Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземним транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів, а по водним транспортним засобам - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).
У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
6. Відповідальність платників
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Недоїмки по податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством.
7.Звітність власників транспортних засобів.
Порядок і терміни подання Розрахунку
Вимогу про необхідність подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі – Розрахунок) платниками цього податку встановлено частиною третьою ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1963).
З метою врегулювання питань, пов'язаних із заповненням та поданням зазначеної форми звітності, розроблено Порядок заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 17.09.2001 р. № 373, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 373).
Згідно з цим Порядком платники податку (юридичні особи, котрі мають зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства власні транспортні засоби, які на підставі ст. 2 Закону № 1963 є об'єктами оподаткування) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі – податок) за ставками, наведеними у ст. 3 зазначеного Закону.
Підприємства складають Розрахунок на підставі даних бухгалтерського обліку про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року та подають його до податкового органу за місцем своєї реєстрації та місцем постійного базування транспортних засобів протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Окремо слід сказати про ситуацію, коли підприємство придбаває транспортний засіб протягом року. В цьому випадку Розрахунок подається до податкової інспекції в десятиденний термін після реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України.
Звертаємо увагу ще на один нюанс. Якщо протягом року відбувається перереєстрація транспортного засобу (наприклад, у зв'язку з продажем), перерахунки розміру податку в цій ситуації юридичними особами не провадяться, тобто підприємство продовжує сплачувати податок до закінчення поточного року. Це означає, що уточнений Розрахунок з метою зменшення податкового зобов'язання до податкового органу не подається.
У разі коли підприємство, установа чи організація (тобто юридична особа) делегують права щодо обчислення та сплати податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспорту, податок сплачується структурними підрозділами з повідомленням про факт сплати юридичній особі. У такій ситуації підприємство, установа, організація подають Розрахунок до податкового органу за місцем свого розташування на всі транспортні засоби, зареєстровані за ним, із розподілом (групуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. При цьому копії Розрахунків направляються до податкових органів тих адміністративних одиниць, де постійно базуються транспортні засоби, з метою відкриття особового рахунка платника податків.
Що стосується філій, то Розрахунок податку до органів податкової служби за місцезнаходженням філій та місцем постійного базування транспортних засобів може бути подано за підписом уповноваженої головним підприємством особи. Однак ураховуючи, що відповідальність за складання Розрахунку та сплату податку несе головне підприємство, філія направляє до нього копію Розрахунку (для складання Розрахунку таким головним підприємством).
Для зручності платників податків Порядком № 373 передбачено норму, що дозволяє подавати Розрахунок до податкових органів за місцезнаходженням платника податку та місцем постійного базування транспортних засобів як на паперовому носії, так і в електронній формі, а також поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення встановленого граничного терміну.
Інформацію про суми пільг зі сплати зазначеного податку, якими користується підприємство, має бути відображено у Звіті про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку за формою № 1-ПП, який подається щокварталу.
Порядок заповнення Розрахунку
Перш за все слід зауважити, що форма бланка звітності про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів передбачає можливість подання як загального, так і уточненого Розрахунку. Залежно від того, який саме тип Розрахунку (загальний чи уточнений) подається, у верхній частині бланка (з правого боку) платник податку у відповідному рядку ставить позначку «Х». При цьому є чотири можливі комбінації:
– загальний Розрахунок на рік;
– загальний Розрахунок за придбані транспортні засоби;
– уточнений Розрахунок (що уточнює поданий раніше загальний Розрахунок на рік);
– уточнений Розрахунок (що уточнює поданий раніше загальний Розрахунок за придбані транспортні засоби).
Що стосується заповнення власне граф Розрахунку, то у графі 2 зазначається код транспортного засобу відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі – Гармонізована система), на якій базується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), покладена в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III, зі змінами та доповненнями.
Для цілей визначення об'єктів обкладення податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у ст. 3 Закону № 1963 зазначено дві групи транспортних засобів:
– група 87, що відповідає розділу «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, і їх частини й устаткування» Гармонізованої системи;
– група 89, що відповідає розділу «Судна, човни та інші плавучі засоби» Гармонізованої системи.
У графах 3 і 4 Розрахунку зазначаються відповідно марка та модель транспортного засобу на підставі даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи технічного паспорта.
У графі 5 указуються відповідні дані про об'єм циліндрів двигуна (см куб.), потужність електродвигуна (кВт) кожного з видів наземних транспортних засобів, довжину корпусу (см) водного транспортного засобу. Джерелом інформації для заповнення цієї графи, як правило, є технічна характеристика транспортного засобу.
У графі 6 наводиться кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок та моделей.
При заповненні цієї графи платникам податків слід враховувати, що до Розрахунку включаються всі транспортні засоби, що значаться станом на 1 січня поточного року на балансі на субрахунку 105 «Транспортні засоби», за винятком тих, що не є об'єктами оподаткування. Це означає, що інформація про всі транспортні засоби, в тому числі ті, що перебувають у ремонті або не експлуатуються з будь-яких причин, підлягає відображенню в Розрахунку.
Виняток становлять випадки, коли транспортний засіб украдено. В цій ситуації, керуючись положеннями ст. 6 Закону № 1963, власник транспортного засобу не сплачує податок за умови підтвердження факту крадіжки відповідними документами органів, що порушили кримінальну справу. Отже, якщо транспортний засіб станом на 1 січня поточного року перебуває в розшуку і це підтверджується відповідними документами, платник податків не включає його до Розрахунку. Однак якщо вкрадений раніше транспортний засіб у поточному році буде знайдено та повернено власнику, він буде зобов'язаний протягом 10 днів з дня закриття справи про крадіжку подати до податкового органу уточнений Розрахунок і сплатити податок за квартали, що залишилася до закінчення поточного року, включаючи той квартал, в якому знайдено цей транспортний засіб.
У графі 7 зазначається ставка податку на рік, застосовувана при обчисленні цього податку з кожних 100 см куб. об'єму циліндрів двигуна або з 1 кВт потужності двигуна наземного транспортного засобу, або з кожних 100 см довжини водного транспортного засобу (відповідно до Гармонізованої системи). Для заповнення цієї графи використовуються ставки податку, наведені у ст. 3 Закону № 1963.