Для опанування методикою розрахунку проектного грошового потоку можна керуватися такою схемою.
1. Грошовий потік від операційної діяльності:
1.1. Виручка від реалізації продукції проекту без ПДВ і спеціальних податків.
1.2. Повна собівартість реалізованої продукції проекту.
1.3. Прибуток від реалізації продукції проекту до виплати процентів і податків (ряд. 1.1 -ряд. 1.2).
1.4. Сплата податків і поточних витрат за рахунок прибутку.
1.5.Амортизація основних засобів і нематеріальних активів.
1.6. Операційний грошовий потік (ряд. 1.3-ряд. 1.4 + ряд. 1.5).
2. Приріст чистого робочого капіталу:
2.1. Збільшення (-) /зменшення (+) дебіторської заборгованості.
2.2. Збільшення (-) / зменшення (+) виробничих запасів.
2.3. Збільшення (+) / зменшення (-) кредиторської заборгованості.
2.4. Чистий робочий капітал (± ряд. 2.1 ± ряд. 2.2 ± ряд. 2.3).
3. Чисті капітальні витрати:
3.1. Приріст основних коштів (купівля) без урахування безоплатних надходжень.
3.2. Прибуток від продажу основних засобів.
3.3. Величина чистих капітальних витрат (-ряд. 3.1 + ряд. 3.2).
4. Чистий додатковий грошовий потік за період, що аналізується (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3).
Зазначимо, що наведена схема відображає загальну логіку розрахунку грошового потоку, тому не треба сприймати її як точний алгоритм проведення аналітичних обчислень.
Після розрахунку проектних грошових потоків для визначення ефективності проекту, що розглядається, визначається так званий кумулятивний грошовий потік. Це загальний проектний грошовий потік наростаючим підсумком за кожен рік впровадження проекту. Якщо його значення в останній рік реалізації проекту додатне проект є ефективним і його можна реалізовувати, якщо він від’ємний – навпаки.
Приклади явних та неявних вигід та витрат
| Явні | Неявні | |
| Вигоди | - збільшення фізичного обсягу виробництва; - підвищення цін на продукцію; - підвищення продуктивності праці працівників; - зміни у часі та місці реалізації проекту. | - покращення екологічної ситуації в регіоні, де реалізується проект; - покращення соціальних умов проживання населення; - створення додаткових робочих місць; - збільшення випуску продукції на споріднених ринках ( ефект мультиплікатора). |
| Витрати | - придбання обладнання, сировини та матеріалів, і комплектуючих; - виплата заробітної плати; - експлуатаційні витрати; - тощо. | - забруднення зовнішнього середовища внаслідок реалізації проекту; - поліпшення соціального клімату; - підвищення ринкової вартості ресурсів, що залучаються проектом для інших підприємств; - підвищення навантаження на працівників. |
Усі ресурси, які потрібні для виробництва будь-якого продукту, по-перше, знаходяться у власності інших виробників і потребують платні, і, по-друге, вони обмежені, тобто їх завжди бракує, не вистачає.
Обмеженість ресурсів примушує виробників постійно робити альтернативний вибір, тобто відмовлятися від одних ресурсів на користь інших (наприклад, відмовлятися від металу на користь пластмаси), або виробляти із даного ресурсу той чи інший продукт (наприклад, із дерева можна виробляти меблі, будівельні матеріали, папір тощо) і на цій основі отримувати найбільший ефект в досягненні своєї мети. В графічній формі це відображається кривою виробничих можливостей.
Виходячи з цього, усі витрати на виробництво продукції є альтернативними.
Альтернативними витратами є витрати виробництва товарів і послуг, які вимірюються з точки зору утраченої (упущеної) можливості виробництва іншого виду товару або послуги, які вимагають таких же витрат ресурсів. Якщо при виборі із двох можливих благ споживач (покупець) віддає перевагу одному, жертвує іншим, то друге благо є альтернативною ціною першого. Отже, альтернативні витрати є ціна втрати, на яку готовий іти споживач, щоб отримати можливість придбати необхідне благо.
Альтернативні витрати бувають прямі, явні або зовнішні і непрямі, неявні або внутрішні.
Використання механізму дисконтування майбутніх грошових надходжень практично є методом порівняння доходу від проекту й доходу від вкладання тих самих грошей у банк під щорічний процент.
Доповнення до розмежування між реальними та номінальними оцінками
При аналізі динаміки показників інвестування можуть використовуватися номінальні та реальні оцінки активів.
