Отже, кожна із запропонованих груп податкових ризиків містить багато різновидів, кожний з яких потребує окремого якісного й кількісного аналізу з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку і податкової культури платників в Україні.
Найбільш важливою при адмініструванні будь-якого податку є об’єктивна оцінка показників податкових надходжень, що акумулюються фіскальними органами і мають, на відміну від більшості неподаткових джерел, регулярний характер. Внаслідок нерегулярності неподаткові джерела наповнення бюджету привносять додатковий ризик у його планування.
На першому етапі дослідження я розглянув оцінювання похибки прогнозування окремих податків. Відносна похибка досліджуваного податку (позначається індексом і) на час
розраховується стосовно запланованого рівня так: , (3.1)де
– фактичний показник надходжень і - го податку на рік ; – плановий показник.Разом з відносною похибкою податку на додану вартість розглянемо для порівняння відносну похибку сукупних податкових надходжень та зведеного бюджету. Дані показані в таблиці 3.1.
Відносні похибки планування податків, розраховані відповідно до формули (3.1):
Податок на додану вартість
134782,1- 133365,1 / 133365,1* 100% = 1,25 150396,7-144969,8/144969,8* 100% = 4,17 159328,2-165122,5/165122,5* 100% = 5,75Загальні податкові надходження
178065,2- 178311,6/ 178311,6* 100% = -0,14 185743,1- 192090,2/ 192090,2* 100% = -3,30 221264,2- 223770,7/ 223770,7* 100% = -1,12Зведений бюджет
234183,2- 235784,0/ 235784,0* 100% = -0,68 271 811,5- 268 974,8/ 268 974,8* 100% = 1,27 319 939,1- 318 234,3/ 318 234,3* 100% = 0,69Таблиця 3.1Вихідні дані для проведення аналізу ризиків планування бюджету України за 2007–2009 рр., млн грн
Рік | ПДВ, млн грн | Податкові надходження, млн грн | Доходи бюджету, млн грн | |
2007 | ПП | 133 803,8 | 208 065,2 | 234 183,2 |
ФФ | 133 450,9 | 198 311,6 | 235 784,0 | |
2008 | ПП | 150396,7 | 225743,1 | 271 811,5 |
ФФ | 144969,8 | 222090,2 | 268 974,8 | |
2009 | ПП | 159328,2 | 261264,2 | 319 939,1 |
ФФ | 165122,5 | 258770,7 | 318 234,3 |
Відносні характеристики податків, розраховані відповідно до формули (3.1), подано у табл. 3.2.
Необхідно підкреслити, що тривалість інтервалу досліджень не значна (3 роки), однак дає змогу отримати певне уявлення щодо статистичних характеристик похибок процесу планування.
На підставі відносних показників на всьому інтервалі дослідження в роботі розраховуються такі похибки:
1. Середня відносна:
.2. Середня абсолютна:
.3. Середня квадратична:
.4. Середня квадратична від’ємна:
, .Що стосується останньої похибки, то вона запроваджується виходячи з того, що, відхилення у бік недовиконання (тобто від’ємне) має визначальне значення для оцінки ризику [11, с. 16–26]. За даними розрахунків, розраховано статистичні характеристики на досліджуваному інтервалі (табл. 3.2). Зупинимося на середній відносній похибці, яка відображає наявність систематичного відхилення у плануванні досліджуваного показника (надходжень від податку до Зведеного бюджету України).
Таблиця 3.2Усереднені похибки планування податкових надходжень до зведеного бюджету на інтервалі 2007–2009 рр. (%)
Похибка | ПДВ | Податкові надходження | Зведений бюджет |
Середня відносна | -3,5 | 0,8 | 0,1 |
Середня абсолютна | 7,46 | 2,66 | 4,07 |
Середня квадратична | 8,89 | 3,4 | 6,84 |
Середня квадратична від’ємна | 8,24 | 2,11 | 4,44 |
Середні відхилення від запланованих показників ПДВ суттєво більші, ПДВ– із суттєвим завищенням (частіше відбувається недовиконання планових показників ніж перевиконання). Систематична помилка планування (переоцінка) ПДВ внаслідок значних обсягів надходжень вагомо впливає на ризики планування бюджету.
