Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області (стр. 12 из 13)
| Тривалість опадів, днів поспіль | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 і більше | Разом |
| Кільксть випадків | 623 | 195 | 111 | 53 | 45 | 22 | 1048 |
| Питома вага | 59 | 19 | 11 | 5 | 4 | 2 | 100 |
Таблиця 2.11. Тривалість опадів у м. Сарата 1947-2008р.р., днів поспіль
| Тривалість опадів, днів поспіль | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 і більше | Разом |
| Кільксть випадків | 513 | 151 | 105 | 41 | 65 | 23 | 898 |
| Питома вага | 57 | 17 | 12 | 5 | 7 | 3 | 100 |
Тобто у південно-західній частині Одеської області впродовж 1947-2008р.р. переважно (58%) мали місце короткочасні дощі, що йшли впродовж однієї доби; 6 і більше днів поспіль мали місце тільки 5% опадів.
При цьому сезонність за тривалістю опадів виявлено не було.
Інтенсивність опадів. Інтенсивність опадів характеризується середньодобовим максимумом опадів (табл. .2.12, рис.2.14-2.17):
Таблиця 2.12. Середньодобовий максимум опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
| Добовий максімум за рік, мм | Болград | Вілкове | Ізмаїл | Сарата |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1947 | 39,4 | 55,5 | 17,1 | 30,6 |
| 1948 | 51,1 | 85,1 | 30,6 | 28,4 |
| 1949 | 37,4 | 63,3 | 24,3 | 33,4 |
| 1950 | 24,4 | 37,1 | 37,2 | 33,2 |
| 1951 | 44,8 | 76,0 | 16,2 | 44,6 |
| 1952 | 32,2 | 53,0 | 43,8 | 99,8 |
| 1953 | 31,5 | 34,7 | 54,8 | 44,7 |
| 1954 | 53,5 | 32,9 | 29,3 | 33,4 |
| 1955 | 28,6 | 35,5 | 51,6 | 42,5 |
| 1956 | 20,8 | 25,5 | 28,9 | 21,8 |
| 1957 | 40,9 | 46,4 | 31,7 | 56,0 |
| 1958 | 43,4 | 44,0 | 48,8 | 54,9 |
| 1959 | 22,0 | 35,5 | 32,5 | 55,7 |
| 1960 | 35,0 | 46,3 | 45,2 | 44,1 |
| 1961 | 36,8 | 48,5 | 42,5 | 26,5 |
| 1962 | 50,9 | 44,1 | 68,9 | 48,8 |
| 1963 | 39,8 | 40,6 | 42,5 | 46,9 |
| 1964 | 34,5 | 38,3 | 50,3 | 30,4 |
| 1965 | 23,8 | 38,5 | 58,6 | 27,5 |
| 1966 | 31,3 | 67,8 | 44,0 | 63,3 |
| 1967 | 30,8 | 33,9 | 38,8 | 65,3 |
| 1968 | 49,1 | 104,7 | 87,6 | 87,6 |
| 1969 | 34,0 | 48,0 | 76,0 | 39,9 |
| 1970 | 30,9 | 41,7 | 30,3 | 55,7 |
| 1971 | 38,8 | 74,6 | 49,3 | 46,6 |
| 1972 | 63,8 | 88,7 | 52,0 | 77,2 |
| 1973 | 54,3 | 52,4 | 26,6 | 60,1 |
| 1974 | 48,1 | 41,2 | 58,9 | 48,2 |
