Управлінське відтворення економічних ресурсів на підприємстві житлово-комунального господарства (стр. 5 из 6)
Мобілізуючи кошти інших власників на покриття витрат свого підприємства, працівники фінансової служби насамперед повинні мати ясне представлення про цілі інвестування ресурсів і уже відповідно до них давати рекомендації про форми залучення засобів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби в засобах доцільно використовувати позички кредитних установ. При здійсненні великих капітальних вкладень у реконструкцію і розширення підприємства можна скористатися випуском цінних паперів; однак, подібна рекомендація може бути дана лише в тому випадку, якщо фінансисти ґрунтовно вивчили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, врахували можливу зміну кон'юнктури і, зваживши все це, проте упевнені в порівняно швидкій і вигідній реалізації цінних паперів свого підприємства.
Результат праці частіше виступає в матеріальній формі - у виді продукції. Продукція, що виготовляється на підприємстві, на різних стадіях технологічного процесу знаходиться у виді незавершеного виробництва, напівфабрикату чи готового виробу (продукції).
Готова продукція - це вироби промислового підприємства, що довершені виробництвом, відповідають державним стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю, укомплектовані документами, що засвідчують якість і призначені для реалізації на сторону.
Напівфабрикати - це напівпродукти, технічна обробка яких закінчена в одному з виробництв (цехів) підприємства, але вимагає доробки чи переробки в суміжному виробництві (іншому цеху) цього ж підприємства, чи що можуть бути передані для подальшої обробки на інші підприємства.
Незавершене виробництво - це продукція, що не одержала закінченого виду в межах виробництва, а також продукція, не перевірена ОТК і не здана на склад готової продукції.
2. Результати й ефективність діяльності підприємства житлово-комунального господарства
Життєздатність підприємства ЖКГ, що займається як виробництвом, так і обслуговуванням залежить від його здатності домагатися задоволеності споживача. Дуже часто багато менеджерів вважають головним для продажу ціну і терміни постачання, при цьому недостатньо приділяючи увагу цінності продукції. Необхідно розглядати підвищення цінності як один з найважливіших факторів у визначенні конкурентноздатності. Багато споживачів розглядають збільшення цінності як щось більш важливе, чим зменшення ціни.
Прибуток і доход є основними показниками фінансових результатів виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства, в тому числі і підприємства житлово-комунального господарства, ефективності використання його ресурсів.
Доход - це виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком матеріальних витрат.
Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто містить у собі оплату праці і прибуток.
Доход характеризує загальну суму засобів, що надходить підприємству за визначений період і за винятком податків може бути використана на споживання й інвестування. Доход іноді є об'єктом оподатковування. У цьому випадку після відрахування податку він підрозділяється на фонди споживання, інвестиційний і страховий. Фонд споживання використовується на оплату праці персоналу і виплати за підсумками роботи за визначений період, за частку в статутному майні (дивіденди), матеріальну допомогу і т.п.
Прибуток - це частина виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробництво і збут продукції.
В умовах ринкової економіки прибуток є одним з основних джерел нагромадження і поповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів; основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, його інвестиційної й інноваційної діяльності, а також джерелом задоволення матеріальних інтересів членів трудового колективу і власника підприємства.
На величину прибутку (доходу) істотно впливають як обсяг продукції, що випускається, так і її асортимент, якість, величина собівартості, удосконалювання ціноутворення й інші фактори. У свою чергу прибуток впливає на такі показники, як рентабельність, платоспроможність підприємства й інші.
Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) складається з трьох частин:
- прибутку від реалізації продукції - як різниці між виторгом від реалізації продукції (без обліку ПДВ і акцизного збору) і її повною собівартістю;
- прибутку від реалізації матеріальних цінностей і іншого майна (це різниця між ціною їхнього продажу і витратами на їхнє придбання і реалізацію). Прибуток від реалізації основних фондів буде представляти різницю між виторгом від продажу, залишковою вартістю і витратами на демонтаж і реалізацію;
- прибутку від позареалізаційних операцій, тобто операцій, безпосередньо не зв'язаних з основною діяльністю (доходи по цінних паперах, від пайової участі в спільних підприємствах; здачі майна в оренду; перевищення суми отриманих штрафів над сплаченими й ін.).
