Взаємозв'язок бюджету й розвитку соціальної сфери регіону (стр. 10 из 25)

Покращилася ситуація на ринку праці області. Станом на 1 грудня 2006 року рівень безробіття в області становив 2,0 % від працездатного населення працездатного віку, що на 0,2 відсоткових пункти менше, ніж рік тому.

За адміністративними даними державної служби зайнятості у грудні 2006 року чисельність незайнятого населення, яке звернулося за допомогою у працевлаштуванні до цієї установи, становила 6,5 тис. осіб, що на 26,3% менше, ніж у листопаді 2006 року та на 2,6%, ніж у грудні 2005 року. Із зазначеної кількості зареєстрованих 85,9%, або 5,6 тис. осіб отримали статус безробітного, що на 1,9% більше, ніж у грудні 2005 року.

Станом на 1 січня 2007 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 33,4 тис. осіб, що на 3,7% більше, ніж на 1 грудня 2006 року та на 4,7% менше, ніж рік тому. Серед зазначеної категорії громадян 97,5% мали офіційний статус безробітних. Кількість зареєстрованих безробітних за грудень в цілому по області збільшилася на 7,1% і на 1 січня 2007 року становила 32,6 тис. осіб, з них більш ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.

Склад та динаміку кількості зареєстрованого безробітного населення за соціальними групами наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Склад та динаміка кількості зареєстрованого безробітного населення

Кількість зареєстрованих безробітних (тис. осіб)
Роки
2004	2005	2006
Безробітні – всього	43,1	34,3	32,6
з них
жінки	30,5	22,6	20,9
молодь у віці до 35 років	13,2	8,4	12,7
особи, які потребують особливого соціального захисту	7,1	6,2	6,6
вивільнені з економічних причин	3,8	2,3	2,5

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку на 1 січня 2007 року, 49 – раніше займали робітничі місця, 31 – посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Як і раніше, зберігалася значна диференціація рівня зареєстрованого безробіття по містах і районах області. Станом на 1 січня 2007 року зазначений показник коливався від 0,6% у м. Луганську до 12,7% у Марківському районі.

За сприяння державної служби зайнятості у грудні 2006 року були працевлаштовані 2,0 тис. громадян, що на 42,5% менше, ніж у листопаді 2006 року та на 23,1% більше, ніж у грудні минулого року. Серед працевлаштованих осіб більше половини (52,0%) складала молодь у віці до 35 років, 48,0% – жінки, 10,3% – особи, які потребували особливого соціального захисту.

Одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт, які залишаються важливим заходом тимчасового працевлаштування незайнятого населення. Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності у навчальні заклади усіх типів упродовж грудня було направлено на професійне навчання 872 особи проти 623 осіб торік. На 1 січня 2007 року проходили професійне навчання за направленнями служби зайнятості 1545 безробітних осіб, з яких більше двох третин (70,6%) – жінки, 67,0% – молодь у віці до 35 років.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом грудня 2006 року на допомогу по безробіттю було витрачено 5,6 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця становила 20,5 тис. осіб, або 62,9% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 січня 2007 року.

Демографічна ситуація в регіоні характеризується тенденцією до зменшення кількості населення. Середня чисельність наявного населення області за січень-листопад 2005 року становила 2426,0 тис. осіб, а за аналогічний період 2006 року – 2396,6 тис. осіб. У сільській місцевості інтенсивність природного скорочення чисельності населення майже в півтора рази вище, ніж у міських поселеннях [93]. Природний рух населення області характеризується перевищенням смертності над народжуваністю. Але є й позитивні тенденції. Відзначається динамічне зниження рівня материнської смертності з 22,4 у 2005 році до 15,5 на 100 тисяч народжених живими у 2006 році, зниження рівня абортів з 24,2 на одну тисячу жінок фертильного віку в 2005 році до 23,3 у 2006 році, збільшення нормальних фізіологічних пологів з 17500 у 2005 році до 19700 у 2006. Разом з тим, смертність малюків збільшилась із 11,9‰ до 12,6‰ у 2006 році, зростання рівня смертності малюків відбулося за рахунок вроджених вад розвитку. На 17% зменшилася смертність дітей у віці від одного місяця до одного року. Стан справ у Луганській області з основних хвороб можна побачити на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Стан захворюваності в Луганській області

Епідемією туберкульозу охоплено 14 міст та 15 районів області, з них 8 міст та 8 районів мають тенденцію до подальшого зростання. Залишається напруженою ситуація на СНІД і ВІЛ-інфекцію. Станом на 1 жовтня 2007 року в області зареєстровано 3349 випадків ВІЛ-інфекції, у тому числі зі СНІД – 283 особи, з них у 2006 році виявлено 475 осіб з ВІЛ-інфекцією та 93 особи – зі СНІДом. Онкологічна захворюваність в області має стійку тенденцію до зростання. Згідно з даними епідеміологічних розслідувань, захворюваність на вірусний гепатит А та ГКІ пов’язана з високим епідемічним значенням води систем господарсько-питного водопостачання, подачею населенню води за графіками або її відсутністю, що унеможливлює проведення елементарних санітарно-гігієнічних заходів, виконання правил особистої гігієни. Загальна захворюваність населення області залишилася практично незмінною, і склала у 2006 році 145918,0 на 100 тисяч населення (2005 рік – 147331,6).

