Одним із найважливіших питань формування належних відносин між платниками податків та органами державної податкової служби, безумовного дотримання норм податкового законодавства та підтримки високої податкової дисципліни є чітке визначення та врегулювання у законодавчому порядку прав та обов'язків платників податків.
І. Права платників податків
В умовах чинного податкового законодавства права платників податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюються ст. 10 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції від 18.02.97 р. N 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Вони складаються всього із трьох пунктів і на сьогодні уже не в повному обсязі відображають увесь комплекс взаємовідносин платників податків з податковими органами.
Проект Податкового кодексу України значно розширює перелік прав платників податків і додатково встановлює такі з них, які сприятимуть створенню партнерських відносин між платниками податків та податковими органами, уникненню можливих конфліктних ситуацій та поліпшенню інформатизації суб'єктів підприємницької діяльності.
Порівняємо права платників податків, які визначені чинним законодавством, із переліком таких прав, передбачених у проекті Податкового кодексу України.
Розглянемо детальніше вищезазначені права платників податків, передбачені у проекті Податкового кодексу України.
Щодо окремих податків для юридичних та фізичних осіб у проекті Податкового кодексу передбачено пільги. Порядок встановлення, скасування та використання податкових пільг регулюється ст. 1007 проекту Кодексу. Податкові пільги можуть бути встановлені шляхом:
зменшення бази або об'єкта оподаткування;
запровадження знижених податкових ставок;
зменшення нарахованих сум податків;
звільнення від сплати податків окремих категорій платників;
надання відстрочки (розстрочки) у сплаті податків.
| Права платників податків згідно зі ст. 10 Закону України «Про систему оподаткування» | Права платників податків згідно зі ст. 1036 проекту Податкового кодексу України |
| Надавати державним податковим органам документи, які свідчать про право на пільги з оподаткування у порядку, визначеному законами України. Отримувати та ознайомлюватись з актами перевірок, що проводились державними податковими органами. Оскаржувати в установленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб. | Користуватися податковими пільгами за наявності підстав і в порядку, встановленому Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування. Одержувати відстрочки, розстрочки платежів у порядку та на умовах, установлених Кодексом. Одержувати від органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації (місцем проживання) безоплатну інформацію про чинні податки та норми податкового законодавства. Одержувати на письмовий запит від органів державної податкової служби письмові роз'яснення з питань застосування податкового законодавства. Бути присутнім під час проведення податкових перевірок, ознайомлюватися з актами цих перевірок та одержувати їх копії. Давати пояснення органам державної податкової служби щодо обчислення та сплати податків, а також за актами перевірок. Оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб. Представляти свої інтереси в органах державної податкової служби безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника. Отримувати своєчасне повернення або залік сум надміру сплачених або стягнених податків у випадках, передбачених Кодексом. Вимагати від посадових осіб органів державної податкової служби додержання вимог податкового законодавства та міжнародних договорів України, зазначених у Кодексі, під час здійснення ними дій щодо платника податків. Вимагати від органів державної податкової служби та їх посадових осіб додержання податкової таємниці та конфіденційної інформації.Інші права, визначені Податковим кодексом. |
Таким чином, за наявності відповідних підстав платники податків мають невід'ємне право користуватися податковими пільгами у порядку, встановленому Податковим кодексом.
Принципово новою нормою у проекті Кодексу є застосування податкового компромісу. Податковий компроміс — це досягнення згоди між платником податків та органом державної податкової служби щодо обсягів та умов погашення податкового зобов'язання або його частини, з нарахуванням пені або без такої. Застосування податкового компромісу полягає у наданні відстрочки, розстрочки або часткового списання податкового боргу для сумлінних платників податків, які в силу об'єктивних причин чи форс-мажорних обставин опинились в скрутному фінансовому становищі. Розстроченню та відстроченню податкових зобов'язань присвячено окрему статтю —16067 проекту Кодексу.