Розподіл прибутку підприємства в самому загальному виді можна представити в такий спосіб (Рис.1):
Рис.1 Приблизна схема розподілу прибутку підприємства
Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме: їх поділ на змінні та постійні витрати.
Під час аналізу залежності прибутку від операційної активності з’ясовуються два питання:
- який обсяг виробництва забезпечує цільовий прибуток підприємства;
- як реагує величина прибутку на зміну обсягу виробництва.
Цільовим у даному випадку називається прибуток, який підприємство хотіло б одержати в певному періоді виходячи зі своїх стратегічних завдань. Тому виникає питання, скільки треба виготовляти і продавати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб зазначений прибуток забезпечити. Такий обсяг продукції обчислюється за формулами:
o за натурального виразу обсягу продукції
, або 
o у випадку вартісного виміру обсягу продукції
, або 
,де, Nц, Вц – обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грощовому виразі;
Пц – цільовий прибуток, грн.
Специфіка українських підприємств житлово-комунального господарства полягає в тому, що більша половина цих підприємств надають послуги, а не випускають продукцію. Проте є деякі винятки, так державне підприємство житлово-комунального господарства „Славутичсервіс” (м.Славутич) випускає таку продукцію як :
· обладнання для обеззалізнювання води;
· фільтри доочистки води;
· паро-, водо-, мазуто- нагрівачи.
Так застосуємо наведену вище інформацію до нашого підприємства.
ДПЖКГ „Славутичсервіс” виготовляє і продає в середньому за рік 20 000 фільтрів доочистки води по ціні 50 грн. Змінні витрати на один виріб – 30 грн., річні постійні витрати – 300 000 грн. Скільки треба виготовляти виробів, щоб за даних умов одержати 200 000 грн. прибутку за рік?
Nц =
Для отримання 200 000 грн. прибутку за рік слід обсяг виробництва і продажу продукції довести до 25 000 виробів, тобто збільшити на 5000 шт. Що це правильно, легко перевірити прямим обчисленням прибутку за даного обсягу виробництва.
Пц = 25 000 * (50 – 30) – 300 000 = 200 000 грн.
Тепер щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу виробництва. Цей аспект аналізу називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний ліверидж (важіль).
Операційний ліверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто
,де, L – операційний ліверидж;
∆Рп – зміна прибутку, %
∆Рв – зміна обсягу виробництва, %
Операційний ліверидж значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням величина L збільшується і навпаки. Чим більша величина операційного ліверидж, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції. Це можна показати на простому прикладі з двома варіантами структури витрат.
І ІІ
| 1. Виручка від продажу продукції, грн.. | 700 000 | 700 000 |
| 2 Змінні витрати на весь обсяг продукції, грн. | 350 000 | 250 000 |
| 3. Постійні витрати, грн. | 250 000 | 350 000 |
Маржинальний прибуток:
І варіант – 700 000 – 350 000 = 350 000 грн.
ІІ варіант – 700 000 – 250 000 = 450 000 грн.
Прибуток у двох варіантах однаковий – П = 700 000 – 600 000 = 100 000
Операційний ліверидж:
І варіант – 350 000 / 100 000 = 3.5
ІІ варіант – 450 000 / 100 000 = 4.5
При збільшенні обсягу виробництва на 10% у І варіанті прибуток зростає на 35% (10*3.5), у другому – на 45% (10*4.5)
На відміну від прибутку, що показує абсолютний ефект діяльності, існує відносний показник ефективності роботи підприємства - рентабельність. У загальному виді він обчислюється як відношення прибутку до витрат і виражається у відсотках.
Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих фондів) - РВ, розраховується по формулі:
,де,
П - загальний (валовий) прибуток за рік (чи інший період)