Таблиця 7.2
Визначення ступеня ліквідності ЧМОЗ за 2008-2009 роки
| 2008 р. | 2009 р. | ||||||||
| А1 | 1338 | < | П1 | 1478 | А1 | 6 | < | П1 | 1249 |
| А2 | 1084 | > | П2 | - | А2 | 137 | > | П2 | - |
| А3 | 1417 | > | П3 | 200 | А3 | 1206 | > | П3 | - |
| А4 | 6187 | < | П4 | 8349 | А4 | 6489 | < | П4 | 6589 |
Очевидно, що нерівність, відповідно до нормативів, не зберігається, тому підприємство не є ліквідним.
Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості [16, 39].
Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.
Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов’язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах. За показниками балансу визначеного нами підприємства, простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду немає.
Неплатоспроможність підприємства є наслідком:
вилучення власних коштів з обороту в основні засоби;
накопичення наднормативних запасів оборотних засобів за рахунок залучених коштів і сповільнення їх оборотності;
наявність простроченої дебіторської заборгованості і неліквідних активів;
збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.
Проведемо аналіз платоспроможності ЧМОЗ,
Таблиця 7.3
Оцінка показників платоспроможності ЧМОЗ за 2008 - 2009 роки
| Показники | 2008р. | 2009р. | Відхилення |
| Співвідношення довгострокових зобов'язань до акціонерного капіталу | 0,024 | - | - 0,024 |
| Співвідношення вхідних грошових коштів від операційної діяльності до довгострокових зобов'язань | 0,855 | - | - 0,855 |
| Співвідношення прибутку до сплати податку і постійних витрат до постійних витрат | 1,101 | - 0,052 | - 1,153 |
| Співвідношення готівки від операційної діяльності і постійних витрат до постійних витрат | 1,061 | 2,151 | 1,09 |
| Співвідношення активів до довгострокових зобов'язання | 50,135 | - | - 50,135 |
| Співвідношення нерозподіленого прибутку до ср. суми активів | - 0,03 | - 0,229 | - 0, 199 |
Співвідношення довгострокових зобов'язань до акціонерного капіталу в 2009 році склало нуль, як і співвідношення вхідних грошових коштів від операційної діяльності до довгострокових зобов’язань в зв’язку з відсутністю довгострокових зобов’язань в поточному році. Співвідношення прибутку до сплати податку і постійних витрат до постійних витрат зменшилось на 1,153, через від'ємне значення прибутку в 2009 році. Співвідношення нерозподіленого прибутку до середньої суми активів зменшилась на 0, 199 в зв’язку зі збільшенням суми нерозподіленого збитку.
Головна задача, що стоїть перед колективом у такий складний період, - перейти на нормальний, звичайний режим роботи. Для чого необхідно в першу чергу виконати перед кредиторами зобов'язання, забезпечені заставою, погасити заборгованість у бюджетні і позабюджетні фонди, і, нарешті, розрахуватися з кредиторами, з якими ведеться постійна робота, за сировину, матеріали і т.д.
Рекомендації з оздоровлення економічної діяльності підприємства можна виділити в наступні етапи.
1. Перший етап.
На цьому етапі необхідно підготувати план фінансового оздоровлення підприємства. Стан ресурсів:
¾ кадри. Необхідна заміна кадрів на більш кваліфіковані і скорочення персоналу для зниження витрат на виробництво і підвищення конкурентоздатності продукції, що випускається.
¾ фінанси. У зв'язку з тим, що підприємство знаходиться в складній фінансовій ситуації, кредитування вкрай скрутне, однак необхідно будь-яким способом залучити додаткові кошти для подальшої реалізації господарської діяльності.
¾ сировина і матеріали. На момент ситуації, що створилася, відсутня необхідна для безперебійної роботи кількість сировини. Необхідно відновити зв'язку з постачальниками і посередниками, зацікавити їх у необхідності подальшої підтримки економічних зв'язків.
¾ продукція. Уся продукція, що знаходилася на складах і придатна для реалізації невисокої якості. У зв'язку з цим, повернення до старих позицій на ринках збуту готової продукції можливе тільки при зниженні ціни (це буде можливо при зниженні витрат на собівартість, скороченні робочих місць і заміну кадрового складу більш компетентним).
Для рішення задач першого етапу підприємству необхідно зробити фінансову чи товарну допомогу від посередників, постачальників чи зацікавлених клієнтів, банків. А так само є можливість реорганізації ТОВ в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу, що дозволило б зробити продукцію, реалізувати її, нагромадити фінанси для рішення задач другого етапу.
2. Другий етап
На цьому етапі необхідно збільшити обсяги виробництва і реалізації. Шляхом ретельно спланованої роботи в області маркетингу підприємству відкриється така можливість, як поліпшення позицій на ринках збуту продукції.
Обмеженням для одержання більш високих результатів є недостача оборотних коштів. На цьому етапі необхідно спланувати стабілізацію виробництва шляхом:
¾ створення більш удосконаленої системи керування,
¾ поліпшення якості продукції.
3. Третій етап
Дрібними кроками збільшуючи виробництво і збут, підприємству вдасться установити задовольняючі обсяги по випуску продукції і зробити повне погашення кредиторської заборгованості.
Для того, щоб вирішити існуючі проблеми, що стоять на сьогоднішній день перед підприємством, директору товариства необхідно більш чітко планувати роботу маркетингової служби (більш ґрунтовно вивчати ринки збуту, шукати незаповнені ніші, вивчати ринок сировини, ретельніше займатися питаннями цінової політики), а також розвивати фінансовий менеджмент [16, 40].
Таким чином, головною метою підприємства, що опинилося в скрутному положенні, є перехід на нормальний режим роботи. Для цього необхідно погасити всі заборгованості. Це досить важко в стані часткової неплатоспроможності, але можливо. Варто розробити план по оздоровленню економічної діяльності підприємства. Він може складатися з трьох етапів. Необхідно проаналізувати стан ресурсів підприємства на сьогоднішній момент і можливості підприємства на майбутнє. При наявності можливості одержати фінансову чи товарну допомогу підприємство може розплатитися з боргами і збільшити виробництво і збут. Необхідно також розглянути можливість реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство з випуском акцій і залученням капіталу.
Запорукою виживання підприємств в умовах кризи та основою їх фінансово стійкого стану є фінансова стабільність.
Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства і пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, у яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабілізації за такими етапами: