Найбільш відповідальною частиною фінансового розділу проекту є його власне інвестиційна частина, що включає:
- визначення інвестиційних потреб підприємства по проекту;
- установлення (і наступний пошук) джерел фінансування інвестиційних потреб;
- оцінку вартості капіталу, притягнутого для реалізації інвестиційного проекту;
- прогноз прибутків і грошових потоків за рахунок реалізації проекту;
- оцінку показників ефективності проекту.
Методично найбільш складне питання оцінки окупності проекту протягом терміну його реалізації. Обсяг грошових потоків, що виходять у результаті реалізації проекту, повинний покривати величину сумарної інвестиції з урахуванням принципу "вартості грошей у часі". Даний принцип говорить: "Долар зараз коштує більше, ніж долар, отриманий через рік", тобто кожен новий потік грошей, отриманий через рік, має меншу значимість, чим рівний йому по величині грошовий потік, отриманий на рік раніш. Як характеристика, що вимірює тимчасову значимість грошових потоків, виступає норма прибутковості від інвестування отриманих у ході реалізації інвестиційного проекту грошових потоків.
Отже, проект приймається з погляду фінансових критеріїв, якщо сумарний грошовий потік, який генерується інвестицією, покриває її величину з урахуванням описаного вище фінансового феномену.
4.5 Економічний аналіз
Економічний аналіз складається з оцінки впливу внеску проекту в збільшення багатства держави (нації).
Розглянемо приклад постановки задачі економічного аналізу. Нехай компанія С займається виробництвом якого-небудь товару, при наступних умовах:
- державна організація продає компанії сировина за пільговими цінами;
- комплектуючі елементи, що імпортуються, також продаються компанії державою за цінами нижче міжнародних ринкових;
- підприємство платить своїм робітникам зарплату на рівні стандартів країни;
- у результаті підприємство продає товари державному підприємству за цінами, істотно нижче, ніж можна було б продати за рубежем на вільному ринку.
Задача полягає в тім, щоб установити вигоду держави від реалізації такого проекту, порівнявши його з наступними варіантами:
- продавати компанії сировина і комплектуючі за ринковими цінами, платити робітникам по світовим стандартами, купувати потім у компанії товари за вільними цінами;
- купувати аналогічний (головним чином по показниках якості) товар за кордоном.
Таким чином, у процесі економічного аналізу необхідно з'ясувати прибутковість держави, а не власників компанії від реалізації цього проекту.
У чому необхідність економічного аналізу? Якщо ринок цілком (ідеально) вільний, то економічний аналіз проводити не треба, тому що те, що вигідно власникам компанії, одночасно вигідно всім іншим.
Основні риси вільного ринку:
- достаток покупців і продавців;
- усі виробничі фактори (праця, капітал, матеріали) мобільні;
- ціни вільно установлюються, виходячи з бажань продавця і покупця;
- немає бар'єра для входу нових компаній у ринок.
Таку ситуацію варто визнати ідеальною. Реально ціни на багато товарів штучно змінюються державою (завищуються чи занижуються), і дуже рідко можна оцінити економічний внесок проекту, якщо відомий фінансовий. Тому для великих інвестиційних проектів крім оцінки їхньої фінансової ефективності прийнято аналізувати економічну ефективність і економічну привабливість (тобто ступінь відповідності проекту національно пріоритетним задачам).
Зміна економічної привабливості інвестиційного проекту може бути здійснена за наступною схемою.
Крок 1. Вибирають мети і зважують їх.
Крок 2. Для кожного з альтернативних проектів визначають чисельну міру досягнення кожної мети (в абсолютних значеннях чи у відсотковому відношенні до кращого).
Крок 3. Вибір найкращого варіанта проводиться за критерієм максимуму.
Економічна ефективність оцінюється з урахуванням вартості можливої закупівлі ресурсів і готової продукції, внутрішніх цін (які відрізняються від світових) і багато чого іншого, що є відносною особливістю країни і не збігається зі світовими правилами і розцінками (наприклад, умови роботи з валютами інших країн).
Процедура оцінки економічної ефективності має вигляд наступної послідовності.
1. Представити результати фінансового аналізу.
2. Зробити нову класифікацію витрат і доходів з погляду економічного аналізу.
3. Перевести фінансові значення в економічні (вони не збігаються через невідповідність цін і витрат для зовнішнього і внутрішнього ринків).
4. Оцінити вартість інших можливостей для використання ресурсів і одержання такого ж продукту.
