел, а актив - це конкретні форми існування цих вартостей.
Кількість статей балансу не регламентується нормативними актами, але їх має бути стільки, щоб відобразити стан майна не тільки в цілому, а й згідно з його галузевими особливостями, щоб створити передумови для забезпечення контролю за збереженням майна, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, бути важливим джерелом інформації для аналізу та управління діяльністю підприємства. У зв'язку з цим Міністерство фінансів України розробляє та затверджує номенклатуру статей балансу, погоджуючи її з Держкомстатом України.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.
Вона повинна уможливлювати:
оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;
оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх використання;
¾ прийнятгя обгрунтованих управлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.
Звітним періодом для складання балансу є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду. Для забезпечення порівнянності даних у балансі підприємства наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (у квартальних балансах) та на кінець звітного року.
Отже, бухгалтерський баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів власності та зобов’язань на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень. Основним нормативним документом, що регулює основні положення зі складання та подання ф. № 1 "Баланс" в Україні є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Даним нормативним документом визначено форму балансу, методику його складання, перелік та склад статей балансу тощо. Метою аудиту балансу є надання аудиторського висновку шляхом підтвердження достовірності, повноти відображення показників.
Інформаційними джерелами для аналізу майна підприємства є баланс підприємства, ф.1, примітки до фінансової звітності, ф.5, а також звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ. При аналізі діяльності підприємства до 1999 р. можна використовувати також Звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (згідно з НСБУ такий звіт не складається). При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.
Аналіз майна підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки оборотних активів.
Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.
Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.
Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі майна підприємства:
1. Загальна оцінка структури майна.
2. Аналіз виробничого потенціалу, перш за все, основних засобів.
3. Аналіз складу і динаміки оборотних коштів.
4. Аналіз джерел майна і наявності власних оборотних коштів.
5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства [10, 46].
Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.
При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.
Проаналізуємо структуру і динаміку майна підприємства в цілому у вигляді таблиці.
Таблиця 3.1
Аналіз структури і динаміки майна ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Статті балансу | Обсяг ресурсів | Питома вага, % | Зміни | |||
| 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | Обсяг | Питома вага | |
| Необоротні активи | 6187 | 6489 | 61,70 | 82,82 | + 302 | 4,7 |
| Оборотні активи | 3839 | 1346 | 38,29 | 17,18 | - 2493 | 64,9 |
| Витрати майбутніх періодів | 1 | - | 0,01 | - | -1 | - |
| Баланс | 10027 | 7835 | 100 | 100 | - 2192 | 21,9 |
Аналізуючи структуру майна підприємства очевидно, що загалом загальна вартість активів зменшилась на 21,9% за рахунок значного зменшення частки оборотних активів. Негативним є зменшення грошових коштів на рахунку в банку, що свідчить про погіршення ліквідності та платоспроможності ЧМОЗ. Незначною мірою зросла вартість необоротних активів (4,7%) через збільшення відстрочених платежів на 463 тис. грн.
Розглянемо детальніше структуру необоротних активів підприємства.
Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", до необоротних активів належать:
– нематеріальні активи;
– незавершене будівництво
– основні засоби;
– довготермінові фінансові інвестиції;
– довготермінову дебіторську заборгованість;
– відстрочені податкові активи;
– інші необоротні матеріальні активи;
До нематеріальних активів відносяться права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, "ноу-хау", програмне забезпечення, авторські права, монопольні права і привілеї (включаючи права на винаходи, патент, ліцензію на визначені види діяльності, промислові зразки, моделі, використання художньо-конструкторських рішень), організаційні витрати (включаючи плату за державну реєстрацію підприємства, брокерське місце), торговельні марки, товарні і фірмові знаки, ціна фірми [3].
За характером застосування нематеріальні активи схожі на основні засоби. Вони використовуються тривалий період, приносять прибуток, і з часом велика частина з них втрачає свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури, складність визначення вартості, невизначеність при виявленні прибутку від їхнього застосування. Оцінка нематеріальних активів відбувається за узгодженням сторін при їхньому внеску в статутний капітал на основі цін світового або внутрішнього ринку. У вартість нематеріальних активів входять покупна ціна, витрати, зв'язані з придбанням і приведенням у стан готовності цих активів. Вартість нематеріальних активів включається в собівартість продукції шляхом нарахування зносу.
Незавершене виробництво - це вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.