Аналіз причин інвестиційної активності цих регіонів призвів до зіставлення нормативів їх платіжних витрат зі схемою вільних економічних зон (ВЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) нашої держави. В Україні на 1.11.2001 було зареєстровано 11 ВЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку розповсюджувався режим ВЕЗ і ХПР, – 6360 тис. га (10,5% території України). У роботіі задіяно 12 областей, 41 район, 58 міст. Ці зони та території задекларували розвиток майже всіх напрямів народного господарства України: сільського господарства, мисливства та лісового господарства; рибного господарства; добувної промисловості; обробної промисловості; виробництва електроенергії, газу та води; будівництва; оптової і роздрібної торгівлі; торгівлі транспортними засобами; послуг з ремонту; готелів та ресторанів; транспорту; операцій із нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; охорони здоров'я та соціальної допомоги; колективних, громадських та особистих послуг. Але детальний аналіз цих напрямів свідчить про інтерес саме до вичерпних ресурсів: видобування енергетичних матеріалів, неенергетичних матеріалів, руд кольорових металів, харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів, _ текстильної промисловості та пошиття одягу, виробництва шкіри та шкіряного взуття, виробництва деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперової промисловості, видавничої справи, виробництва коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива, хімічного виробництва, виробництва гумових та пластмасових виробів, виробництва мінеральних добрив, металургії та обробки металу, виробництва машин та устаткування, виробництва електричного та електронного устаткування, виробництва транспортного устаткування. У таблиці 3.3 наведено рейтингову оцінку ВЕЗ і ТПР України за інвестиційною привабливістю.
Таблиця 3.3. Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості ВЕЗ і ТПР в Україні
| ВЕЗ Рейтингова оцінка | ТПР | Рейтингова оцінка | |
| «Азов» (Маріуполь) 3,3 | В Автономній республіці Крим | 5,7 | |
| «Донецьк» 4,3 | У Волинській області | 5,2 | |
| Закарпаття» 8,6 Інтерпорт’’Ковель» Волинська обл.) 7,1 Курортополіс «Трускавець» 2,8 (Львівська обл.) | У Донецькій області У Закарпатській області У Житомирській області | 4,8 8,6 10 | |
| «Миколаїв» (Миколаївська обл.) 6,7 | У Луганській області | 8,1 | |
| «Порто-франко» (Одеса) 1,4 | У Чернігівській області | 9,5 | |
| Порт «Крим» (АР Крим) 6,2 | У Харкові | 1,9 | |
| «Рені (Одеська обл.) 0,5 | У Шостці: (Сумська обл.) | 9,5 | |
| -Сиваш» (АР Крим) – | |||
| «Славутич» (Київська обл.) 1 | |||
| «Дворів» (Львівська обл.) 2.8 | |||
Отже, Україна є державою поглинання інвестиційного капіталу.
Але територіями залучення інвестиційних коштів є території активного розвитку підприємництва, які не завжди збігаються з територіальним розташуванням БЕЗ та ТПР.
Таким чином, основна перевага ВЕЗ – сприятливий інвестиційний клімат (тобто митні, фінансові, податкові пільги і переваги порівняно з загальним режимом для підприємців у тій чи іншій країні) – є фактором стимулювання, а не обов'язкового покращання інвестиційного клімату території. Можливо, більш суттєвими є фактори галузевих пріоритетів.
Галузями інвестування є сфери торгівлі і громадського харчування. Потім розташувалися промисловість, будівництво, комерційна інфраструктура, наука і наукове обслуговування, транспорт, зв'язок.
Аналіз даних таблиць засвідчив, що найбільшу цікавість для іноземних портфельних інвестицій становлять такі галузі в Україні:
– підприємства паливно-енергетичного комплексу;
– глиноземні заводи;
– підприємства зв'язку і комунікацій;
– порти та пароплавства;
– підприємства з виробництва цементу;
– підприємства з виробництва мінеральних добрив;
– великі гірничодобувні підприємства;
– підприємства харчової промисловості.
Наднизька цікавість – до транспорту, машинобудування та хімічної промисловості. Тобто, дійсно, іноземних інвесторів цікавлять дешеві природні ресурси України.
