Міністерство аграрної політики України
Миколаївський державний аграрний університет
Кафедра фінансів
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Формування фінансових результатів у товаристві з обмеженою відповідальністю»
Миколаїв – 2010 рік
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ
РОЗДІЛ З. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У ТОВ
3.1 Аналіз складу і джерел формування майна ТОВ
3.2 Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ
РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ У ТОВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
На сьогоднішній день тема даної роботи актуальна. Вона торкається таких життєво важливих для будь-якого підприємства аспектів, як вільна орієнтація у фінансовому житті суб'єкта господарської діяльності, що дає можливість планувати майбутній розвиток, визначати поточне положення справ, ідентифікувати причини виникнення тієї чи іншої ситуації.
Основною ланкою економіки в народному господарстві України відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" є підприємства, що виступають у ролі суб'єктів господарювання.
Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою задоволення суспільних нестатків і одержання відповідного доходу, прибутку.
Підприємство, як суб'єкт господарювання, самостійно розпоряджається зробленою продукцією, отриманою виручкою і прибутком, що залишився в його розпорядженні.
Для здійснення своєї діяльності, підприємство формує майно, яке може належати йому на праві власності чи повного господарювання.
В Україні відбуваються глибокі економічні перетворення, що не може позначитися на роботі основного суб'єкта ринкової економіки -підприємства.
З переходом на ринкові відносини підвищується самостійність підприємства, а також їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростають значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання, а також підвищення їхньої конкурентоздатності. Уміння ефективно хазяювати стає умовою виживання підприємства в конкурентній боротьбі. Максимізація прибутку і підвищення ефективності виробництва є головною метою підприємства в ринкових умовах самооплатності і самофінансування підприємств.
Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалась науковцями й практиками та здавалась їм такою простою, як формування і розподіл фінансових ресурсів підприємства.
Становлення ринкових відносин вимагає удосконалювання підходів щодо формування фінансових ресурсів, що дозволить вижити в конкурентній боротьбі, максимізувати та забезпечити рентабельну діяльність підприємства.
Предметом наукового дослідження є концептуальні основи формування фінансових результатів.
Метою цієї наукової роботи є дослідження основи формування фінансових результатів підприємства.
Об'єктом дослідження обрано ТОВ «...» Кого району.
Робота виконана на 40 сторінках друкованого тексту , має вступ, основну частину з 4 розділами, висновки на основі 15 використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Основною ланкою економіки в народному господарстві України відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" є підприємства, що виступають у ролі суб'єктів господарювання.
Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою задоволення суспільних нестатків і одержання відповідного доходу, прибутку.
Підприємство, як суб'єкт господарювання, самостійно розпоряджається зробленою продукцією, отриманою виручкою і прибутком, що залишився в його розпорядженні.
Для здійснення своєї діяльності, підприємство формує майно, яке може належати йому на праві власності чи повного господарювання.
Джерелами формування майна підприємства є:
•грошові і матеріальні внески засновників,
•доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності;
• доходи від продажу цінних паперів;
• дотації з бюджетів;
• надходження від роздержавлення і приватизації власності;
• безоплатні і благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
•Інші джерела, не заборонені законодавством України.
Конкретніджерела формування статутного капіталу підприємствазалежать від організаційно-правової форми його створення.
У процесі формування статутного капіталу підприємство вступає у взаємовідносини з його засновниками - юридичними і фізичними особами - з приводу створення статутного фонду [15].
Створений початковий статутний капітал інвестується у виробництво з метою створення нового продукту, нової вартості.
У процесі створення нового продукту підприємство взаємодіє з іншими суб'єктами господарювання - постачальниками, покупцями.
Виготовлений продукт реалізується підприємствами по відповідних каналах за відпускними цінами, у результаті вони одержують виручку (доход).
З отриманої виручки сплачуються податки, що включаються до складу ціни, а також відшкодовуються витрати по виробництву і реалізації продукції.