| 1975 | 28,7 | 29,8 | 44,1 | 33,8 |
| 1976 | 46,9 | 25,0 | 38,0 | 49,7 |
| 1977 | 23,0 | 31,0 | 47,0 | 27,0 |
| 1978 | 45,0 | 63,0 | 31,0 | 43,0 |
| 1979 | 80,4 | 36,8 | 44,6 | 55,3 |
| 1980 | 28,1 | 45,6 | 36,8 | 52,6 |
| 1981 | 44,5 | 38,5 | 33,7 | 35,1 |
| 1982 | 16,6 | 39,5 | 32,6 | 47,1 |
| 1983 | 41,2 | 26,9 | 26,6 | 37,8 |
| 1984 | 39,8 | 26,0 | 30,1 | 63,1 |
| 1985 | 47,7 | 33,5 | 33,4 | 59,2 |
| 1986 | 29,4 | 40,6 | 27,5 | 47,5 |
| 1987 | 49,1 | 25,0 | 41,4 | 83,2 |
| 1988 | 40,6 | 58,1 | 33,3 | 39,8 |
| 1989 | 31,1 | 70,4 | 67,2 | 34,1 |
| 1990 | 29,5 | 33,7 | 17,4 | 37,2 |
| 1991 | 58,2 | 38,6 | 23,8 | 35,7 |
| 1992 | 62,1 | 28,4 | 44,0 | 51,2 |
| 1993 | 36,7 | 32,6 | 34,8 | 37,3 |
| 1994 | 55,8 | 23,2 | 33,5 | 32,7 |
| 1995 | 24,9 | 48,1 | 38,2 | 63,8 |
| 1996 | 41,1 | 35,8 | 29,1 | 60,0 |
| 1997 | 53,9 | 39,1 | 98,4 | 58,4 |
| 1998 | 61,3 | 60,0 | 56,2 | 30,5 |
| 1999 | 58,3 | 58,4 | 51,3 | 21,1 |
| 2000 | 61,3 | 30,5 | 35,7 | 54,2 |
| 2001 | 62,9 | 26,5 | 24,8 | 118,8 |
| 2002 | 47,8 | 42,7 | 56,8 | 34,4 |
| 2003 | 42,8 | 31,1 | 25,3 | 69,2 |
| 2004 | 47,1 | 38,6 | 47,2 | 41,1 |
| 2005 | 38,9 | 58,6 | 32,3 | 31,6 |
| 2006 | 31,9 | 47,6 | 39,2 | 25,1 |
| 2007 | 54,1 | 35,9 | 33,6 | 28,9 |
| 2008 | 38,7 | 54,3 | 46,1 | 35,8 |
| В середньому | 41,5 | 45,0 | 41,2 | 47,1 |
Рис.2.14. Середньодобовий максимум опадів у м. Болград 1947-2008 рр.
Рис.2.15. Середньодобовий максимум опадів у м. Вілкове 1947-2008 рр.
Рис.2.16. Середньодобовий максимум опадів у м. Ізмаїл 1947-2008 рр.
Рис.2.17. Середньодобовий максимум опадів у м. Сарата 1947-2008 рр.
Зливи, понад 100мм/добу мали місце у 1968 та 2001 роках, найменший добовий максимум був у 1956 році - 28,9мм/добу. За найбільш посушливими роками при середньодобовому максимумі 60,6 мм/добу середньодобові максимуми складали: 1947 - 55,5 мм/добу; 1948 - 85,1 мм/добу; 1950 - 37,2 мм/добу; 1951-76,0 мм/добу; 1953 - 54,8 мм/добу; 1956 - 28,9 мм/добу; 1982 - 47,1 мм/добу; 1983 - 41,2 мм/добу; 1990 - 37,2 мм/добу; 1994 - 55,8 мм/добу; 2000 - 61,3 мм/добу. Тобто у 1948 році, незважаючи на значне перебільшення середньодобового максимуму від середнього рівня по регіону за розглядаємий період, загальна річна кількість опадів була меншою за усереднений рівень.