5. Виключити всі розрахунки по внутрішніх платежах (тому що вони не змінюють загального багатства країни).
6. Зіставити щорічні економічні потоки засобів з вихідним обсягом інвестиції (це буде підсумок).
Отже, економічний аналіз звичайно проводиться для великих інвестиційних проектів, що розробляються за замовленням уряду і покликані вирішити яку-небудь національно-значиму задачу. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект за власною ініціативою, самостійно залучаючи інвестора, то воно в підсумку фокусує загальний інтерес проекту на вигодах його учасників, головним чином тих фізичних і юридичних осіб, що надали фінансові ресурси для проекту. І якщо в число цих осіб не входить держава економічний аналіз проекту можна не проводити.
4.6 Інституціональний аналіз
Інституціональний аналіз оцінює можливість успішного виконання інвестиційного проекту з урахуванням організаційної, правової, політичної й адміністративної обстановки. Його головна задача - оцінити сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, що супроводжують інвестиційний проект.
Оцінка внутрішніх факторів звичайно проводиться за такою схемою.
1. Аналіз можливостей виробничого менеджменту. У цьому випадку необхідно зосередити увагу на наступних питаннях:
- досвід і кваліфікація менеджерів підприємства;
- їхня мотивація в рамках проекту (наприклад, у виді частки від прибутку);
- сумісність менеджерів з цілями проекту й основними етичними і культурними цінностями проекту.
2. Аналіз трудових ресурсів. Трудові ресурси, що планується залучити для реалізації проекту, повинні відповідати рівню використовуваних у ньому технологій. Дане питання стає актуальним у випадку використання принципово нової для передової закордонної чи вітчизняної технології. Може скластися ситуація, коли культура виробництва на підприємстві попросту не відповідає розроблювальному проекту, і тоді необхідно або навчати робітників, або наймати нових.
3. Аналіз організаційної структури. Даний розділ інвестиційного проекту найбільш складний, тому що практично цілком відсутній досвід на українських підприємствах у цьому питанні. Прийнята на підприємстві організаційна структура не повинна гальмувати розвиток проекту. Необхідно проаналізувати, як відбувається на підприємстві процес прийняття рішень і як здійснюється розподіл відповідальності за їхнє виконання. Не виключено, що керування реалізацією розроблювального інвестиційного проекту варто виділити в окрему управлінську структуру, перейшовши від ієрархічної до матричної структури керування, у цілому по підприємству.
Основні пріоритети при аналізі зовнішніх факторів обумовлені головним чином наступними аспектами.
1. Політика держави, у якій для детального аналізу виділяються позиції:
- умови імпорту й експорту сировини і товарів;
- можливість для іноземних інвесторів вкладати кошти й експортувати товар;
- закони про працю;
- основні положення фінансового і банківського регулювання.
Ці позиції найбільш важливі для тих проектів, що припускають залучення західного стратегічного інвестора.
2. Схвалення держави. Даний фактор варто розглядати головним чином для великих інвестиційних проектів, спрямованих на рішення великої задачі в масштабах економіки країни в цілому. Тут найбільш важливий фактор часу для схвалення. Самою небезпечною є ситуація, коли проект бездоганний у технічних, фінансових й економічних відносинах, є інвестори, готові зараз укласти гроші в проект, але рішення держави затримується чи відкладається на 1-2 роки. У результаті інвестор вкладає гроші в інший проект.
4.7 Аналіз ризику
Суть аналізу ризику полягає в наступному. Поза залежністю від якості допущень майбутнє завжди несе в собі елемент невизначеності. Велика частина даних, необхідних, наприклад, для фінансового аналізу (елементи витрат, ціни, обсяг продажів продукції і т.п.), є невизначеної. У майбутньому можливі зміни прогнозу як у гіршу сторону (зниження прибутку), так і в кращу. Аналіз ризику пропонує урахування усіх змін, як убік погіршення, так і у сторону поліпшення.
У процесі реалізації проекту піддаються зміні наступні елементи: вартість сировини і комплектуючих, вартість капітальних витрат, вартість обслуговування, вартість продажів, ціни і т.д. У результаті вихідний параметр, наприклад прибуток, буде випадковим. Ризик використовує поняття вірогідного розподілу й імовірності. Так, ризик дорівнює імовірності дістати негативний прибуток, тобто збиток. Чим ширше діапазон зміни факторів проекту, тим більшому ризику піддається проект.