Фунціонування Державного казначейства в Україні (стр. 2 из 2)

Розпорядник бюджетних коштів — відповідальний за їхнє ефективне використання. При проведенні фінансового контролю та встановленні відповідальності за бюджетні правопорушення мають діяти конкретні механізми (правила), системи оцінок, нормативи, які могли б бути використані бюджетними установами й організаціями, а також контрольними органами для аналізу ефективності використання бюджетних коштів. Розпочинати аналіз треба з оцінки показників бюджету (кошторису), тобто з аналізу необхідності планування й призначення відповідних видатків для їх здійснення, вивчення можливих шляхів досягнення мети меншими обсягами бюджетних асигнувань та порівняння конкретних заходів з ціновими пропозиціями. Наслідком проведення такої роботи на макрорівні стало б ефективне використання бюджетних коштів конкретних розпорядників та одержувачів.

Для досягнення цієї мети пропонується також провести аналіз фінансування усіх бюджетоотримувачів, за результатами якого чітко розділити їх на дві категорії:

бюджетні установи, які разом з відповідними органами державної влади й місцевого самоврядування є відповідальними за виконання доведених у затвердженому кошторисі обсягів бюджетних коштів для погашення зобов'язань та дотримання принципу субсидіарності;

інші бюджетоотримувачі, відносини яких з державою мають будуватися на основі договорів або шляхом виділення державних субвенцій чи субсидій із бюджету. Цей захід дасть змогу визначитися щодо потреби існування відповідних бюджетних програм та установ. Одним із кроків щодо централізації ресурсів держави у казначействі була законодавча норма про переведення в систему органів Державного казначейства на обслуговування коштів цільових фондів держави, а саме: Пенсійного фонду України; Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

На сьогодні усі фонди, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються через Державне казначейство України. Казначейство держави акумулює кошти Фонду на своєму рахунку і переказує їх. Сам Фонд, згідно із затвердженим у встановленому порядку його бюджетом, вирішує які кошти куди переказувати і є відповідальним за їхнє цільове використання.

Консолідація коштів Пенсійного фонду України у Державному казначействі України на Єдиному казначейському рахунку є важливим завданням держави. Ця нагальна проблема вимагає негайного прийняття Указу Президента України щодо переведення коштів Пенсійного фонду України на обслуговування до Державного казначейства України. Відповідні кроки в цьому напрямі суттєво зменшать низку порушень і зловживань, які відбуватися й відбуваються з бюджетними потоками цієї великої фінансово-кредитної установи нашої держави.

Наповнення системи Державного казначейства ресурсами є важливим кроком у реформуванні фінансів держави. Усі ресурси держави мають працювати максимально ефективно саме на державу, з дотриманням принципу субсидіарності і наявності мінімально необхідної суми залишків коштів саме на рахунках казначейства держави. Найперше — це операції Державного казначейства на фінансових ринках. На Єдиному казначейському рахунку Державного казначейства України умовно постійний залишок коштів, який залишається щодня "ночувати" в Національному банку України становить близько 600 млн. грн. Ці кошти можуть і повинні працювати на державу. Однак на сьогодні зазначений механізм з управління залишками коштів державного бюджету, який широко використовується провідними зарубіжними країнами, поки не працює.

За наявності постійного щоденного затишку коштів і відповідних законодавчих актів Державне казначейство України може здійснювати операції на фінансовому ринку, тісно співпрацюючи з Національним банком України, шляхом: - надання кредитів «overnight»

- розміщення тимчасово вільних бюджетних коштів на депозитних рахунках; - купівлі/продажу державних цінних паперів кредит «overnight» - це кредит у межах обумовленого ліміту та визначеної відсоткової ставки, який надано банку Державним казначейством України за постійно діючою лінією рефінансування строком на один день під забезпечення державних цінних паперів. Кредит«overnight» надається через лінію рефінансування строком на один робочий день, який повинен повертатися на наступний день після його отримання. Надання банкам кредитів «overnight» здійснюється тільки під забезпечення державних цінних паперів у розмірі не більше 85% їхньої балансової вартості. Державне казначейство України надає кредити «overnight» за ставкою, не нижчою ніж облікова ставка Національного банку України.

