Формування системи організаційного забезпечення управління прибутком на основі центрів відповідальності передбачає наступний алгоритм дій (рис. 4.2).
Побудова системи організаційного забезпечення управління прибутком шляхом створення центрів відповідальності різних типів залежить від багатьох чинників - об'єму діяльності підприємства, багатофункціональності цієї діяльності, чисельності персоналу, організаційної структури виробництва, організаційно-правової форми діяльності і інших. Тому визначення чисельності і складу центрів відповідальності вимагає індивідуального дослідження для кожного підприємства. Сформовані центри відповідальності повинні бути укомплектовані кваліфікованими менеджерами, здатними не тільки забезпечувати виконання встановлених завдань, але і розробляти пропозиції вищестоящим органам управління по підвищенню ефективності формування і використовування прибутку в рамках контрольованої ними діяльності підрозділів.
Основні етапи формування системи організаційного забезпечення управління прибутком на основі центрів відповідальності
- Дослідження особливостей функціонування окремих структурних підрозділів з позицій їх впливу на окремі аспекти формування і використання прибутку
- Визначення основних типів центрів відповідальності в розрізі структурних підрозділів підприємства
- Формування системи прав, обов'язків і міри відповідальності керівників структурних підрозділів, визначених як центри відповідальності
- Розробка і доведення центрам відповідальності планових (нормативних) завдань у формі поточних або капітальних бюджетів
- Забезпечення контролю виконання встановлених завдань центрами відповідальності шляхом отримання відповідної інформації (звітів), її аналізу і встановлення причин відхилень
Ефективність кожної управляючої системи значною мірою залежить від якості формованої і використовуваної нею інформаційної бази, В умовах переходу до ринкових відносин відома формула "час - гроші" доповнюється аналогічною формулою "інформація - гроші". Стосовно системи управління прибутком вона набуває прямого значення, оскільки від якості використовуваної інформації при ухваленні управлінських рішень в значній мірі залежить сума одержуваного прибутку. Ніж більший розмір капіталу використовується підприємством, ніж більш диверсифікована його операційна, інвестиційна і фінансова діяльність, тим вище стає роль якісної інформації, необхідної для ухвалення управлінських рішень у області формування і використання прибутку.
Інформаційна система (або система інформаційного забезпечення) управління прибутком є результатом безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всіх аспектах формування розподілу і використання прибутку підприємства.
Інформаційна система управління прибутком покликана забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал і власників самого підприємства, але і задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів.
Характеризуючи склад користувачів інформації, що входить в інформаційну систему управління прибутком, слід зазначити, що коло інтересів зовнішніх і внутрішніх споживачів цієї інформації істотно розрізняється.
Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати господарської діяльності ТОВ «...». Переважна частина цій інформації міститься в офіційній фінансовій звітності, що представляється підприємством.
Внутрішні користувачі разом з вище переліченими, використовують значний об'єм інформації про господарську діяльність підприємства, представляючої комерційну таємницю.
Висока роль інформації про прибуток і умови її формування і використання в підготовці і ухваленні ефективних управлінських рішень пред'являє відповідно високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи управління прибутком. Так, до інформації, що включається в цю систему, пред'являються наступні основні вимоги
1.Значущість, яка визначає наскільки інформація, що привертається,впливає на результати схвалюваних управлінських рішень, в першу чергу, в процесі формування економічної стратегії підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремих аспектах формування і використання прибутку, підготовки поточних і оперативних її планів.
2.Достовірність, яка визначає наскільки сформована інформація адекватно відображає реальний стан і результати господарської діяльності, правдиво характеризує зовнішнє економічне середовище, нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів.
3.Своєчасність, яка характеризує відповідність сформованої інформації потреби в ній по періоду її використання. Окремі види інформативних показників, використовуваних в управлінні прибутком, "живуть" в її інформаційній системі в незмінному кількісному виразі лише один день, (наприклад, курс іноземних валют, курс окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші - місяць, квартал і т.п.
4. Зрозумілість, яка визначається простотою її побудови, відповідністю певним стандартам уявлення і доступністю розуміння (а відповідно і адекватного її тлумачення) тими категоріями користувачів, для яких вона призначається. Не слід проте змішувати вимоги зрозумілості інформації для певної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками господарської діяльності підприємства, оскільки ряд з них може не мати достатнього рівня кваліфікації для адекватної її інтерпретації.
5.Релевантність (або вибірковість), визначаюча достатньо високий ступінь використовуваної формованої інформації в процесі управління господарською діяльністю підприємства. "Інформаційне переповнювання" системи управління прибутком ускладнює процес відбору необхідних інформативних даних для підготовки конкретних управлінських рішень, приводить до формування малоістотних альтернативних проектів цих рішень, здорожує процес інформаційного забезпечення управління прибутком підприємства.
6. Зіставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів господарської діяльності підприємства в часі, можливість проведення порівняльного аналізу прибули підприємства з аналогічними господарюючими суб'єктами і т.п. Така зіставність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників і одиниць їх вимірювання, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю вживаних методів обліку економічних показників на підприємстві.
7. Ефективність, яка стосовно формування інформаційної системи управління прибутком означає, що витрати по залученню певних інформативних показників не повинні перевищувати ефект, одержуваний в результаті їх використовування при підготовці і реалізації відповідних управлінських рішень.
Зміст системи інформаційного забезпечення управління прибутком, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою, об'ємом і ступенем диверсифікації господарської діяльності і рядом інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в систему інформаційного забезпечення управління прибутком, вимагає проведення попередньої їх класифікації.
Висновки
ТОВ « ...» досить не велике за розмірами. Найбільшу питому вагу в структурі займає виручка від реалізації продукції рослинництва, а саме зернових і зернобобових та соняшника. Реалізація іншої продукції, робіт і послуг займає 2,32%. Отже, ТОВ «...» Кого району має зерновий тип господарства, тобто спеціалізуються на зерновому виробництві.
В 2009 році порівняно з 2008 роком одержано в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь валової продукції сільського господарства (у порівняльних цінах 2005 року) більше на 114,59%. Спостерігається збільшення прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в 2008 році порівняно з 2007 роком на 182,27%).
Підприємство, як суб'єкт господарювання, самостійно розпоряджається зробленою продукцією, отриманою виручкою і прибутком, що залишився в його розпорядженні.
Для здійснення своєї діяльності, підприємство формує майно, яке може належати йому на праві власності чи повного господарювання.
У здійсненні виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання бере участь безліч взаємозалежних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета суб'єкта господарювання - як можна більш ефективне використання цих факторів.
Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються такими економічними показниками як валовий доход, чистий доход, прибуток.
Дослідження даного питання проводилось на конкретному цифровому матеріалі діючого підприємства.
Загальна вартість майна підприємства (валюта балансу) збільшилась на 9,1 %; при цьому необоротні активи збільшувалися швидше, ніж оборотні (відповідно на 9,7 і 8,5 %). Істотно зменшилась структура оборотних активів, а саме: зменшилась частка запасів і суттєво збільшились частки дебіторської заборгованості та поточних фінансових інвестицій. Спостерігається абсолютне збільшення двох останніх показників.