Номінальна зміна показника спостерігається в тому разі, якщо його значення були розраховані за фактично діючих цін обліку. Наприклад, номінальний приріст продажу продукції розраховується, якщо обсяги продажу на початок обраного періоду розраховані у цінах, що діяли на початок періоду, а на кінець періоду — у цінах, що діяли на кінець періоду. Номінальна оцінка враховує реальну зміну показника і зміну цін.
Реальна зміна показника розраховується за незмінних (так званих порівнянних) цін, якщо показник розраховується на початок і на кінець періоду в одних і тих самих цінах обліку.
Отже, можна записати таке співвідношення для оцінки зміни показника в реальному (ПРі - Пр0) і номінальному (Нз) обчисленні через індекс зміни цін (Іц) за той самий період: Нз = (ПРі- Пр0)*(ІЦ), де Прі та Про обсяг доходів у базовому та поточному періодах; Нз – номінальна зміна доходів.
Наприклад, якщо обсяг доходів від інвестування за рік зріс у порівнянних цінах базового року (індекс — 0) з 400 тис. грн до 500 тис. грн, а ціни за звітний рік підвищилися на 12 %, то зміна доходів у номінальному обчисленні становитиме:
(500 - 400)*1, 12 = 112 (тис. грн).
Якщо дохідність інвестування в реальному обчисленні становила за рік 15 %, а ціни зросли на 12 % (інфляція), то номінальна дохідність капіталу за рік буде така:
(1, 15*1, 12)100 %-100% = 28, 8 (%). А реальна лише 3%.
При аналізі динаміки показників інвестування можна використовувати як реальні, так і номінальні оцінки. Реальні оцінки характеризують процес інвестування більш точно, але мають доповнюватися аналізом впливу цінових змін на проект [ 18 c.80 ].
Чи є ці інвестиційні проекти з точки зору вигід і витрат, які вони забезпечують, рівноцінними? Відповідь — "ні", хоч єдине, що їх відрізняє, — розподіл грошових потоків у часі. Проект С, за яким очікується, що більші грошові потоки надійдуть раніше, можна розглядати як кращий.
Для порівняння окремих грошових сум і потоків за різні проміжки часу використовуються основні принципи фінансової математики. Врахування вартості грошових потоків у часі є базою для розрахунку критеріїв економічної ефективності проекту, які дозволяють з’ясувати доцільність та ефективність вкладення коштів. Деякі основні положення фінансової математики, які забезпечують приведення економічних і фінансових показників різних часових періодів до співставного у часі вигляду, тобто дозволяють врахувати концепцію вартості грошей у часі представлено в додатку.
Найчастіше у оцінці ефективності проектів використовується процес дисконтування або процес визначення теперішньої вартості майбутньої суми грошових надходжень, приведених з урахуванням певної ставки процента. Зворотним до процесу дисконтування є процес компаундування, тобто визначення майбутньої вартості, в яку має перетворитися теперішня сума коштів через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки.
Така ставка у проектному аналізі носить назву ставки дисконту. В деяких підручниках можна зустріти назви: просто процентна ставка, або вартість капіталу, які за умов сталої ринкової економіки можна вважати ідентичними. Ставка дисконту. – це відносний показник зниження вартості грошового потоку протягом певного часового періоду або гранична ставка доходу, на сонові якої приймається рішення про ефективність проекту. На практиці доходність капіталу є величиною змінною, яка залежить від ступеня ризику тієї сфери діяльності куди планується вкласти інвестиції. Зв’язок тут прямо пропорційний – чим вищий ризик за проектом тим вища ставка дисконту. Найменш ризикованими є державні цінні папери, але вони і мають найнижчу ставку доходності на інвестиції, які вкладені в них.
Список рекомендованої літератури:
1. Азарова А.О. Оцінка ефективності інвестиційних проектів / А.О. Азарова, Д.М. Бершов // Фінанси України. - 2004. - №9. - С.52-53
2. Аналіз вигід і витрат. Концепції і практика. Пер. з англ. / Ентоні Е. Боардмен, Девід Х. Грінберг, Ейдан Р. Вайнінг, Девід Л. Ваймер. - К.: Видавництво «АртЕк», 2003. - 568 с.
3. Гринчук Н. Якість життя як визначальний чинник соціальної переорієнтації управління в містах України // Управління сучасним містом, 2004. - № 7-9 (15).
4. Виленский П.Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория и практика / П.Л. Виленский, В.Н. Лившиц, С.А. Смоляк.–М.: Дело,2004.–888с.
5. Возняк Г.В. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності / Г.В. Возняк, А.Я. Кузнєцова. // Актуальні проблеми в економіці. –2005. – №4. – С. 81-92.