Виручка, що залишилася, є чистим прибутком підприємства. Значна частка отриманого прибутку у вигляді відповідних податків і платежів вилучається державою [1].
Вилучення цієї частини прибутку в бюджет виконується в першочерговому порядку. Так виникають фінансові відносини підприємства з державою з приводу розподілу їх доходів і прибутків.
Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємств, розподіляється за їх розсудом на поповнення власних фінансових ресурсів, на виплату дивідендів та на інші цілі.
Здійснюючи господарську діяльність, підприємство самостійно фінансує усі свої витрати, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами, бере участь у формуванні різноманітних державних централізованих позабюджетних фондів [6].
Для одержання додаткових джерел фінансових ресурсів підприємства можуть залучати на основі зворотності і платності позикові засоби, а також вкладати кошти в статутний капітал знов створених спільних підприємств або розмішувати вільні засоби на депозитних рахунках у банках і т.д., вступаючи в таких випадках у взаємини з відповідними суб'єктами фінансово-кредитної системи господарювання [12].
В цілому функціонування підприємства, як суб'єкта господарювання, передбачає не тільки його виробничо-фінансову діяльність з метою виробництва продукції (товарів) і одержання прибутку, але й участь у формуванні державного й місцевого бюджетів, централізованих позабюджетних фондів на відповідному рівні з одного боку, а також рішення питань розвитку виробництва та підвищення його ефективності - з іншого.
У здійсненні виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання бере участь безліч взаємозалежних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів.
Мета кожного суб'єкта господарювання - як можна більш ефективне використання цих факторів.
Ефективність використання факторів виробництва виражається у кінцевому рахунку в фінансових результатах діяльності суб'єктів господарювання [8].
Економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, виражений у вартісній (грошовій) формі, є фінансовим результатом.
Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються такими економічними показниками як валовий доход, чистий доход, прибуток.
Зміст цих показників, як економічних категорій і загальна схема їх розрахунку такі.
Зроблена суб'єктами господарювання валова продукція містить у собі вартість спожитих засобів виробництва (основних і оборотних) і новостворену живою працею вартість - валовий доход .
Отже, валовий доход-це частина вартості валової продукції за винятком матеріально-грошових витрат, крім оплати праці.
Отже, у виручці від реалізації продукції й послуг у масштабі всього народного господарства країни виражена вартість національного продукту, що розподіляється на фонд відшкодування спожитих засобів виробництва і новостворену вартість, тобто валовий доход.
Валовий доход, створений на підприємствах, є узагальнюючим показником, що характеризує результати їх діяльності.
Його величина залежить від розміру зробленої на підприємстві продукції і витрачених на її виробництво матеріально-грошових засобів, крім оплати праці.
Основними факторами росту валового доходу є збільшення виробництва продукції і зниження матеріально-грошових витрат.
Валовий доход, створений на підприємствах, є джерелом оплати праці працівників і накопичень, однією з форм яких буде чистий доход.
Чистий доход - це частина вартості продукту, що залишається після відшкодування витрат живої й упредметненої праці. Таким чином, чистий доход є додатковий продукт, тобто валовий доход за винятком оплати праці.
Чистий доход, створений на підприємствах, складається з двох частин. Одна частина вилучається в доход бюджету через механізм цін. Інша залишається на підприємстві і визначається як різниця між вартістю продукції у встановленій оцінці й витратами на її виробництво. Ця частина чистого доходу є чистим доходом підприємства.
Чистий доход підприємства, в свою чергу, складається з реалізованого чистого доходу і чистого доходу, що залишається в залишках продукції, призначеної для внутрішньогосподарського споживання [3].
Чистий доход у залишках продукції, що був використаний на внутрішньогосподарські нестатки, може бути розрахований як різниця між вартістю цієї продукції в оцінці за цінами реалізації і її собівартістю.
Реалізований чистий доход розраховується за реалізацією продукції, а тому він тотожний прибутку підприємства, отриманому від реалізації продукції.