ВСТУП
Одним з основних завдань Цивільної оборони є проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.
Стійкість роботи промислового об'єкта - здатність його в умовах НС виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а у випадку слабких та середніх руйнувань або порушень зв'язків з кооперації та поставок - відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Підвищення стійкості роботи ОГД у НС досягається передчасним дослідженням його стійкості та проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, у тому числі зброї масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків.
Дослідження стійкості роботи ОГД складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність і життєзабезпеченність робітників та службовців. Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі об'єкта в НС та розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості. Дослідження стійкості здійснюється силами персоналу ОГД із залученням за необхідністю фахівців науково-дослідних та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства - начальник ЦО об'єкта.
Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи: перший - підготовчий, другий містить оцінку стійкості роботи об'єкта в умовах НС, третій етап передбачає розробку заходів, що підвищують стійкість об'єкта. На першому етапі розробляються провідні документи, які зумовлюють склад учасників дослідження, та організується їх підготовка. На другому етапі безпосередньо виконуються дослідження стійкості роботи об'єкта в НС.
РОЗДІЛ 1
Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів та їх максимальних значень на території СРЗ
Для встановлення факторів ядерних вибухів та їх максимальних значень виконаємо схему взаємного розташування міста, СРЗ та об'єкта "Б" (Додаток А).
1) Визначаємо можливу мінімальну відстань від СРЗ до епіцентруповітряного ядерного вибуху при завдаванні удару по місту (позначено на схемі). За точку прицілювання при завдаванні по місту одного ядерного удару береться геометричний центр міста. Мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру вибуху:
Rmin = Rr- rвідх [км],
деRr = 4,4 км - відстань від геометричного центра міста до СРЗ;
rвідх = 0,1 км - радіус відхилення ядерних боєприпасів від точки прицілювання;
Rmin=4,4 - 0,1 = 4,3 км.
Існують наступні види вражаючих факторів ядерного вибуху:
1)ударна хвиля;
2) світлове випромінювання;
3) проникаюча радіація;
4) радіоактивне зараження місцевості;
5) електромагнітний імпульс.
Визначаємо вражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результаті повітряного ядерного вибуху, при нанесенні удару по місту.
1. Визначаємо радіус дії ударної хвилі (радіус зони, для якої ΔРф > 10 кПа).При потужності боєприпасів qп = 200 кт радіус дії ударної хвилі буде дорівнює 8,2 км. Так як СРЗ знаходиться на відстані Rr = 4,4 км до епіцентру вибуху, то він попадає в зону дії ударної хвилі.
Визначаємо розмір надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (ΔРф) і наслідки її дії. По таблицях довідника визначаємо максимальну величину надлишкового тиску ΔРфна території СРЗ, виходячи з потужності вибуху qп = 200 кт і мінімальної відстані до СРЗ 4,4 км.
ΔРф= 22 кПа.
За отриманим значенням максимальної величини надлишкового тиску визначаємо, у якій зоні руйнувань вогнища ядерної поразки може виявитися СРЗ і які руйнування виробничих будинків і захисних споруджень можна чекати на об'єкті.
СРЗ знаходиться в зоні середніх руйнувань. На об'єкті (СРЗ) можна чекати наступні руйнування:
- промислові будинки с важким металевим каркасом - слабкі;
- промислові будинки с легким каркасом - слабкі;
- цегельні - середні;
- дерев’яні - повні.
Висновок : потрібно проводити подальші дослідження, так як завод не стійкий.
Визначаємо межу стійкості до впливу ударної хвилі будинку ТДЦ СРЗ. Основними елементами цеху є:
1)будинок (двоповерхове промислове спорудження з важким металевим
каркасом висотою 25 м, перекриття - залізобетонне, віконні коробки і рами -
дерев'яні);
2)у технологічному устаткуванні верстати і під'ємно-транспортне устаткування:
- металообробні верстати з ЧПУ (важкі): токарські, фрезерувальні, сверлильні, стругальні і т.д.;
- середні верстати: внутрішньошліфувальні, для шліфування циліндрів;
- легкі верстати: токарські для обточування шийок колінчастих валів,шліфувальні для їхнього шліфування і шліфування кулачків розподілювальних валів, для розточування корінних підшипників у картері двигуна й ін.;
- електрокари;
- крани, вантажопідйомністю 50 тонн;
3) комунально-енергетичні мережі до цеху прокладені під землею,
розведення мереж у будинку по стінах цеху.
По таблицях довідника визначаємо величини надлишкових тисків у фронті ударної хвилі, що можуть привести будинок і устаткування ТДЦ до слабких, середніх, сильних та повних руйнувань.
