Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час 2 (стр. 2 из 2)

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації — до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год — лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-

ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 — для непрацюючого населення, режими 4—7 — для робітників і службовців, режим 8 — для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший — перебування у захисних спорудах; другий — перебування у захисних спорудах і будинках; третій — перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).

Для непрацюючого населення розроблено такі режими (з урахуванням К^у,— коефіцієнта ослаблення):

Режим № 1 — для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.

Режим № 2 — для населення, яке проживає у цегляних одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.

Режим № 3 — для населення, яке проживає у багатоповерхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і використовує ПРУ з Косл^ 200—400.

Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:

— для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 25 діб. З них: перебування в ПРУ — 5 діб; в ПРУ та будинку — 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будинку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у будинку — 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

— для населення, що проживає в цегляних одноповерхових будинках (режим № 2), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 20 діб. З них: перебування в ПРУ — 3 доби; в ПРУ та будинку — 4 доби (у т.ч. протягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку — 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

— для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 7 діб. З них: перебування в ПРУ — 16 год; в будинку — 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Як подається сигнал цивільної оборони? Перекажіть повідомлення штабу ЦО, що передаються у різних надзвичайних ситуаціях.

2. Які основні правила поведінки під час пожежі?

3. Які основні правила поведінки від час повені?

4. Що таке карантин та обсервація?

9. Розкажіть про правила поведінки в зоні радіоактивного зараження.