Таблиця 9.3
Аналіз кредитоспроможності ЧМОЗ за допомогою прогнозної моделі за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,905 | 0,005 | - 0,9 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,639 | 0,114 | - 1,525 |
| Коефіцієнт загальної ліквідності | 2,6 | 1,08 | - 1,52 |
| Коефіцієнт маневреності | 0,259 | 0,016 | - 0,243 |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,833 | 0,841 | 0,008 |
| Рентабельність активів, % | 2,9 | -27,1 | - 30 |
| Рентабельність продажу, % | 2 | -37,7 | - 39,7 |
Дані коефіцієнта абсолютної та швидкої ліквідності відхиляються в досліджуваних роках: в першому перевищує нормативне значення, а в 2009 занижене. При чому зміни складають відповідно 99,45% і 93,04%. Дані 008 року свідчать про надмірну суму коштів на рахунках, які використовуються неефективно, оскільки не перебувають в обороті.
Через збитковість, рентабельність досягла від`ємного значення, зменшившись на 100 %.
Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на п'ять класів:
клас “А” - фінансова діяльність позичальника дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;
клас “Б” - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу “А”, але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу;
клас “В” - фінансова діяльність позичальника задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені;
клас “Г” - фінансова діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою;
клас “Д” - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично нульова.
Виходячи з опису, слід зазначити, що ЧМОЗ підпадає під категорію Г, де фінансова діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою
Тобто, реальні висновки та пропозиції за результатами оцінки кредитоспроможності позичальників дозволяють уникнути в процесі банківської діяльності невиправданих ризиків при здійсненні кредитних операцій.
Для функцiонування i розвитку в умовах внутрiшнього i зовнішнього середовища, якi iстотно змiнюються, пiдприємство повинно володiти гнучкою структурою фiнансових ресурсiв i при необхiдностi мати можливiсть залучати позичковi кошти, тобто бути кредитоспроможними.
Кредитоспроможним є пiдприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсiв i здатне своєчасно повернути одержану позику з виплатою належних вiдсоткiв за рахунок прибутку та iнших фiнансових ресурсiв.
Збiльшення обсягу прибутку i позитивна динамiка рентабельності сприятливо впливають на фiнансовий стан пiдприємства, пiдвищують його фiнансову стiйкiсть i кредитоспроможнiсть.
Аналіз кредитоспроможності підприємства дозволяє встановити основні причини незабезпечення ліквідності і кредитоспроможності. Основними з них є: наявність дебіторської заборгованості, в т. ч. невиправданої; порушення зобов'язань перед клієнтами, нагромадження надлишкових виробничих і товарних запасів; низька ефективність господарської діяльності, уповільнення оборотності обігових коштів.
Стабільність фінансового положення підприємства в умовах ринкової економіки обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю.
Головними якісними і кількісними критеріями ділової активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, репутація підприємства, ступінь плану основних показників господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їхнього росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість економічного росту.
Господарська діяльність підприємства може бути охарактеризована різними показниками, основними з який є обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток, величина активів підприємства (авансованого капіталу).
Ділова активність акціонерних підприємств характеризується у світовій практиці ступенем стійкості економічного розвитку чи росту.
Стійкість економічного росту дозволяє припустити, що підприємству не грозить банкрутство. Цілком очевидно, що хитливий розвиток припускає імовірність банкрутства. Тому перед керівництвом підприємства і менеджерами стоїть дуже серйозна задача - забезпечити стійкі темпи його економічного розвитку.
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.
Коефіцієнти оборотності - система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.
Розглянемо показники, які характеризують ділову активність підприємства протягом розглянутих років.
Таблиця 10.1
Аналіз ділової активності ЧМОЗ за 2008-2009 роки тис. грн.
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Фондовіддача основних засобів | 2, 199 | 1,064 | -1,135 |
| Коефіцієнт оборотності ДтЗ | 16,915 | 10,523 | - 6,392 |
| Термін оборотності ДтЗ | 21 | 34 | 13 |
| Кількість оборотів запасів | 12,493 | 7,138 | - 5,355 |
| Термін оборотності запасів | 28 | 50 | 22 |
| Кількість оборотів КтЗ | 12,672 | 4,724 | - 7,948 |
| Термін оборотності КтЗ | 28 | 76 | 48 |
| Термін операційного циклу | 49 | 84 | 35 |
| Термін фінансового циклу | 21 | 8 | - 13 |
| Кількість оборотів ВК | 1,645 | 0,86 | - 0,785 |
| Оборотність всього капіталу | 1,439 | 0,719 | - 0,72 |
| Коефіцієнт стійкості економічного зростання | 0,031 | - 0,324 | - 0,355 |
Фондовіддача зменшилась на 1,135 через зменшення доходу. Термін оборотності зріс на 13 днів, а коефіцієнт оборотності зменшився на 6,392, тобто термін погашення зріс і ефективність використання дебіторської заборгованості зменшилась. Те саме стосується запасів, що є негативним. Проте в частині кредиторської заборгованості, збільшення термінів є позитивним, оскільки підприємство може використовувати довше чужі кошти.
Термін операційного циклу зріс на 35 днів, що збільшує термін вивільнення коштів. Термін фінансового циклу зменшився на 13 днів. Оборотність власного та всього капіталу зменшились через зменшення суми доходу в 2009 році.
Факторний аналіз динаміки коефіцієнта стійкості економічного росту виробляється на підставі даних форм № 1 і № 2 бухгалтерські звітності. Використання багатофакторної моделі коефіцієнта стійкості економічного росту в учбово-аналітичній практиці складається в прогнозуванні темпів розвитку підприємства з урахуванням ризику банкрутства [9].
Підвищення ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту.
Збільшення числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу. Скорочення періоду виробництва потребує вдосконалення технології, модернізації і автоматизації виробництва.
Скорочення періоду обігу потребує більш ефективного і раціонального використання ресурсів, прискорення документообігу і розрахунків.
Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективніше діяльність підприємства.
Прибуток - один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковості, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж. Якщо власні витрати перевищують грошові надходження від реалізації, мають місце збитки від реалізації.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності. Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фінансових та валютних біржах та ін.). Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб’єкти господарювання після реалізації продукції. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом (після виплат податку на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань із виторгу до бюджетних і не бюджетних фондів) та повної собівартості реалізованої продукції.