Платники земельного податку,самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з податку на землю(додаток 10)на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. [10,ст.14].
За несвоєчасну сплату податку справляється пеня у розмірі 0,3 відсотки суми недоїмки за кожний день прострочення. За результатами перевірок щодо своєчасності сплати земельного податку застосовуються штрафні (фінансові) санкції. [10,ст.25].
8. Контроль за справлянням майнових податків
Одним із видів рухомого майна являються транспортні засоби. Контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів здійснюють відділ стягнення податків з юридичних осіб та відділ оподаткування фізичних осіб.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів справляється на підставі Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів".
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби[6,ст.1].
Об’єктами оподаткування є: трактори, автомобілі легкові та вантажні, автомобілі спеціального призначення, мотоцикли, яхти та інші судна та інші транспортні засоби. .[6,ст.2]
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. .
Ставки податку встановлюються на рік, із 100 см кубічних об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини корпусу[6,ст.6]
Святошинська ДПІ по кожному платнику здійснює розрахунок податку з власників транспортних засобів (додаток 11 ).
Від сплати податку звільняються:
підприємства автотранспорту за користування стосовно до транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установлені законом порядку визначаються тарифи оплати проїзду;
установи та організації, що фінансуються з державного бюджету України ( установи та організації Міністерства Оборони України, СБУ,МВС, прокуратури) за умови цільового використання цих транспортних засобів[6,ст.4].
9.Контроль за справлянням ресурсних платежів
Адміністрування та контроль за справлянням ресурсних платежів та податку на землю здійснює відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів.На відділ покладається організація ресурсних платежів та плати за землю, організація та проведення документальних перевірок платників.
До ресурсних платежів відносяться:
плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;
плата за спеціальне використання лісових ресурсів;
плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;
відрахування на геологорозвідувальні роботи.
До ДПІ у Святошинському районі м. Києва надходять такі ресурсні платежі, як:
плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;
відрахування на геологорозвідувальні роботи.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
Справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 16 серпня 1999 р. № 1494.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту - за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами[23,п.2].
Зазначені збори справляються за водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення. При цьому перелік водних ресурсів місцевого значення визначають Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державний комітет України по водному господарству і затверджують відповідним наказом щодо переліку річок та водойм, віднесених до водних об'єктів місцевого значення.
Платниками зборів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту[23,п.3].
Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є: обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; тоннаж (місце) - доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден. [23,п.5].
Згідно з законодавством не справляється збір за використання водних ресурсів, у тому числі за воду, що використовується: для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, утому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;для протипожежних потреб;для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;у шахтах для пилозаглушення; за морську воду, крім води з лиманів; за воду, що забирається науково-дослідними установами для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем; за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсув тощо); за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища[23,п.16].
Порядок обчислення та сплати зборів. Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюється платниками самостійно.Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період
для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками
органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
кварталу, за місцем податкової реєстрації[23,п.14].
Органи Мінприроди зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування,із зазначенням термінів їх дії[23,п.21].
Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи.
Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи запроваджується з метою відобразити у собівартості і ціні на добувну продукцію складу витрат на роботи, пов'язані з пошуком і розвідкою родовищ корисних копалин, а також з метою компенсації видатків бюджету.
Стягнення плати здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" від 29 січня 1999 р. № 115 (зі змінами) та Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету від 23 червня 1999 р. № 105/309.
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах[16,п.2]:
раніше розвіданих та переданих у встановленому порядку для промислового освоєння;
з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Об'єктом обчислення збору є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин[16,п.3].