Податкова система України та її розвиток в сучасних умовах (стр. 4 из 5)

Направлення платежів за ресурси до бюджету визначається державною власністю на вказані ресурси.

Лісовий дохід справляється до бюджету за такі види спеціального використання лісових ресурсів:

— заготівля деревини;

— заготівля живиці;

— заготівля другорядних лісових матеріалів;

— побічні лісові користування.

Основною формою є плата за заготівлю деревини, механізм сплати якої наведено на схемі 33.

Платниками тут є юридичні й фізичні особи, які заготовляють деревину.

Об’єктом плати є обсяг заготовленої щільної деревини в м3.

Ставки встановлені у вигляді такси плати в грошовому виразі з 1 м3.

Порядок обчислення і сплати. Відпуск деревини проводиться на підставі лісорубного квитка чи ордера (на разовий відпуск), у якому подається розрахунок плати. Лісозаготівельні організації сплачують нараховану суму плати 8 разів на рік. Колективні й приватні підприємства та громадяни сплачують плату при отриманні лісорубного ордера.

Схема 33.Структурно-логічна схема плати за заготівлю деревини

Плата за заготівлю живиці обчислюється аналогічно за встановленими ставками.

Плата за другорядні лісові користування охоплює плату за заготівлю пнів, кори, деревної зелені тощо. Плата за побічні лісові користування сплачується при випасанні худоби, розміщенні пасік, заготівлі сіна та ін.

Плата за воду встановлена за:

· забір і використання водних ресурсів суб’єктами підприємницької діяльності;

· за користування водами для потреб гідроенергетики;

· за використання водних артерій водним транспортом.

Основною формою є плата за забір і використання води, яка сплачується у такому порядку (схема 34).

Для користувачів водними ресурсами встановлюються ліміти на поставку води. У межах ліміту плата вноситься за встановленими тарифами з 1 м3, а за понадлімітний обсяг використаної води — у п’ятикратному розмірі.

За користування водами для потреб гідроенергетики тарифи встановлюються за 100 м3 без лімітування водокористування. Для водного транспорту за користування водними ресурсами тарифи встановлено за одну тонно-добу (вантажні судна) чи одне місце-добу (пасажирські судна).

Плата за воду сплачується щоквартально (підприємства водного транспорту сплачують починаючи з першого півріччя).

Схема 34.Структурно-логічна схема плати за використання водних ресурсів

Плата за користування надрами сплачується при видобуванні корисних копалин.

Платниками є видобувачі корисних копалин (нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля, залізної руди, кухонної кам’яної солі та ін.).

Об’єкт оподаткування — це обсяг погашених в надрах запасів, який включає обсяг видобутих корисних копалин та обсяг їх фактичних втрат у надрах.

Ставки плати встановлені в гривнях з одиниці виміру обсягу добутої мінеральної сировини (1 т, 1 м3), а в окремих випадках у процентах до вартості видобутих корисних копалин.

До інших надходжень податкового характеру відносять:

· державне мито;

· збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету;

· відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг;

· рентні платежі.

Державне мито — це плата, яка встановлена за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення. Ставки державного мита встановлюються в процентах до суми договору чи позову, вартості майна, або в твердих розмірах за одну послугу.

Збір за геологорозвідувальні роботи, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг є формою цільових надходжень до бюджету на фінансування цих видатків.

Рентні платежі встановлені за нафту та газ, що видобуваються в Україні. Основою стягнення є рентний дохід, який формується внаслідок того, що вартість їх видобування в Україні значно нижча від рівня цін на ці корисні копалини.

Проблеми розвитку податкової системи України

Згідно з рейтингом “PayingTaxes2010”, складеним Світовим банком, українська система оподаткування є однією з найбільш обтяжливих у світі. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборів та витрачати на це більш ніж 736 годин. Таким чином, у рейтингу податкових систем Україна займає 181 місце із 183 (гірше справи йдуть тільки у Венесуелі та Білорусі).[3][4]

Експерти Міжнародної фінансової корпорації у своєму дослідженні “The Costs of Tax Compliance in Ukraine” відмічають, що на адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше 4 млрд. гривень. Так, у період з 2007 по 2009 роки приватний бізнес, окрім сплати безпосередньо податків та зборів, передбачених законодавством, витратив ще як мінімум 7,8 млрд. гривень на заходи, пов’язані з їх адмініструванням, що складає приблизно 1% ВВП України за 2007 рік.[5]

Дисбаланси податкової системи України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат, призводять до збільшення тіньового сектору економіки, ухиленню від оподаткування, зменшенню податкових надходжень. Особливо гостро дисбаланси податкової системи почали проявлятися з початком фінансово-економічної кризи. Зменшення попиту на цільових ринках, неконтрольоване збільшення вартості базових ресурсів, хаос на валютному ринку поставили на межу виживання цілі галузі, які є бюджетоутворюючими.[6][7]

2. Вплив нового податкового кодексу на економічне та соціальне життя в Україні

податковий система податок фонд

Введення ухваленого парламентом Податкового кодексу з поправками президента залишає чинну податкову систему і збільшує можливості оптимізації та використання корупційних схем, вважає голова комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.

