Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні, а саме [44]:
формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;
розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;
контроль за фінансово - господарською діяльністю підприємств та органі-зацій, підвідомчих цим органам влади.
Як економічна категорія, місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сфери економічних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізо-ваних грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначених для соціально - економічного розвитку конкретних регіонів країни.
22 червня 2001 р. був прийнятий Бюджетний Кодекс України [1], який визначив засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. До основних новацій Бюджетного кодексу слід віднести таке:
по-новому представлено склад бюджетної системи України з виділенням державного і місцевих бюджетів, запроваджено нову дефініцію - бюджети міс-цевого самоврядування;
визначено принцип вітчизняної бюджетної системи;
запроваджено єдину бюджетну термінологію;
здійснено чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами всіх рівнів та видів;
застосовано принципово новий підхід до класифікації доходів і видатків місцевих бюджетів;
визначено внутрішню будову місцевих бюджетів;
встановлено джерела формування та напрями використання бюджету розвитку;
зміцнена фінансова база органів місцевого самоврядування за рахунок розширення переліку власних доходів;
встановлено заінтересованість органів місцевого самоврядування у додатковому одержанні доходів як державного, так і місцевих бюджетів;
визначено основні підходи до здійснення місцевих запозичень;
запроваджено прозору процедуру міжбюджетних відносин;
встановлено формульний порядок розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання місцевим бюджетам з держбюджету);
заборонено здійснення міжбюджетних позичок і створення органами місцевого самоврядування позабюджетних фондів;
визначено відповідність усіх учасників бюджетного процесу, а також контрольні повноваження владних органів.
У зв’язку з тим, що в Бюджетному кодексі України обумовлено засади ор-ганізації міжбюджетних відносин і, зокрема, порядку розрахунку дотацій вирів-нювання лише для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст обласного значен-ня і районних бюджетів, то 1 липня 2004 р. був прийнятий Закон України “Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіаль-них громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань” [11]. У Законі визначено основні вимоги до формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань і параметрів, які враховуються у формулі.
У щорічних законах України про державний бюджет України конкретизу-ється механізм реалізації окремих концептуальних положень Бюджетного ко-дексу України. Так, в цих законах визначається вичерпний перелік доходів за-гального і спеціального фондів місцевих бюджетів, особливості здійснення взаємовідносин між державним бюджетом України та місцевими бюджетами, встановлюються обсяги та порядок перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам, а також обумовлюються додаткові положення, які регла-ментують бюджетний процес.
Згідно статтей 63, 64 Бюджетного Кодексу України [1] до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 []:
До доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території цих міст.
До доходів бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території цих міст.
До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на цій території.
2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;
Рис.1.1 Схема розподілу доходів, що враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів [1]
4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;
6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
61) 50 відсотків надходження адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються уповноваженими органами (посадовими особами);
7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.
2. Податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у цій статті, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
3. При цьому податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридич-ною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
Згідно статті 66 Бюджетного Кодексу України [1] затверджений наступний склад доходів бюджету АР Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:
1. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культур-них програм територіальних громад доходи бюджету АР Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфер-тів, формуються за рахунок:
1) 25 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перера-ховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на відповідній території;
2) 25 відсотків плати за землю, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території АР Крим та відповідної області;
3) плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяль-ності.
2. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культур-них програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які врахову-ються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:
1) 50 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
2) 15 відсотків плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
3) плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльнос-ті та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;
4) плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що сплачуються (перераховуються) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" районними державними адміністраціями;
5) надходження адміністративних штрафів.
Згідно статті 69 Бюджетного Кодексу України [1] - до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:
1) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого СА-моврядування;
2) 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастопо-ля; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Авто-номної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за зем-лю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
Рис.1.2 Схема розподілу доходів, що не враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів [1].
3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету.
4) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;