Аналіз ВЕЗ України з точки зору можливостей розвитку галузей, які базуються на використанні природних ресурсів, дозволив одержати такі дані (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4. Галузеві пріоритети розвитку вільних економічних зон України
| ВЕЗ | Дата початку/ закінчення терміну дії | Розташування | Пріоритетні види діяльності | Фактичні сфери залучення інвестицій |
| ' «Донецьк» | 21.07.98/ 21.07.58 | Донецьк, Донецька обл. | Машинобудування, приладобудування, електротехнічна промисловість, інноваційні проекти зі створення нових матеріалів і виробничих систем | Виробництво побутової техніки, виробництво м'ясопродуктів. |
| 21.07.98/ 21.07.58 | Маріуполь, Донецька обл. | Експедиційно-складська, транспортно-сервісна, виробнича діяльність | Розвиток транспортної і виробничої інфраструктури | |
| «Закарпаття» | 09 01.99/ 09.01.29 | Ужгородський і Мукачівський р-ни. Закарпатська обл. | Транспорт, експедиторська діяльність, митні послуги, ~ обслуговування і збереження транзитних вантажів, пов'язані з цим фінансові послуги | Переробка вантажів, і надання експедиторських і складських послуг |
| Інтерпорт «Ковель | 01.01.00/ 01.01.20 | Ковель, Волинська обл. | Транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і збереження транспортних вантажів, пов'язані з цим фінансові послуги | |
| «Миколаїв» | 01.01.00/ 01.01.30 | Миколаїв. суднобудівні підприємства | Машинобудування, суднобудування, приладобудування, обробка деревини і виготовлення виробів, виробництво промислових газів, переробка пластмаси, будівництво, енергетика, зв'язок | |
| «Порто-франко» | 01.01.00/ 01.01.25 | Одеса, частина Одеського морської о торгового порту | Обслуговування транзитних вантажів, збереження, сортування, пакування, доопрацювання, надання транспортно-експедиційних і агентських послуг | Перевезення вантажів, надання складських та експедиторських Послуг |
| Порт «Крим» | 01.01.00/ 01.01.30 | Керч, АРК | Обслуговування транзитних вантажів, їх збереження, сортування, пакування, доопрацювання, надання транспортно-експедиційних і агентських послуг | |
| «Славутич» | 30.06.98/ 01.01.20 | Славутич, Київська обл. | Впровадження новітніх технологій, ринкові методи господарювання, розвиток інфраструктури ВЕЗ «Славутич», використання природних і трудових ресурсів | Лазерне приладобудування, легка і харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів. |
| «Курорто-поліс Трускавець» «Яворів' | 01.01.00/ 01.01.20 17.02.99/ 01.01.20 - | Трускавець, Львівська обл. Яворівський р-н. Львівська обл. | Лікувально-оздоровчі комплекси, виробництво мінеральних вод, рекреація, туризм, наукові дослідження у галузі охорони здоров'я Інноваційна діяльність, видобуток вуглеводнів, харчова промисловість, легка промисловість, деревообробка, паперова промисловість, виробництво машин і обладнання, будівництво, транспорт | Туризм і рекреація Будівництво сервісного комплексу, транспортні, експедиційні і митні послуги, хімічна, деревообробна, легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів |
| Рені» | 17.05.00/ 17.05.30 | Рені, Одеська обл., Ренійський морський торговельний порт | Обслуговування транзитних вантажів, зберігання сортування. пакування, доопрацювання, транспортно-експедиторські агентські послуги |
За даними податкової адміністрації, на 01.01.2004 фактично діяло 7 ВЕЗ і 7 ТПР, затверджено 412 інвестиційних проектів загальною вартістю $1,659 млрд.
Таким чином, якщо задекларований напрямок розвитку ВЕЗ або ТПР не збігається з інтересами світового капіталу, ця зона не одержує очікуваних капіталовкладень і не має очікуваного прибутку, незважаючи на економічну привабливість.
Отже, створення ВЕЗ потребує суттєвих капіталовкладень і подальших зусиль держави з підтримки і розвитку зон. І тому помилки при визначенні стратегічних інтересів капіталу можуть стати фатальними для фінансової стабільності держави. Такі зони без строго визначеної централізованої підтримки практично не є життєдіяльними.
Ще одним питанням оптимізації інвестиційних потоків є відстеження форми власності підприємств, які одержують інвестиції. Іноземний капітал присутній в Україні як у державній, так і у приватній формах, у змішаному вигляді, а також у вигляді капіталу міжнародних організацій. Іноземні інвестиції надходять в Україну як прямі приватні у вигляді портфельних інвестицій і у вигляді кредитів як позичковий капітал.
Однією з поширених форм залучення іноземних інвестицій є створення підприємств з такими інвестиціями.
Саме тепер, після зміни орієнтирів розвитку України, коли стає реальним залучення прямих іноземних інвестицій, одним із способів їх утримання є створення спільних підприємств всіх ферм власності (або підприємств із спільним українським та іноземним капіталом). Однак, як свідчить світовий досвід, домінування спільних підприємств як форми здійснення прямих інвестицій вказує на низький рівень залучення України як держави до світових інвестиційних процесів, недостатній рівень довіри до економіки України і її промисловості як об'єкта іноземних капіталовкладень.
Структуру розподілу підприємств України за формою власності подано у таблиці 3. 5.
Таблиця 3.5. Розподіл підприємств України за формою власності