У переліку прав, передбачених у проекті Кодексу, особлива увага приділяється питанням інформаційного обслуговування платників податків. Кожен платник податків має право одержувати безоплатну інформацію про чинні податки, збори та інші обов'язкові платежі, консультації з питань застосування податкового законодавства. Такі послуги платникам податків надають управління та відділи по роз'ясненню податкового законодавства. Юридичним особам необхідно звертатися до податкових органів за місцем своєї реєстрації, а фізичним особам — за місцем проживання. Крім усних консультацій, у тому числі наданих через інформаційно-довідкову телефонну службу «007», платники податків мають право одержувати письмові роз'яснення з питань застосування податкового законодавства від органів державної податкової служби на підставі відправлених на їхню адресу письмових запитів.
Відносно прав платників податків під час здійснення перевірок органами державної податкової служби або опитування щодо правильності нарахування, повноти й своєчасності сплати податків та фінансових санкцій за правопорушення в сфері оподаткування, то платник податків має право бути присутнім під час проведення таких перевірок, ознайомлюватися з актами цих перевірок та одержувати їх копії, давати пояснення щодо обчислення та сплати податків.
Органами державної податкової служби можуть провадитися безвиїзні, виїзні та оперативні перевірки. Присутність платників податків під час проведення безвиїзних перевірок, які здійснюються податковими органами за своїм місцезнаходженням на підставі бухгалтерських звітів, балансів, декларацій, — не обов'язкова. Виїзні перевірки можуть бути плановими (документальними та оперативними) або позаплановими (документальними, повторними документальними, оперативними та зустрічними). Всі вони провадяться за місцезнаходженням платників податків, місцем провадження господарської діяльності чи за місцем розташування об'єктів оподаткування.
У статті 16088 «Порядок проведення перевірок» проекту Кодексу зазначено, що право на проведення документальної планової виїзної перевірки надається лише у тому разі, коли суб'єкту господарської діяльності не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки належним чином вручено письмове повідомлення, у якому зазначені підстава перевірки, дата початку і термін, у який передбачається її проведення, а також права і обов'язки платника податків.
Слід зазначити, що без попереднього повідомлення платників податків здійснюються оперативні, документальні позапланові виїзні (в тому числі повторні) та зустрічні позапланові виїзні податкові перевірки.
Оперативна перевірка провадиться у випадках, передбачених п. 7 ст. 16088 проекту Кодексу, за рішенням керівника податкового органу у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо дотримання суб'єктами підприємницької діяльності чинного порядку проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
Документальні та зустрічні позапланові виїзні перевірки (в тому числі повторні) провадяться органами державної податкової служби також в окремих випадках, передбачених пунктами 8 — 9 ст. 16088 проекту Кодексу.
Платнику податків необхідно також знати, що право посадових осіб органів державної податкової служби на проведення як планових, так і позапланових перевірок підтверджується відповідним посвідченням за підписом керівника податкового органу або його заступника.
Що стосується актів перевірок, то платник податків зобов'язаний їх підписувати, а у разі незгоди з ними має право подавати письмові мотивування таких незгод (письмово засвідчити свою відмову від підписання акту з викладенням її причин).
Крім того, у проекті Податкового кодексу за платниками податків не лише зберігається, а й доповнюється по суті свого змісту право оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність органів державної податкової служби. Передбачено більш справедливу апеляційну процедуру, протягом якої не застосовуються нарахування пені та штрафних санкцій.
Необхідно підкреслити, що новизною та однією із переваг проекту Податкового кодексу над чинним податковим законодавством є те, що в ньому чітко визначено порядок узгодження податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, а також новий механізм подання платником податків скарг та їх розгляду органами державної податкової служби (ст. 16049).
Особливої уваги заслуговує право платника податків представляти свої інтереси в органах державної податкової служби безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника. У проекті Кодексу ці питання врегульовані статтею 1038. Враховуючи, що такі положення є новими у переліку прав платників податків, розглянемо їх детальніше.
Законними представниками юридичної особи є відповідальні посадові особи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, договором, актом органу юридичної особи або адміністративним актом.