Переоцінка планових показників бюджету має набагато гірші наслідки ніж недооцінка, тому що спонукає до пошуку інших джерел залучення коштів для виконання бюджету. Проте недооцінка також суттєво та негативно впливає на збільшення корупційних ризиків (за рахунок корупційного розподілу додаткових коштів) з одного боку, а з іншого боку – недофінансованими можуть бути важливі довгострокові національні проекти та програми. До податків, при плануванні яких частіше зустрічається недооцінка ніж переоцінка, належать податок з доходів фізичних осіб і податок на прибуток підприємств.
4. Управлінські рішення стосовно системи заходів, спрямованих на усунення , мінімізацію, запобігання ризикам у сфері справляння ПДВ
Вплив змін податкового законодавства зазвичай розглядаються окремо для кожного податку. Вважається, що зміни ставки для окремого податку призводять до зміни величини надходжень тільки від цього податку. Однак якщо виходити від загальної моделі економічної рівноваги, то будь-які зміни податкових ставок впливають на всю систему, тобто змінюється рівень надходжень не тільки податку, в якому змінюється податкова ставка, а й рівень надходжень від інших податків.
Під час настання світової фінансової кризи, яка суттєво вплинула на економічне становище в Україні суспільна думка генерує можливі варіанти виходу з економічної кризи. Фіскальна антициклічна політика держави полягає у зменшенні податкового навантаження в період економічної кризи.
Як один із варіантів, пропонується зменшення податкового навантаження на економіку шляхом зменшення ставки ПДВ. Уряди багатьох країн вибрали тактику боротьби з кризою внаслідок зниження податків з метою стимулювання економік. Наприклад, уряд Великобританії оголосив про зниження ПДВ з 17,5 % до 15 % на найближчих 13 місяців.
У Німеччині в рамках реформування оподаткування підприємств передбачається понизити податкове навантаження на малий і середній бізнес на 7 мільярдів євро. Росія до Податкового кодексу внесла зміни, що передбачають зниження податку на прибуток з 24 % до 20 %, також влада регіонів має право знижувати на 10 % ставку податку на прибуток для малих підприємств, що працюють за спрощеною системою оподаткування. Крім того, документ звільняє від сплати ПДВ будівельно-монтажні роботи, вироблені для власного споживання.
Реальні наслідки зниження податкових ставок для суб’єктів господарювання та економіки в цілому залежать від:
1) макроекономічної ситуації в країні, (рівня інфляції, стану платіжної системи, рівня сукупного попиту тощо), яка може як звести нанівець результати зниження податкових ставок, так і посилити їх вплив на економічну поведінку платників;
2) податків, ставки яких переглядаються, непрямі податки впливають на доходи опосередковано і за певних умов;
3) стратегії фірми на ринку та напрямів використання прибутків;
4) ступеня монополізації ринків.
У нашому випадку розглядається можливість зменшення ставок ПДВ на окремі види товарів з метою збільшення споживання цих товарів. Цей крок повинен призвести до зростання попиту на ці категорії товару і відповідно до зростання податкової бази податку на прибуток підприємств.
Основний принцип, за яким повинні встановлюватись окремі податкові ставки, – принцип максимізації функції суспільного добробуту, зростаючої функції від функції корисності окремих платників податків. Із такого підходу випливає, що ставки ПДВ на товари широкого вжитку необхідно зменшувати; при цьому необхідно врахувати збільшення надходжень від податку на прибуток від підприємств. Збільшення надходжень пояснюється як збільшенням попиту за рахунок зменшення ціни, так і збільшенням прибутку за рахунок продажу одиниці продукції, оскільки у випадку поліполістичного ринку ціна буде знижуватися менше, ніж на величину зменшення ставки ПДВ. Доведено, що в результаті зменшення ставок ПДВ надходження від підприємств, які виробляють ці види продукції, повинні значно зрости. Такий розвиток подій можливий у випадку покращання контрольно-перевірочної роботи, детінізації української економіки, яка сплачує у вигляді податків незначну частку власних доходів.
Запропоновані заходи дозволяють виконати обов’язкові обмеження, а саме: