Характеристика русла річки р. Стрижень
| Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | |
| Тип русла | - | 0 – 32,4 | ерозійно-акумулятивний | |
| Ширина | м | 0 – 32,4 | 2 - 40 | |
| Глибина : на плесах | м | 0 – 32,4 | 0,3 – 0,8 | |
| на перекатах | м | 0 – 32,4 | 0,1 – 0,2 | |
| Швидкість течії : а ) на плесах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,005 – 0,08 | |
| у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,2 – 0,3 | |
| б ) на перекатах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,15 – 0,30 | |
| у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,6 – 0,8 | |
| Руслові утворення | - | - | - | |
| Замулення русла | м | 0 – 32,4 | 0,05 – 0,5 (місцями до 1 – 1,5) | |
| Заростання русла | % | 0 – 32,4 | 10 – 30, місцями 70 – 100 | |
| Відносна довжина ділянок русла : випрямлених | % | 0 – 32,4 | 12 | |
| обвалованих | % | 0 – 32,4 | 6 | |
| що знаходяться у підпорі | % | 0 – 32,4 | 29 | |
| Відносна протяжність різних угідь в межах прибережної смуги : рілля | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| сіножаті | % | 0 – 32,4 | 82,5 | |
| пасовища | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| присадибні ділянки | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| ліси або чагарники | % | 0 – 32,4 | 15,6 | |
| болота | % | 0 – 32,4 | 1,9 | |
| інші угіддя | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| Сучасні процеси | Вид : | - | - | Замулення |
| Ступінь прояву | - | 0 - 4 | сильна | |
| Вид : | - | - | Замулення | |
| Ступінь прояву | - | 4 – 22,5; 28 - 30 | середня | |
Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки.
Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8].
У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Геологічна будова басейну
| Геологічний вік порід | Геологічнийіндекс | Район поширення | Глибина залягання м | Потужність, м | Літологічний склад порід | |||
| Четвертинні відклади, Q | ||||||||
| Сучасні елювіальні відклади | е IV | Усюди | З поверхні | до 1, 2 | Різноманітні грунти | |||
| Алювіальні відклади | а IV | Заплави річок та днищ балок | З поверхні | від 2 – 3 до 25 | Піски, рідше супіски, з прошарками глини та суглинків | |||
| Еолово-делювіальні відклади | vd III | Області І-х надзаплавних терас | З поверхні | 2 - 10 | Суглинки лісоподібні | |||
| Алювіальні відклади ІІ – ї надзаплавної тераси | а ІІІ | Нижня частина розрізу тераси | 1 - 11 | 12 - 35 | Піски, суглинки | |||
| Еолово-делювіальні відклади | vd III | На межиріччях | З поверхні | 5 - 13 | Суглинки лесо-подібні | |||
| Водно-льодовикові надморенні відклади | f II dns | Водно-льодовикові долини | З поверхні | до 10 | Піски з уламками кристалічних порід | |||
| Льодовикові відклади (морена) | g II dn | Водно-льодовикові долини | 5 - 13 | до 33 | Піски, суглинки | |||
| Водно-льодовикові підморенні відклади | f, g II dnі | Водно-льодовикові долини | 8 – 17 | до 25 | Піски, глини | |||
| Водно- та озерно-льодовикові відклади | f, lg, g II dn | Водно-льодовикові долини | 6 - 14 | до 10 | Піски, суглинки, супіски | |||
Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди.
Басейн річки Стріжень розташований в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну [5]. Водоносні горизонти приурочені до відкладів палеогенового, неогенового та четвертинного віку.
Першим від поверхні регіональним водоопіром слугують алеврити київської свити палеогену. Основні відомості про пункти спостережень наводяться в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Основні відомості про пункти спостережень
| Місцезнаходження та відомча належність | Спостережений водоносний горизонт | Кількість спостережених свердловин | Дата початку спостережень |
| Чернігівське УОС:Водозабір “ Полуботки “ | Q | 5 | 1978 |
| Водозабір “Ялівщина” | Q | 7 | 1974 - 1982 |
За своїм режимом р. Стрижень відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки здебільшого сніго-дощове. Гідрологічна вивченість режиму річки в цілому незадовільна. Гідрологічна вивченість р.Стриень наведено в таблиці 1.8
Таблиця 1.8
Гідрологічна вивченість
| Характеристика ( показник ) | Одиниці виміру | р. Стрижень |
| Назва річки | - | Стрижень |
| Пункт спостережень | - | Відсутні |
| Відстань від гирла | км | |
| Площа водозбору | км2 | |
| Відмітка нуля поста | м, система висот | |
| Період дії : відкритий | дата | |
| закритий | дата | |
| Належність поста ( відомства ) | - | |
| Склад спостережень : рівні води | - | |
| витрати води | - | |
| температура води | - | |
| льодові явища | - | |
| товщина льоду | - | |
| витрати завислих наносів | - | |
| хімічний склад води | - |
Позначення : “ + “ - наявність матеріалів вивченості ;
“ – “ - відсутність матеріалів вивченості.
1.3 Екологічний стан річки Стрижень
Басейн р. Стрижень розташований у зоні помірного зволоження.
Сучасний водогосподарський баланс басейну, складений із врахуванням потреб у воді на 01. 01. 2009 р., в цілому позитивний.
В умовах середнього за водностю року в межах всіх водогосподарських ділянок р. Стрижень (витік – створ 1 вище с. Халявин – створ 2 нижче вул. Бойова – створ 3 гирло), а також в цілому по басейну, спостерігаються надлишки водних ресурсів [10].
У маловодному році (Р = 75% ) також відмічені надлишки водних ресурсів в межах всіх водогосподарських ділянок і в цілому по басейну річки, за виключенням ділянки створ 1 ( вище с. Халявин ) – створ 2 ( нижче вул. Бойова ), де спостерігається дуже невеликий дефіцит на промисловість і комунально-побутове господарство об’ємом 9 тис. м3, що складає 0,06% від потреби цього споживача.
У дуже маловодному році (Р = 95%) надлишки водних ресурсів відмічені в межах водогосподарських ділянок витік – створ 1 (вище с. Халявин) та створ 2 (нижче вул. Бойова) – створ 3 (гирло). В цілому по басейну та в межах водогосподарської ділянки створ 1 (вище с. Халявин) – створ 2 (нижче вул. Бойова) спостерігаються незначні дефіцити на промисловість і комунально-побутове господарство у VII – IX місяцях загальними об’ємами відповідно 35 тис. м3 та 109 тис. м3 (0,25% та 0,78% від потреб цього споживача) [8]. Стан окремих факторів природного середовища та направленість процесів, що в ньому відбуваються, обумовлюють загальну екологічну обстановку в басейні р. Стрижень, яка у теперішній час в цілому незадовільна.
Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла).