а) виявлені запаси корисної копалини повинні забезпечити роботою ДСЦ річною продуктивністю 20 тис. м3 щебеня;
б) якість корисної копалини повинна відповідати всім вимогам ГОСТу 8267-75 на щебінь з природного каменя для будівельних робіт і ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий;
в) при глибині розробки по корисній копалині 30 м; середня потужність покрівельних порід не повинна перевищувати 10 м при співвідношенні об'єму покрівельних порід до запасів корисної копалини не більше 1:3;
г) повинні бути вивчені гідрогеологічні умови розробки родовища.
Геологорозвідувальні роботи
Вибір методики розвідки Курчицького родовища гранітів визначився ступенем геологічної вивченої району, вимогами промисловості до дорожніх будівельних матеріалів і технічного завдання замовника.
Форма і розміри Курчицького родовища гранітів, характер і ступінь мінливості якості корисної копалини на ньому дозволяють віднести його до першого типу першої групи родовищ, тобто до "Масивів інтрузивних порід однорідного складу".
Гірничотехнічні умови залягання корисної копалини на родовищі сприяє вибору методики розвідувальних робіт системою колонкових свердловин, що є найпоширенішим способом розвідувальних робіт.
Відповідно до вимог інструкції ГКЗ по застосуванню класифікації запасів до родовищ магматичних порід, при розвідці родовищ першого типу першої групи обов'язкова проходка одиночних свердловин, розташованих по сітці виявлення запасів і покрівельних свердловин, розташованих по сітці для виявлення запасів по категоріях:
А – 100-150 м х 100 - 150 м
В – 150 – 200 м х 150 - 200 м
С – 200 – 300 м х 200 - 300 м
Розвідка Курчицького родовища гранітів проводилася системою вертикальних розрізів за допомогою механічного буріння колонкових свердловин, що розташовувалися по квадратній мережі для виявлення запасів категорії А – 100 х 100 м.
Буріння свердловин здійснювалося в одну стадію.
На першій ділянці були пробурені свердловини № 1, 2, 3, 4. всіх свердловин були пробурені до горизонту підрахунку запасів. На другій ділянці були пробурені свердловини № 5, 6, 7, 8, з них свердловина 5 і свердловина 6 були пробурені до горизонту підрахунку запасів, а свердловини 7 і свердловина 8 – покрівельні.
Пробурені свердловини з достатньою повнотою охарактеризували умови залягання і якість корисної копалини і є опорними для підрахунку запасів категорії А.
Всі свердловини бурилися самохідними буровими установками СБУДМ-150-ЗИВ по покрівельним породам побідитовою коронкою діаметром 112 мм з подальшим обсадженням обсадними трубами діаметром 108 мм, по корисній копалині буріння велося діамантовою коронкою діаметром 76 мм.Як промивочна рідина, при бурінні покрівельних порід, застосовувався глинистий розчин, при бурінні корисної копалини – чиста вода з додаванням рідин сумішей гудрону.Буріння свердловин велося з відбором керна. Вихід кернового матеріалу по корисній копалині коливається від 79 % до 96 %. Як правило, вихід керна по свіжому граніту перевищує 80 %. Звідна таблиця основних видів і об'ємів геологорозвідувальних робіт, виконаних на Курчицькому родовищі граніту, приведена нижче:
| № п/п | Види геологорозвідувальних робіт | Одиниця вимірів | Виконаний об’єм |
| 1. | Механічне буріння колонкових свердловин | СвердловинаПогонний метр | 8240, 0 |
| 2. | Гідрогеологічні роботи | Відкачування | 2 |
| 3. | Аналізи та випробування | Проба | 37 |
| 4. | Опис шліфів | Шліфи | 23 |
| 5. | Топографічна зйомка, масштаб 1:1000 | Площа в км2 | 2,0 |
Випробування
Випробування проводилося згідно ГОСТу 8267-75 на щебінь з природного каменя для будівельних робіт, ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий, вимог інструкції по застосуванню кваліфікації запасів до родовищ магматичних порід.
Випробування проводилося з метою виконання цілого комплексу фізико-механічних випробувань по повній і скороченій програмах і петрографічного опису шліфів.
Проби на повну програму фізико-механічних випробувань відбиралися з кернового матеріалу і монолітів з кар'єру. Довжина кернових проб на повну програму в інтервалі 8-10 метрів.
Розмір монолітів був не менше 20х20х20 см необхідно відзначити, що по свердловинах потужність зачепленого вивітрюванням граніту невелика, а кар'єрі оголюються граніти, що зачеплені вивітрюванням. Тому для проб на повну програму випробувань з гранітів, що зачеплені вивітрюванням, були відібрані моноліти. Було відібрано 3 моноліти.
Всього на Курчицькому родовищі на повну програму фізико-механічних випробувань відібрано 21 пробу з кернового матеріалу і 3 проби у вигляді монолітів з кар'єру.
Випробуванню піддалися всі розвідувальні свердловини переважно для оцінки фізико-механічних властивостей гранітів, що визначають його промислову цінність.
