Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку (стр. 14 из 16)
| Найменування основних виробничих приміщень | Площа підлоги, м2 | Розряд зоровоїроботи | Вид освітлення | |
| природнеКПО, % | штучна мінімальна освітленість,Е min | |||
| Приміщення АТС | 60 | ІІІ | бічне, 1,5 | 300 |
На АТС із природним бічним висвітленням працюють 3 людини, у приміщені знаходяться 2 стола, 3 стільці, 3 комп'ютера, 6 шаф. Для умов міста Харкова, величина КЕО розраховується за формулою:
(4.1)
де
–нормована величина КЕО для третього пояса світлового клімату дорівнює 1,5%;с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна на захід);
m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.
Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.
Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення – ІІІ (робота високої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,3 мм до 0,5 мм), мінімальне нормована освітленість 300 мк.
Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:
(4.2)де Emin – нормована мінімальна освітленість, лк;
k -коефіцієнт запасу;
S - освітлювана площа, м2;
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);
N - число світильників;
n - число ламп у світильнику;
η - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.
З урахуванням розряду зорових робіт (III б) Emin = 300 лк.
Освітлювана площа S = 60 м2
Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення k= 1,2.
Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ή знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі ρп, стін ρс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: ρcтл= 70%, ρстн = 50%, ρр = 30%), вибирають тип світильника.
Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.
Індекс приміщення визначається за такою формулою:
(4.3)де А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;
(4.4)де Н - геометрична висота приміщення;
hсв - звис світильника. Звичайно hсв = 0,2 .. .0,8 м;
hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.
А = 12 м; В = 5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.
На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку η = 49 %.
Отже, світловий потік, відповідно до формули (4.2), дорівнює:
лм.Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергозберігаючі потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.
На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл ~ 1995 лм.
Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:
Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників.
Схема розташування світильників наведена на рис 4.1.
В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування робочих місць. Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.
Рисунок 4.1 Схема розташування світильників
4.6 Виробничий шум та вібрація
Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття, а й знижує продуктивність праці на 10-15 відсотків. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.
Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [34], вібрації за ГОСТ 12.1.012-90 [40].
Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБА, а локальної вібрації – 8 - 16 Гц.
Джерелом шуму і вібрації для працівників приміщення АТС є телефонна станція і блок живлення акумуляторних батарей, але винесено в інше приміщення.
Крім того, це може бути шум від працюючих комп’ютерів, що знаходяться на АТС. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між робочими приміщеннями, звукопоглинаючі м’які штори. Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі, як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві автоматичних телефонних станцій.
4.7 Електрична безпека
Для забезпечення роботи електроустаткування на телефонній станції для застосовується змінний струм, напругою 220 В.
По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення АТС прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЭ-87 [41].
Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:
- забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;
- контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;
- організація безпечної експлуатації електроустановок.
4.8 Пожежна безпека
Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.
Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III, ступінь захисту світильників не нижче ІР-2Х; категорія захисту будинків від блискавки установлена ІІІ.
Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.
Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.
Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання персоналу правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожеже небезпечними матеріалами.
Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБН В.1.1.7-02 [50], оскільки враховувались відповідні чинники при проектуванні об’єкту зв’язку.
4.9 Охорона навколишнього середовища
Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (у редакції Закону 1993, 1996 рр.) [29].
Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.
При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби [31]. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.
У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.