"Ту ж саму податкову система в цьому Податковому кодексі і збережено. Лише збільшено ще можливості оптимізації, збільшено можливість корупційних схем і видано пільги на різного роду галузі, які перед цим не отримали жодних економічних обґрунтувань", - сказала Н. Королевська на брифінгу в Києві в п'ятницю, - повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зокрема, вона відзначила норму про амортизацію, яка, на її думку, надає можливість зробити переоцінку основних фондів та, "починаючи з 1 січня 2011 року, як мінімум, залежно від нахабності оптимізатора у найближчі 3-5 років податки взагалі не сплачувати".

"Також дивідендну політику закладено таку, що порушує питання таким чином: навіщо платити зарплату після ухвалення цього Податкового кодексу, якщо можна з усіма розраховуватися дивідендами, де 5% ставка оподаткування", - наголосила Н. Королевська.

Вона зазначила, що підприємцям необхідно якомога швидше сформулювати свої пропозиції щодо регулювання спрощеної системи оподаткування. "Головне завдання підприємців - це встигнути сформулювати свою пропозицію і написати свій законопроект, який і буде покладено в основу ухвалення моделі спрощеної системи в Україні", - сказала Н. Королевська.

За її словами, якщо зараз підприємці "дочекаються, доки влада за них це напише, то це буде другим Податковим кодексом".

Н. Королевська прогнозує, що протягом грудня - початку січня відбудуться дискусії з представниками підприємців за вже наявними кількома варіантами проектів документів. "Наприкінці січня ухвалимо остаточний варіант, який буде узгоджено з усіма громадськими організаціями підприємців і його буде подано до Верховної Ради", - сказала вона.

Як повідомлялося, президент України Віктор Янукович у п'ятницю підписав Податковий кодекс, ухвалений парламентом 2 грудня з урахуванням пропозицій глави держави.

Раніше голова парламентського комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік заявив, що протягом двох місяців, з моменту набуття чинності Податкового кодексу, має бути розроблений новий законопроект щодо спрощеної системи, до якого будуть залучені фахівці Кабінету Міністрів, асоціації підприємців, промисловців тощо.

З 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу 14 Податкового кодексу в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва діятиме указ президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 3 липня 1998 року. Чинна спрощена система оподаткування може бути застосована як фізичними особами-підприємцями, так і юридичними особами.

Ставку оподаткування дивідендів згідно з Податковим кодексом знижено з 15% (чинна ставка) до 5%. На думку експертів, оскільки дивіденди на користь фізосіб не входять до складу доходів юросіб, а фізособи з дивідендів сплачуватимуть податок у розмірі лише 5%, підприємства почнуть активно виплачувати дивіденди.

Також згідно з кодексом вводиться один із стимулів оновлення основних фондів - впроваджується прискорена амортизація, а суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету і не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків і зборів.

З одного боку, за словами експертів, поступове зниження ПДВ з 20% до 16% повинно мати позитивний вплив на ціни і стримати інфляцію. Ось тільки це зниження буде відбуватися повільно - на 1% на рік до 2014 року. Більше того, зниження ПДВ може призвести до зниження цін тільки у випадку існування сильної конкуренції між рітейлерами і між виробниками товарів.

В українських реаліях, швидше за все, результатом буде не зменшення цін на продукти та послуги, а збільшення маржі рітейлерів на 1% у рік у наступні чотири роки, вважають аналітики Foyil Securities.

Податковий кодекс також має ще цілий ряд змін, які будуть впливати на наш добробут вже в найближчому майбутньому. Серед цих змін експерти особливо відзначили обмеження щодо роботи підприємців на спрощеній системі оподаткування, а також збільшення акцизів на бензин, алкоголь і тютюн. Всі ці ініціативи мають перед собою одну мету - наповнення бюджету. Однак результатом буде не тільки збільшення надходжень до бюджету, але зростання споживчих цін, наголосили аналітики Foyil Securities.