Відбиралися проби зі всіх різновидів гранітів по всіх свердловинах на повну або скорочену програму фізико-механічних випробувань. По свердловинах № 3 і № 4 перших ділянки і по свердловинах № 7 і № 8 другої ділянки проведено суцільне випробування свіжих гранітів на повну програму фізико-механічних випробувань на всю глибину, а по свердловині № 3, 4, 5 – до горизонту підрахунку запасів.
В основу виділення петрографічних різновидів граніту (вивітрілого, зачепленого вивітрюванням, свіжого) покладений в першу чергу петрографічний опис шліфів і результати фізико-механічних випробувань.
Проби на скорочену програму фізико-механічних випробувань відбиралися по всіх свердловинах на контактах вивітрілого граніту зачепленого вивітрюванням і останнього з свіжим гранітом.
По всіх петрографічних різновидах гранітів вивітрілим, зачеплених вивітрюванням, свіжим виділеним мікроскопічно в польових умовах, відбиралися також зразки на виготовлення шліфів і їх петрографічний опис. Такі зразки порід відбиралися у контактів з відстанню 0,3 – 0,5 м.
Зразки для опису шліфів відбиралися також по всіх свердловинах з свіжої різниці гранітів, з яких відбиралися проби на повну програму фізико-механічних випробувань.
На скорочену програму фізико-механічних випробувань (визначення питомої ваги, пористості, водопоглинення) проби відбиралися тільки з керна свердловин. Довжина таких проб складає від 0,15 до 0,3 м.
Всього на скорочену програму відібрано 13 проб. Одночасно з відбором проб на фізико-механічні випробування проводився відбір зразків на виготовлення шліфів і петрографічний їх опис. На петрографічний опис відібрано 23 зразки розміром 35см.
Фізико-механічні випробування гранітів виконувалися відповідно до вимог ГОСТу 8269-76 на щебінь з природного каменя, щебінь з гравію для будівельних робіт / методи випробувань / Центральною лабораторією проектний-дослідницького бюро. На зовнішній контроль було відібрано дві проби. Ці роботи виконувалися лабораторією геологічної партії інституту "Укрколхосппроект".
3. Геологічна будова родовища
У геоструктурному відношенні територія району розташована в межах північно-західної окраїни Українського кристалічного масиву. У геологічній будові родовища беруть участь докембрійські кристалічні породи, що залягають під малопотужною осадовою товщею, головним чином, четвертинного віку. Осадові утворення дочетвертинного віку мають обмежене розповсюдження. Вони збереглися від розмиву в неглибоких депресіях кристалічного ложа і в місцях різкого занурення докембрійських порід, тобто на схилах кристалічного масиву. Четвертинні відклади мають повсюдне розповсюдження і утворюють зандровий покрив всієї Поліської низовини.
Архей-нижній протерозой.
Кіровоградсько-житомирський комплекс.
Цей комплекс представлений різноманітними по структурі і текстурі, але схожими по мінералогічному складу породами, утворення яких пов'язане з процесами гранітизації гнейсової серії.
Переважаючими в цьому комплексі є породи типу мігматитів різної структури, в меншій мірі спостерігаються сірі рівномірні рівномірнозернисті і порфіровидні граніти, а також гранодіорити, які є тіньовими мігматитами і гібридними породами.
На території району робіт породи Кіровоградсько-житомирського комплексу мають широке розповсюдження і утворюють велику кількість виходів на денну поверхню.
Тут ці породи складають північне крило Новоград-волинської антикліналі і мають північно-західне, що поступово переходять до північно-східного простягання.
Житомирські рівномірно-зернисті граніти і їх мігматити (PR1 γmZt)
В межах району робіт ці граніти мають дуже широке розповсюдження і займають майже всю його територію, проте, сірі середньозернисті рівномірнозернисті житомирські граніти зустрічаються порівняно рідко. В більшості випадків вони в різному ступені забруднені гнейсовим матеріалом і утворюють смугасті мігматити.
Окремі тіла житомирських гранітів, в незначному ступені забруднені гнейсовим матеріалом, спостерігаються уздовж річки Случ. Найбільш крупне тіло витягнуте в широтному напрямі від с. Городниці на заході, до с. Сербо-слобідки на сході. Ширина його 15-20 км.
На відміну від кіровоградських гранітів, житомирські граніти рівномірнозернисті, середньо- і дрібнозернисті, двослюдисті з гипідіоморфнозернистою та алотріоморфнозернистою структурою.
Мігматити житомирських гранітів представляють собою сіру середньозернисту, іноді мілко зернисту породу з добре вираженою смугастістю.
Діабази (β1 PR1)
В межах дослідженої території діабази є найбільш поширеними дайковими породами. Вони розкриті багатьма кар'єрами. Діабази є чорною дрібнозернистою масивною породою з діабазової, рідше порфірною структурою. Спостерігаються вони у вигляді дайок потужністю від 3 до 60 м, витягнутих в північно-західному і північно-східному напрямі на 2-5 км.