Мережа закладів освіти в області відповідає загальним потребам. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації, кількість навчальних закладів протягом останніх років декілька зменшилася, якщо у 2005 році в області функціонувало 790 загальноосвітніх закладів, то у 2006 році 777 загальноосвітніх закладів. В області створені належні умови для реалізації конституційних прав громадян України на здобуття вищої освіти. Луганська область займає 11 місце в Україні за кількістю студентів на 10 тис. населення (446 осіб), прийом студентів на навчання у 2006 році склав 34,2 тис. осіб [98].

Проводиться робота щодо збереження закладів культури. Діє 650 масових та універсальних бібліотек, 585 клубних закладів, 26 музеїв, 5 театрів, 1 філармонія, 82 школи естетичного виховання, 19 кіноустановок. На території області розташовано понад 6000 пам’яток історії і культури. Розширюються культурні зв’язки з іншими областями України. Налагоджуються міжнародні культурні контакти. Надається підтримка творчої молоді. Здійснюються заходи щодо розвитку самодіяльності.

В області приділяється значна увага розвитку фізичної культури і спорту, вихованню фізично розвиненого молодого покоління, запровадженню здорового способу життя, залученню до спортивних занять широких верств населення, зокрема, у сільській місцевості. Зростає кількість населення, охопленого всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи: у 2005 році – 182686 осіб, у 2006 – 182700. Протягом 2006 року луганські спортсмени взяли участь у 189 всеукраїнських заходах та 55 міжнародних. В області здійснюються заходи щодо розвитку олімпійських видів спорту, підготовки олімпійського резерву, поступово розвиваються ігрові види спорту.

Із загальної картини соціального розвитку області можна також виділити проблеми, що потребують найбільш швидкого розв’язку. Так, у цілому соціальний розвиток регіону характеризується такими негативними рисами:

а) специфіка трудових ресурсів полягає у готовності понад 20% працівників змінити місце проживання з метою збереження професії, незважаючи на важкі і небезпечні умови праці;

б) висока частка пенсіонерів, яка часто доходить до 40-50% місцевого населення при тому, що забезпеченість області власними ресурсами на виплату соціальних платежів не перевищує 60%, ускладнює соціально-економічну ситуацію в регіоні;

в) низький рівень розвитку соціальної інфраструктури через її залежність від фінансово-економічного стану містоутворюючих підприємств;

г) низький індекс здоров’я населення: зростання рівня смертності малюків, епідемія туберкульозу та онкологічна захворюваність має тенденцію до подальшого зростання, напружена ситуація на СНІД і ВІЛ-інфекцію;

ґ) незадовільний матеріально-технічний стан закладів соціальної сфери;

д) несприятлива екологічна ситуація;

е) кризовий стан житлово-комунального господарства, фізична зношеність та технологічна застарілість основних фондів підприємств житлово-комунального господарства;

є) недостатній рівень забезпечення населення якісною питною водою тощо.

З всього вищезазначеного можна зробити висновок про не досить гарне становище добробуту населення, що пов’язано з подекуди високим рівнем безробіття й навантаженням на ринку праці, з поганою екологічною ситуацією, з невідповідністю зростання заробітної плати й цін, тарифів на житлово-комунальні послуги та з багатьох інших причин. Все це не дозволяє сконцентруватися на проблемах закладів соціальної сфери, не дає можливості спланувати дії на майбутнє й побудувати чіткий ланцюг дій з досягнення процвітання Луганською областю.

Вирішення та усунення цих негативних тенденцій дасть можливість покращити в цілому соціально-економічне становище регіону й забезпечити його ефективне функціонування у майбутньому.

2.2 Аналіз і динаміка бюджетних видатків на охорону здоров’я та освіту

Перехід до постіндустріальної стадії зумовив превалювання соціальної сфери в світі, а економічна ефективність визначається, у першу чергу, використанням здорових, продуктивних, висококваліфікованих кадрів, нових знань, технологій і методів управління. За цих умов на передній план висувається людина, її інтелектуальний потенціал. Таким чином, освіта, охорона здоров’я – це важливі фактори вирішення і соціальних, і економічних проблем, так як підвищення освітнього рівня й якості послуг в сфері охорони здоров’я сприятиме як піднесенню життєвого рівня населення, оздоровленню суспільства, так й економічному зростанню.