Перевагою цієї операції є передусім відносна простота оформлення та швидкість здійснення. Банк-позичальник взаємодіє з Державним казначейством України як кредитором без посередників. Узгодження умов кредитування (сума, термін, відсоткова ставка, вид забезпечення тощо) здійснюється телефоном, факсом, електронною поштою. Після повного оформлення кредитної угоди вони обмінюються між собою підписаними примірниками кредитної угоди за допомогою телефаксу. Підписання кредитної угоди є підставою для переказування коштів з рахунка Державного казначейства України як кредитора на рахунок банку-позичальника. Переказування коштів здійснюється практично в режимі реального часу після надання Державним казначейством України як кредитором в регіональне управління Національного банку України, що його обслуговує, платіжного доручення про переказ коштів на користь банку-позичальника. Здійснення операцій на фінансових ринках щодо розміщення тимчасово вільних бюджетних коштів на депозитних рахунках у Національному банку України та установах комерційних банків забезпечить додаткове джерело доходів, що дасть можливість зменшити навантаження на видаткову частину державного бюджету. Купівля і продаж державних цінних паперів Державним казначейством України шляхом операцій на відкритому фінансовому ринку тільки підвищить їхню ефективність та забезпечить більші гарантії скарбниці держави. Для погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у рахунок платежів з повернення кредитів, наданих під державні гарантії Державним казначейством України, була розроблена схема казначейських клірингових операцій та здійснені розрахунки з відшкодування ВАТ "Криворіжсталь" податку на додану вартість у рахунок погашення кредиту, наданого під гарантію уряду. Крім того, відповідно до постанов Кабінету Міністрів від 19.09.200! року №1210 "Про проведення розрахунків з бюджетом підприємств паливно-енергетичного комплексу та відшкодуванні податку на додану вартість підприємствам гірничо-металургійного комплексу" та від 26.09.2001 року №1270 "Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість" були проведені розрахунки з відшкодування податку на додану вартість на суму відповідно 26,2 млн. грн. та 150,9 млн. грн. за допомогою казначейського клірингу. Операції казначейського клірингу призначені для проведення заліку взаємних вимог між державою і суб'єктами підприємництва. Ці операції, за наявності достатньої законодавчої бази і прозорих схем клірингу, принесуть казначейству держави значні надходження до спеціального фонду кошторису в розмірі 2—3% від обсягу клірингу і мають бути спрямовані на матеріальне заохочення працівників казначейства. Вони розв'язують багато проблем накопиченого податкового боргу суб'єктів підприємництва перед державою і навпаки — заборгованості держави щодо відшкодувань з бюджету суб'єктам підприємництва. Отже, можемо зробити висновок, що вивчення новітнього світового досвіду управління коштами бюджету держави є дуже важливим для України. Адже казначейства інших країн мають тривалу історію і на практиці довели ефективність свого функціонування, що допоможе Україні уникнути помилок та побудувати дієвий механізм управління коштами держави. Також слід зазначити, що у процесі розвитку послуг Державне казначейство України досягло певних успіхів. Однак настав час перейти до вдосконалення послуг державного казначейства, в тому числі на платних засадах, використовуючи весь придбаний позитивний досвід і реальні можливості. Це зумовлено не лише складними й масштабними реаліями розвитку Державного казначейства України, а насамперед їхньою значущістю для держави. Таким чином, світовий досвід переконує, що найефективнішим є використання бюджетних коштів шляхом налагодженого механізму надання послуг казначейством держави. Дотепер не досліджено теоретичні її практичні проблеми, особливості і тенденції розвитку казначейських послуг. Потребують подальшої розробки й питання, пов'язані з цілісних; дослідженням діяльності інституту казначейства (скарбниці).

Література:

1. П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова, К.М. Огродський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко. Казначейська справа. У 2-х т. - Т.1. - Київ: НВП «АВТ», 2004. - 288с.

2. П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Т. Александров, С.О. Булгакова, К.М. Огродський, О.І. Назарчук, Н.І. Сушко. Казначейська справа. У 2-х т. - Т.2. - Київ: НВП «АВТ», 2004. - 496с.

3. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2003. - 523.

4. В.Т. Александров, О.І. Ворона, П.К. Германчук, О.І. Назарчук, Н.І.Сушко, П.Г. Петрашко, І.Б. Стефаник, О.О. Чечуліна. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі. - Київ: НВП «АВТ», 2004. - 593с.