Теоретичні основи та сучасні напрямки управління фінансами підприємства (стр. 1 из 10)
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи та сучасні напрямки управління фінансами підприємства
1.1 Поняття, зміст та завдання управління фінансами підприємства
1.2 Організація формування фінансів підприємства
РОЗДІЛ 2. Практика управління фінансами підприємства, на прикладі ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»
2.1 Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства
2.2 Особливості організації фінансів підприємства
2.3 Фактори впливу на управління фінансів
РОЗДІЛ 3. Ефективність управління фінансів на підприємстві
3.1 Заходи спрямовані на ефективність управління фінансів підприємства
3.2 Прогнозна модель оцінки ефективності управління фінансами на підприємстві
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Нова парадигма економічної системи, що формується в Україні в сучасних умовах і характеризується подальшим розвитком ринкових відносин, становленням конкурентного середовища в національній економіці, потребує активізації теоретичних досліджень та розробки практичних рекомендацій щодо вирішення проблеми забезпечення ефективного фінансового менеджменту на вітчизняних підприємствах.
Функціонування підприємств та їх позиції на ринку визначаються не лише особливостями їх виробничо-господарської діяльності, специфікою організаційно-правових форм, але й можливостями забезпечення та використання конкурентних переваг. Таким чином, ефективність діяльності сучасного підприємства значною мірою залежить від рівня його адаптованості до умов ринкової конкуренції, що обумовлює необхідність запровадження відповідної системи управління фінансами, адекватної ринковим вимогам. Стратегічними завданнями розробки та реалізації ефективної системи управління фінансами підприємства є досягнення стратегічних та тактичних цілей його діяльності на основі використання ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів, оптимізації структури капіталу та забезпечення фінансової стійкості, максимізації прибутку та підвищення ринкової вартості підприємства. При цьому визначального значення набуває забезпечення прозорості інформації стосовно фінансово-економічного стану підприємства як для власників, так і для потенційних інвесторів.
Теоретичні та практичні аспекти проблеми управління фінансами підприємств досліджуються в працях вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців: М.С. Абрютиної, І.О. Бланка, Р. Брейлі, Є. Брігхема, Є.В. Бикової, В.М. Гейця, А. Гропеллі, А.О. Єпіфанова, В.В. Ковальова, Б. Коласса, Ф. Котлєра, В.І. Міщенка, В.П. Москаленка, С.В. Науменкової, А.М. Поддєрьогіна, М. Портера, В.М. Родіонової, І.В. Сало, В.М. Суторміної, А.А. Чухно, А.Д. Шеремета та ін.
Предметом дослідження є управління фінансами підприємства.
Об’єктом дослідження виступає відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Метою роботи є визначення ефективності управління фінансами підприємства. Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні завдання:
- Дослідити теоретичні основи та сучасні напрямки управління фінансами підприємства
- Визначити поняття, зміст та завдання управління фінансами підприємства
- Розглянути організацію формування фінансів підприємства
- Дослідити практику управління фінансами підприємства, на прикладі ВАТ «ІнГЗК»
- Проаналізувати фінансові результати та рентабельність підприємства
- Дослідити фактори впливу на управління фінансами
- Визначити заходи спрямовані на ефективність управління фінансів підприємства.
В процесі роботи залежно від конкретних цілей і задач використано наступні методи економічного аналізу та дослідження економічних процесів: розрахунково-аналітичний, нормативний, економіко-статистичний, балансовий, економіко-математичне прогнозування і моделювання тощо. Аналіз основних підходів та показників забезпечення фінансової стійкості підприємства проведено з використанням балансового, індексного методу.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи та сучасні напрямки управління фінансами підприємства
1.1 Поняття, зміст та завдання управління фінансами підприємства
Успішна діяльність підприємства не можлива без розумного управління фінансовими ресурсами. Неважко сформулювати мету для досягнення яких необхідно раціональне управління фінансовими ресурсами:
- виживання фірми в умовах конкурентної боротьби;
- запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;
- лідерство в боротьбі з конкурентами;
- максимізація ринкової вартості фірми;
- прийнятні темпи росту економічного потенціалу фірми;
- ріст обсягів виробництва і реалізації;
- максимізація прибутку;
- мінімізація витрат;
- забезпечення рентабельної діяльності і т.п.
Управління фінансами – це сукупність прийомів, методів і засобів, що використовуються для підвищення прибутковості підприємства і мінімізації ризику неплатоспроможності.
Таким чином, основною метою управління фінансами або фінансового менеджменту є одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в інтересах його власників.
Для досягнення цієї мети фінансовим менеджерам необхідно вирішити наступні завдання:
постійно підтримувати поточну платоспроможність (ліквідність) підприємства, тобто своєчасно виконувати поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів;
прагнути зростання рентабельності власного капіталу, тобто збільшувати прибуток на кожну грошову одиницю вкладених засновниками коштів;
підтримувати платоспроможність в довгостроковому періоді, тобто виконувати зобов’язання перед інвесторами та кредиторами, які мають довгострокові вкладення в підприємства;
забезпечувати фінансовими ресурсами процеси розширеного відтворення.
Автори підручника «Фінанси підприємства» під редакцією А.М. Поддєрьогіна стверджують, що зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Фінансовий механізм і його забезпечення
Фінансовий механізм підприємства – система управління фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів.
Фінансові важелі – це набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства.
Системи цілей управління фінансами різняться за ступенем формалізації і можливостями кількісної оцінки:
- виживання підприємства в умовах банкрутства;
- лідерство в боротьбі з конкурентами;
- максимізація ринкової вартості підприємства;
- стійкі темпи зростання економічного потенціалу підприємства;
- зростання обсягу виробництва і реалізації;
- максимізація прибутку;
- мінімізація витрат;
- забезпечення рентабельної діяльності;
- ідентифікація, оцінка і управління фінансовими ризиками.
Пріоритетність цих цілей по-різному пояснюється існуючими теоріями організації бізнесу. Найбільш відомою є теорія, згідно з якою підприємство повинно працювати таким чином, щоб забезпечити максимальний доход його власникам (теорія максимізації прибутку).
Інші дослідники обґрунтовують концепцію, згідно з якою в основі діяльності підприємства та його керівництва покладено прагнення до зростання обсягу виробництва та збуту.
Будь-якому підприємству в тому чи іншому ступені властива розбіжність між функцією володіння і функцією контролю. Це призвело до виникнення ряду управлінських теорій.
В основі таких теорій (найбільш відомою є «Теорія передачі повноважень» або «Агентська теорія») – лежить протиставлення інтересів власників підприємства і його управлінського персоналу. Їх інтереси далеко не завжди співпадають.
Різновидом цієї теорії є «Теорія зацікавлених осіб», яка стверджує, що цілями функціонування будь-якого підприємства є гармонізація конфліктних цілей юридичних і фізичних осіб, які мають пряме або непряме відношення до підприємства – акціонерів, управлінського персоналу, контрагентів, державних органів. Підприємство повинно, зокрема, не лише піклуватись про одержання максимального прибутку, а й про соціальне становище своїх працівників.
Однак найбільше розповсюдження в останні роки отримала «Теорія максимізації багатства (добробуту) акціонерів». Розробляючи цю теорію, виходили з припущення, що жоден із існуючих критеріїв (наприклад, рентабельність, обсяг виробництва тощо) не повинен розглядатись в якості узагальнюючого критерію ефективності рішень фінансового характеру. Такий критерій повинен:
а) базуватись на прогнозуванні доходів власників підприємства;
б) бути обґрунтованим, зрозумілим і точним.
Вважається, що цим умовам в більшому ступені відповідає критерій максимізації власного капіталу. Цей підхід базується на відповідній ідеї розвитку суспільства (досягнення розквіту суспільства через приватну власність).
Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.
До головних завдань фінансового менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.
Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.