Суб'єкт господарювання має справжню фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати, що і як виробити, кому реалізувати продукцію, як розподілити виручку від реалізації продукції, як розпорядитися прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати.
Повна самостійність суб’єктів господарювання не означає, однак, відсутності будь-яких правил їхньої поведінки. Ці правила розроблено та законодавче закріплено у відповідних нормативних актах. Ясна річ, що підприємства можуть приймати рішення самостійно тільки в рамках чинних законів, а держава може лише регулювати їх діяльність.
Отже, основними правами громадян у сфері фінансових відносин є право на ознайомлення з процесом складання і формування бюджету, кожен громадянин має право на кредитну підтримку та право на державне страхування. При тому, кожен суб’єкт господарювання зобов’язаний сплачувати податки та збори до бюджету та державних цільових фондів, а також дотримуватися норм фінансового законодавства.
Список використаної літератури:
1. Опарін В. М., Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.
2. Теорія фінансів – Василик
3. В.П. Нагребельний - Фінансове право України
4. Білик М.Д. Управління фінансами.
5. Басанцов І. В. Стандартизація фінансового контролю як один із початкових етапів реформування контрольної системи України // Вісник Української академії банківської справи. - 2003.- № 1.- C.33-39
6. Стефаник І. Б. Фінансово-господарський контроль в системі управління фінансами // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 3.- C.16-19
7. І. М. ІвановаПроблеми створення та розвитку муніципального фінансового контролю в Україні.
8. Корупцію здолає громадський контроль // Вісник центру №59, 27 березня .- 2000