Фінанси, як економічна категорія (стр. 1 из 3)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ФІНАНСІВ

1.1 Сутність фінансів

1.2 Фінанси як економічна категорія

РОЗДІЛ ІІ НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСІВ

2.1 Передумови виникнення фінансів

2.2 Призначення та роль фінансів

РОЗДІЛ ІІІ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ

3.1 Ознаки фінансів

3.2 Зв'язок фінансів з грошима

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ФІНАНСІВ

1.1 Сутність фінансів

Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів в економічній системі держави. Більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи їм роль знарядь розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані в комуністичному суспільстві фінанси як елемент економічної системи повинні були відмерти. На стадії будівництва комуністичного суспільства сфера функціонування фінансів має звужуватися разом зі звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати. За існування єдиної соціалістичної форми власності теоретично надто складно розкрити економічну суть фінансів, оскільки в межах єдиної державної власності вони справді виконують роль інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Однак цим їх роль не обмежується.

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об’єктивних процесів в економіці й державному будівництві і є невід`ємною частиною ринкової економіки [2, с. 7].

Фінанси - це сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів [3, с.942].

Фінанси – це сукупність грошових коштів, що є в розпорядженні держави, підприємств, окремих осіб[4, с. 943].

Вперше у сучасному тлумаченні термін «фінанси» став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп [2, с.4].

Суспільне виробництво як основа існування людини відбувається у вигляді економічного відтворення, ключову роль в якому відіграють фінанси – особлива, специфічна форма виробничих відносин, пов’язана з процесом розподілу і перерозподілу частини вартості виробленого в країні валового внутрішнього продукту, утворенням і використанням на цій основі цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів суспільного призначення. Утворення фінансів нерозривно пов’язано з існуванням грошей, як основної фізичної форми їх існування. Таким чином, фінанси є особливою економічною категорією, яка характеризує специфічний вид грошових відносин.

За своєю політекономічною сутністю фінанси являють собою сукупність економічних відносин між державою, організаціями, підприємствами і громадянами, які виникають при розподілі і перерозподілі товарів та послуг, вироблених в державі і пов’язаних із системою утворення та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення суспільного виробництва.

За філософською сутністю фінанси являють собою явище, яке відбувається у суспільній свідомості або у свідомості особи з приводу руху вартостей і виявляється у відносинах з іншими фізичними або юридичними особами, коли для однієї особи вартість (частина вартості) є здобуттям і вона визначає її як набуте й привласнене «своє» (бюджет для держави, виграш в лотерею для фізичної особи, позиковий відсоток для банку), а для іншої особи є забуттям, втратою, яку вона визначає як їй не належне, «чуже» (податок, який сплачує підприємець, відсоток за користування кредитом, сума, відшкодована страховою компанією за понесені збитки страхувальнику) [8, с. 9].

Стосовно підприємницької діяльності фінанси можна визначити як елемент бізнесу, пов'язаний з залученням, розподілом та використанням фінансових ресурсів з метою забезпечення підприємницької діяльності [5, с.8].

Господарський розвиток підприємства передбачає проведення операцій із залучення і використання грошових коштів, емісії цінних паперів, обслуговування позик [5, с. 9].

У практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку [2, с. 8].

Отже, за сутністю фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій.

фінанси грошовий економічний

1.2 Фінанси як економічна категорія

Як об`єктивна економічна категорія фінанси – абстракція, що виявляється у грошових відносинах, тобто матеріальною основою існування фінансів є грошові кошти. Фінанси виражають економічні відносини, оскільки пов’язані з рухом грошової форми вартості. Це означає, що фінанси базуються на економічних відносинах, відносинах власності як первинних. Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси відображають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний суб’єкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обов’язкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обов’язкові внески - у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни сплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно [10, с. 42].

Основну функцію, специфічні ознаки, форми існування і місце фінансів в економіці наведено на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Фінанси як економічна категорія

Джерело: Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посібник / П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 216.

Суспільне відтворення передбачає наявність таких стадій, як виробництво, розподіл, обмін і споживання. Фінанси відображають не всі економічні відносини, а лише ті, що виникають на стадії розподілу. Кожний суб’єкт ділить дохід на дві частини: споживання і нагромадження. У розподільному процесі бере участь держава, яка централізує частину коштів через податки, обов’язкові платежі, позики, а потім їх перерозподіляє між територіями, галузями, сферами діяльності, підприємствами, фізичними особами. Підприємства, отримавши дохід від своєї діяльності, сплачують податки в бюджети, обов’язкові внески - у позабюджетні фонди. З особистих доходів громадяни сплачують різні послуги, сплачують податки, погашають позички банків. У суспільстві перерозподільні відносини відбуваються неперервно [10, с. 42].

На першій стадії розподілу суспільного продукту виділяється вартість використаних засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань, придбання нових матеріалів, палива, електроенергії. Відшкодування цих витрат є необхідною умовою виробництва і фінанси тут мають лише опосередкований вплив. На другій стадії розподілу національний дохід поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання, співвідношення між якими залежить від суспільного устрою, економічного розвитку, стратегії уряду. Вкладення коштів у розширене відтворення може відбуватися за рахунок коштів бюджетів, кредитів банку, приватних доходів, іноземних інвестицій. Частково кошти нагромаджуються у резервних і страхових фондах з метою фінансування непередбачених витрат.

Фонд споживання складається із суспільних фондів споживання і фонду особистого споживання, співвідношення між якими залежить від соціальної політики країни. Фінанси обслуговують процес формування і використання суспільних фондів споживання, які в основному проходять через бюджетні видатки на утримання установ соціального забезпечення, здійснення соціального захисту населення, надання безплатних послуг соціальної сфери. Особисте споживання включає отримання таких доходів: заробітна плата, соціальні допомоги, дивіденди, відсотки за депозитними вкладами [10, с. 43].

Отже, фінанси як економічна категорія виражають розподільні відносини, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу у грошовому вираженні.

РОЗДІЛ ІІ. НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСІВ

2.1 Передумови виникнення фінансів

Термін «фінанси» з`явився у ХІІІ ст. Він походить від середньовічного латинського терміна «financia», що означає обов’язкову сплату грошей. Ця сплата пов`язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. Так тривало майже до початку XVIII ст. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от: земство, міська община.

У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово «фінанси» мало негативне значення. Його пов`язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням [2, с. 4].

Передумовами виникнення фінансів є наявність держави і розвиток економічних відносин в ній. При простому індивідуальному веденні господарства – за первіснообщинного ладу необхідності у фінансах не виникало в зв’язку зі слабко розвинутою господарською системою, коли практично всі потреби задовольнялися за рахунок діяльності членів самої сім`ї при наявності замкнутого циклу суспільного виробництва.