Прагнення до рівноваги бюджетних витрат і доходів шляхом збалансованості державного бюджету – це сьогодні одне з головних завдань.
При цьому слід враховувати, що способи рішення даної задачі багато в чому визначаються тим, до якої межі (нульового або іншого) і якими темпами потрібно прагнути до того, що збалансувало бюджету.
Основними причинами стійких бюджетних дефіцитів і збільшення державного боргу є:
збільшення державних витрат у військовий час, при різного роду стихійних лихах або в періоди інших соціальних конфліктів. Боргове фінансування бюджетного дефіциту дозволяє в короткостроковому періоді ослабити інфляційну напругу, уникнувши збільшення грошової маси, і не вдаватися до посилювання оподаткування;
циклічні спади і «вбудовані стабілізатори» економіки;
дефіцит може бути пов'язаний з необхідністю здійснення крупних державних вкладень в розвиток економіки.
дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність її фінансово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку дефіцит – явище надзвичайне тривожне, таке, що вимагає ухвалення не тільки термінових і дієвих економічних заходів, але відповідних політичних рішень.
скорочення податків в цілях стимулювання економіки;
посилення впливу політичного бізнес-цикла останніми роками, пов'язане з проведенням «популярної» макроекономічної політики збільшення державних витрат і зниження податків перед черговими виборами;
підвищення довгострокової напруженості в бюджетний-податковій сфері в результаті:
збільшення державних витрат на соціальне забезпечення і охорону здоров'я (переважно в тих країнах, де зростає частка немолодого населення)
збільшення державних витрат на освіту і створення нових робочих місць
Звідси ясно, що в умовах динамічної економіки, що розвивається, із стійкими, а головне – ефективними міжнародними зв'язками бюджетний дефіцит (звичайно, в розумних межах) не страшний. Оскільки у борг жили і продовжують жити багато економічно розвинених держав. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума отриманих державою у борг фінансових ресурсів не повинна лягати тяжким вантажем на економіку країни, на плечі платників податків, супроводжуватися скороченням соціальних програм.
При плануванні бюджету постійно передбачався його дефіцит. В окремі роки рівень дефіциту бюджету становив майже 1/5 частину видатків.
Причинами дефіциту бюджету в Україні є:
1. Зменшення приросту національного доходу.
2. Збільшення бюджетних витрат.
3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.
4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.
Інфляційні процеси
Можна зробити висновок про те, що основними причинами бюджетного дефіциту і збільшення державного боргу є:
1.Виникнення надзвичайних обставин (воєн, великих стихійних лих).
2.Низька ефективність суспільного виробництва; висока потенційна вага збиткових підприємств загалом їх кількості;
3.Нераціональна структура бюджетних витрат.
4.Недосконалість податкової системи.
5.Некомпетентность керівництво держави, його нездатність тримати під контролем фінансову ситуацію в країні.
6.Великі витрати на зміст силових структур.
7.Надання безкоштовній допомозі іншим державам.
8.Неможливість отримання боргів від інших держав.
9.Перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової.
10.Незадовільнена робота державних служб, в компетенцію яких входять збір податків і інших відрахувань.
11.Крадіжка засобів держбюджету.
12.Необхідність здійснення в особливо великих розмірах державних вкладень (інвестицій) в економіку.
13.Криза політичної системи держави.
14.Низька купівельна спроможність населення