Висновки
Південно-західна частина України - Одеська область займає територію Північно-Західного Причорномор’я від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману, а від моря на північ - на 200-250 км. Незважаючи на свою порівняно невелику площу (5,5% території України), Одеська область розташовується в трьох кліматичних зонах: Придністровський лісостеп, Західний степ, Причорноморський степ. За кліматичними особливостями Одеську область можна розділити на три частини: північну, центральну і південну. В даній роботі розглядається південна частина Одеської області, що є дуже посушливою, помірно жаркою агрокліматичною зоною. За рівнем інтенсивності використання земельних ресурсів Одеська область належить до регіонів з найбільш інтенсивним землекористуванням (83,2%).
Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області, яке проведено в даній роботі за даними Ізмаїльської дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, метеорологічних станцій у м. Болграді, м. Вілкове та м. Сарата, має теоретично-фундаментальний аспект, оскільки однією з складових клімату є саме режим опадів, що виступає вагомим чинником в ідентифікації типу кліматичної епохи. В даній роботі розроблено типові форми відстеження показників опадів, які можуть служити критерієм, як для аналогічних досліджень за іншими регіонами, так і для прогнозів на основі гідродинамічного моделювання. Зазначеними формами передбачено використання елементів математичного моделювання і чисельного експерименту, просторово-часового узагальнення даних, фізико-статистичного аналізу.
Моделюванні режиму опадів південно-західної частини України, визначення динаміки показників, пояснення чинників їх формування має практичну спрямованість до отримання надійної інформації про надходження атмосферної вологи, враховуючи, зокрема, агро - та рибопромислову спрямованість регіону, наявність розгалуженої системи шляхів водного транспортного сполучення міжнародного й локального рівнів, заповідність території дельти Дунаю, рекреаціонну значущість регіону.
Оскільки в роботі розглянуто розвиток моделі в довгостроковому минулому періоді, в результаті є можливість переходу до довгострокового прогнозу на якісно новій теоретичній основі.
Так, за даними, наведеними в п.2.3 встановлено:
Впродовж 1947-2008р.р. у південно-західній частині Одеської області усього випало 114 359,8 мм опадів, з яких за даними метеостанцій: Болград - 29961,7 мм, Вілкове - 28057,5мм, Ізмаїл - 27841,4 мм, Сарата - 28499,2 мм. Тобто за загальною кількістю опади розподілено у майже рівному співвідношенні.
За показниками варіації даних спостереження:
середньорічні опади у м. Болград - 483,3 мм, Вілкове - 452,5 мм, Ізмаїл - 449,1мм, Сарата - 459,7 мм, разом у регіоні 1844,5мм.;
максимальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 795,97 мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 773,8 мм, Вілкове - 918,0 мм, Ізмаїл - 792,1 мм, Сарата - 700,0 мм, разом у регіоні 2984,7 мм.;
мінімальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 239,1мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 247,5 мм, Вілкове - 254,4 мм, Ізмаїл - 150,0 мм, Сарата - 304,5 мм, разом у регіоні 1844,5 мм.;
відхилення окремих значень від середнього рівня в середньому складає складає 23%; найбільших коливань від середньорічного рівня можна спостерігати за метеостанцією у м. Ізмаїл - 26%, найменших у м. Сарата - 21%, по регіону зазначені коливання складають 20%;
відносні помилки спостережень, враховуючи кількість спостережень та мінливість даних й відхилення окремих показників від середнього рівня, значно мегші за стандартний рівень помилки: по м. Болград відносна помилка менша майже вдвічі, по регіону у сім разів;
показник асиметрії найменшим є за показниками по м. Ізмаїл, тобто максимальна кількість даних наближаеться до середнього рівня (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,103), й навпаки, найчастіше від середнього рівня відрізняється кількість опадів у м. Сарата (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,576);
негативний (плоскоповерховий) розподіл спостерігається тільки за показниками у м. Сарата, оскільки має відємне знаяення й дорівнює - 0,165777.
В середньому кількість днів без опадів протягом року у регіоні скаладає 260 днів (71%); за населеними пунктами: у м. Болград - 252 дні (69%), Вілкове - 255 днів (70%), Ізмаїл - 267 днів (73%), Сарата - 266 днів (73%).