Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення між об'ємами капітальних вкладень, що направляються на нове будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння, а також на розширення підприємства. Капітальні вкладення, будучи джерелом як простого, так і розширеного відтворення основних фондів, прямують на будівництво нових об'єктів, розширення, технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.[4, с. 145-148]
Ефективність здійснюваних капітальних вкладень багато в чому залежить від відтворювальної і технологічної структури цих вкладень. Поліпшення структури капітальних вкладень – великий резерв підвищення ефективності капітальних вкладень основних виробничих фондів.
Джерелами фінансування капітальних вкладень є такі фінансові ресурси підприємства, як засоби фонду розвитку виробництва, науки і техніки і фонду соціального розвитку, що створюється за рахунок прибутку; амортизаційних відрахувань; ресурсів, які мобілізуються в самому будівництві (надлишок оборотних коштів, прибуток і економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом, економія від зниження цін на устаткування і ін.); ресурсів вищестоящих організацій, відомчих ресурсів; асигнувань з державного бюджету; кредитів банку, позикових засобів, одержаних на фондовому ринку і т.д.
Як вже наголошувалося, відтворення основних фондів має дві форми:
просте відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних фондів відповідають по величині нарахованої амортизації;
розширене відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних фондів перевищують суму нарахованої амортизації.
Джерела фінансування відтворення основних фондів можуть бути як власні, так і позикові.
Витрати капіталу на відтворення основних фондів мають, як правило, довгостроковий характер і здійснюються у вигляді довгострокових інвестицій (капітальних вкладень) на нове будівництво, на розширення і реконструкцію виробництва, на технічне переозброєння і на підтримку потужностей діючих підприємств. [16, с. 68-73]
Достатність джерел засобів для відтворення основного капіталу (рівно як і оборотного) має вирішальне значення для фінансового стану підприємства. Тому цей параметр фінансового стану повинен постійно аналізуватися фінансовими службами підприємства.
Найважливішим джерелом власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних фондів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток). Напрями використання чистого прибутку підприємства визначають в своїх фінансових планах самостійно.
До позикових джерел фінансування відтворення основних фондів відносяться: кредити банків, позикові засоби інших підприємств і організацій, засоби, одержані від пайової участі в будівництві, бюджетні кошти і засоби позабюджетних фондів.
Питання про вибір джерел фінансування капітальних вкладень розв'язується з урахуванням багатьох чинників: вартості капіталу, що привертається; ефективності віддачі від нього; співвідношення власного і позикового капіталів, визначального фінансовий стан підприємства; ступені ризику різних джерел фінансування; економічних інтересів інвесторів і кредиторів. [3, с. 159-162]
Висновки до розділу 1
Прибуток – це грошовий вираз основної частини грошових накопичень, що створюються підприємствами будь-якої форми власності.
Велика частина грошових накопичень реалізується у формі прибутку. По економічному змісту прибуток є грошовий вираз частини вартості додаткового продукту. Як фінансова категорія прибуток виконує функції: відтворювальну, стимулюючу і контрольну.
Відтворювальна функція – одне з джерел фінансування розширеного відтворення.
Стимулююча – джерело утворення заохочувальних фондів і соціального розвитку колективу.
Контрольна – один з основних показників результативності господарської діяльності підприємства.
Прибуток – найважливіша фінансова категорія, покликана відображати фінансовий результат господарської діяльності підприємства.
Отримання прибутку нерозривно пов'язаний з наявністю на підприємстві первинного капіталу. Виділяють два види капіталу: основний і оборотний.
Основний капітал – це частина постійного капіталу, що складається з вартості засобів праці і обертається протягом декількох періодів виробництва. Вона переносить свою вартість на готовий продукт по частинах. Вартість основного капіталу відшкодовується виробнику у міру реалізації готових виробів.
Оборотний капітал – це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання предметів праці і оплату праці робочої сили.
Основні фонди промислового підприємства є сукупністю матеріально-речовинних цінностей, створених суспільною працею, що тривало беруть участь в процесі виробництва в незмінній натуральній формі і що переносять свою вартість на виготовлену продукцію по частинах у міру зносу.
Основні фонди – найважливіша і переважаюча частина всіх фондів в промисловості (маються на увазі основні і оборотні фонди, а також фонди звернення). Вони визначають виробничу потужність підприємств, характеризують їх технічну оснащеність, безпосередньо пов'язані з продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.
Джерела фінансування відтворення основних засобів підрозділяються на власні і позикові.
Відтворення має дві форми:
1) просте відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних засобів відповідають по величині нарахованої амортизації;
2) розширене відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних засобів перевищують суму нарахованої амортизації.
До джерел власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних засобів відносяться:
· амортизація;
· знос нематеріальних активів;
· прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.
Одним з основних джерел власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних засобів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток). Напрями використання чистого прибутку підприємства визначають в своїх фінансових планах самостійно.
РОЗДІЛ 2. Аналіз восроізводства основного капіталу за рахунок прибутку підприємства
2.1 Аналіз формування основного капіталу
Основний капітал підприємства складається з наступних елементів: 1) основні засоби – сукупність матеріально-речовинних цінностей, використовуваних як засоби праці і діючих в натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері; 2) нематеріальні активи – різні права користування, патенти, а також організаційні витрати; довгострокові фінансові інвестиції – інвестиції в державні цінні папери (облігації і інші боргові зобов'язання), цінні папери і в статутні капітали інших організацій, а також надані іншим організаціям позики на території держави і за її межами.
Розглянемо вказані елементи докладніше.
1. Основні засоби включають: будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини і устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар і приладдя, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарчі дороги і інші основні засоби. До основних засобів відносяться також капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об'єкти, що відносяться до основних засобів. Капітальні вкладення в багаторічні насадження, поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в сумі витрат, що відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
У складі основних засобів враховуються організації, що знаходяться у власності, земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра і інші природні ресурси). Закінчені капітальні витрати в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об'єкти, що відносяться до основних засобів, зараховуються орендарем у власні основні засоби в сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачене договором оренди.
2. Нематеріальні активи включають права, що виникають: з авторських і інших договорів на твори науки, літератури, мистецтва і об'єкти суміжних прав, на програми для ЕОМ, бази даних і др.; з патентів на винаходи, промислові зразки, селекційні досягнення; з свідоцтв на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування або ліцензійних договорів на їх використання; з прав на "ноу-хау" і ін.
Крім того, до нематеріальних активів відносяться права користування земельними ділянками, природними ресурсами і організаційні витрати.
Нематеріальні активи відображаються в обліку і звітності в сумі витрат на придбання, виготовлення і витрат по їх доведенню до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях. По об'єктах, по яких проводиться погашення вартості, нематеріальні активи рівномірно (щомісячно) переносять свою первинну вартість на витрати виробництва або звернення по нормах, визначуваних організацією виходячи зі встановленого терміну їх корисного використання. По нематеріальних активах, по яких неможливо визначити термін корисного використання, норми перенесення вартості встановлюються з розрахунку на десять років (але не більше терміну діяльності організації).
3. Довгострокові фінансові інвестиції. Фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. По державних цінних паперах вирішується різницю між сумою фактичних витрат на придбання і номінальною вартістю протягом терміну їх звернення рівномірно (щомісячно) відносити на фінансові результати у організації, або на зменшення фінансування (фондів) у бюджетної організації.