Таблиця 1
| Споруди та обладнання ТДЦ | Руйнування | |||
| Слабкі | Середні | Сильні | Повні | |
| Споруди с ТМК | 20…30 | 30…40 | 40…50 | 50…70 |
| Споруди с ЛК | 10…20 | 20… | 30…50 | 50…70 |
| Цегляні споруди | 8…15 | 15…25 | 25…35 | 35…45 |
| Дерев'яні споруди | 6…8 | 8…12 | 12…20 | 20…30 |
| Верстати важкі | 25…40 | 40…60 | 60…70 | - |
| Верстати середні | 15…25 | 25…35 | 35…45 | - |
| Верстати легкі | 6…12 | - | 15…25 | - |
| Крани та кранове обладнання | 20…30 | 30…50 | 50…70 | 70 |
| Розподільчі обладнання та допоміжні споруди електростанцій | 30…40 | 40…60 | 60…80 | 120 |
| Кабельні наземні лінії | 10….30 | 30…50 | 50…60 | 60 |
Для запобігання руйнувань будинку і споруджень ТДЦ, промислового устаткування, техніки і транспортних засобів, у результаті впливу ударної хвилі необхідно зробити детальне дослідження стійкості СРЗ до дії ударної хвилі.
2. Визначаємо величину світлового імпульсу і наслідків його впливу.
Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який визиває загоряння і пожежі, може бути імпульс в 100... 150 кДж/м2, при якому спалахує солома, стружка, обривки газетної бумаги, сухе сміття і т.і. Для нашого випадку таке значення підходить, так як відомо, що на території біля цеху зберігається порожня тара, сміття не прибране. Знаючи величину qп = 200 кт, знаходимо радіус зони, в якій значення імпульсу буде дорівнювати 100 кДж/м . Так як радіус складає 10,6 км, а СРЗ знаходиться на відстані Rr = 4,4 км до епіцентру вибуху, то він попадає в зону виникнення пожеж.
Максимальна величина світлового імпульсу на території СРЗ =640 кДж/м2.
При потужності вибуху 200 кт та світловому імпульсі 640 кДж/м2.загоряються всі матеріали, окрім дошок, пофарбованих в білий колір та червоної черепиці.
Визначаємо вплив щільності забудови на поширення пожеж на території СРЗ.
Під щільністю забудови (Щ) розуміємо відношення сумарної площі, що займають усі будинки (S3) до площі території об'єкта (SТ):
S3 = 25000 м2;
SТ = 102100 м2 .
Щ = 24,5%; Щ >20%/
Отже, можливе виникнення суцільних пожеж на всій території СРЗ, тому на території СРЗ необхідне проведення протипожежних заходів.
3.При потужності боєприпасів qп = 200 кт на відстані Rr =4,4 км відепіцентру вибуху доза проникаючої радіації дорівнює 0. Тому на СРЗ, що знаходиться на відстані 4,4 км до епіцентру вибуху, проникаюча радіація не робить впливу.
4. Радіоактивне зараження місцевості при повітряному вибуху відсутнє.
5. Електромагнітний імпульс. Так як СРЗ зв'язаний з містом підземною
кабельною лінією, то в результаті нанесення ядерного удару по місту
наведені на кабельних лініях напруги будуть впливати на електроустаткування заводу.
Визначаємо вражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результаті нанесенняназемного ядерного ударупо об'єкту "Б".
1.Визначимо радіус дії ударної хвилі (радіус зони, для якої ΔРф > 10 кПа).
При потужності боєприпасів qн=300 кт радіус дії ударної хвилі дорівнює 7,4 км. Так як СРЗ знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає в зону дії ударної хвилі.
2.Визначаємо величину світлового імпульсу і наслідків його впливу.
Знаючи величину qн=300 кт, знаходимо радіус зони, в якій значенняімпульсу буде дорівнювати 100 кДж/м2. Так як радіус складає 7,8 км, а СРЗ знаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, то він не попадає в зону виникнення пожеж.
3.Доза проникаючої радіації дорівнює 0 при потужності боєприпасів qн=300 кт на відстані від епіцентру вибуху, тому на СРЗ, щознаходиться на відстані 109 км до епіцентру вибуху, проникаюча радіація не впливає.
4.Визначаємо масштаби і ступінь радіоактивного зараження і його можливі наслідки. По потужності наземного вибухуqн=300 кт, відстані від
місця вибуху до СРЗ 109 км і швидкості середнього вітру Vср= 50 км/годпо таблиці довідника визначаємо розміри зон радіоактивного зараження місцевості і наносимо їх на схему розташування міста, СРЗ і об'єкта "Б".
Таблиця 2
Розміри зон радіоактивного зараження місцевості
| А | Б | В | |
| L | 240 | 98 | 60 |
| B | 21 | 9.6 | 6.2 |
Отже, СРЗ знаходиться в зоні А.