Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів (стр. 14 из 19)

Оцінка відомостей про об'єкт (ціль) полягає в установленні:

- ступеня достовірності відомостей про об’єкт (ціль) з урахуванням характеру виявлених демаскувальних ознак, а також відповідність розташування і характеру дії об'єкта з обстановкою що склалася реально;

- своєчасності відомостей з урахуванням часу виявлення об’єкта, характеру його дії і ступеня рухомості;

- точності визначення координат об'єкта (цілі).

Висновки із аналізу і оцінки відомостей зводяться до визначення достовірності даних про об'єкт (дійсний чи хибний) і кінцевого значення його координат, а також установлення можливості залишення об'єктом (ціллю) зайнятої позиції (району) до моменту його ураження.

За кінцеве значення координат при визначенні їх різними засобами (способами) приймають координати найбільш точного засобу, а при визначенні їх однотипними засобами (способами) - середні координати.

149. Підрозділи оптичної розвідки визначають координати цілі з характеристикою "точно" або "приблизно".

Координати цілей (вибухів, реперів) вважаються точними якщо:

- топогеодезична прив'язка спостережних пунктів (позицій) проводилась за допомогою приладів, радіонавігаційною або автономною апаратурою топогеодезичної прив'язки від пунктів геодезичної мережі або від контурних точок карти масштабу не менше 1:50000 при довжині маршруту (ходу) не більше 3км;

- орієнтування приладів розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним, геодезичним способами; передачею дирекційних кутів кутовим ходом від пунктів геодезичної мережі, одночасним відмічанням по небесному світилу або за допомогою гірокурсопоказчика автономної апаратури топоприв'язки (при початковому орієнтуванні з

і часом роботи не більше 20 хв.), а в не аномальних районах і за допомогою магнітної стрілки бусолі з урахуванням поправки бусолі, що визначена на відстані не більше 5км від спостережного пункту;

- абсолютні висоти визначені по карті масштабу не менше 1:50000 при крутизні схилу не більше 6° або за допомогою приладів;

- засічка цілі проводилась за допомогою приладів, при цьому дальність засічки не перевищує 3км - для ДС-1, 4км - для ДС-1м-1, 5км - для ДС- 2, 10 довжин баз - для спряженого спостереження, а для квантового далекоміру - в межах його технічних можливостей;

- засічка цілі проводилась безпосередньо по цілі або по блиску пострілу, при цьому кількість засічок по блиску пострілу повинна бути не менше 2, а при засічці цілі за допомогою секундоміра не менше 3; при засічці цілі за допомогою секундоміра дальність визначається з урахуванням температури повітря при швидкості вітру не більше 5 м/сек.

Стрільба по цілях, засічених з характеристикою "точно" може проводитися без пристрілювання.

Якщо при засічці цілі не виконалися вище перелічені вимоги, то координати цілі визначають з характеристикою "приблизно". Стрільба по таких цілях проводиться при обов'язковому коректуванні вогню.

150. Якщо отримані відомості не забезпечують достатніх підстав для кінцевого висновку про об'єкт (ціль), то проводять дорозвідку його з метою перевірки сумнівних або суперечливих відомостей, отримання недостатніх відомостей або підтверджень розташування об'єкта (цілі) до моменту його ураження.

151. Узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і оцінка противника полягає в об'єднанні та групуванні об'єктів (цілей) за елементами бойових порядків противника з урахуванням їх організаційної структури і тактики бойових дій.

Розвідувальні дані узагальнюють:

- вогневі позиції - в угрупування артилерії і мінометів;

- протитанкові засоби - в систему протитанкової оборони частин і підрозділів противника;

- живу силу і вогневі засоби мотопіхоти, танки на бойовій позиції, інженерні споруди - в систему опорних пунктів;

- спостережні і командні пункти - в систему управління.

152. Розвідувальні дані про об'єкти (цілі), отримані в результаті обробки, повинні мати:

- номер, найменування об'єкта (цілі) і характер його діяльності;

- розмір об'єкта (цілі) або його елементів за фронтом і глибиною;

- ступінь інженерного обладнання і захищеність об’єкта (цілі);

- час і засоби виявлення об'єкта (цілі), а також характеристику точності визначення координат.

153. Про результати розвідки командир взводу розвідки (управління) доповідає старшому командиру усно з показом на місцевості або на карті.

Результати розвідки у встановлений час доповідають старшому командиру (начальнику) по технічних засобах зв'язку або поданням схеми цілей.

Розділ 4

ОБСЛУГОВУВАННЯ СТРІЛЬБИ

4.1 Загальні положення

Підрозділи оптичної розвідки можуть залучатися:

- для обслуговування пристрілювання цілей (реперів);

- для створення фіктивних наземних і повітряних реперів;

- для обслуговування стрільби керованими боєприпасами.

Обслуговування стрільби проводиться з одного або двох спостережних пунктів за допомогою далекоміра, секундоміра, а також за допомогою спряженого спостереження. Під час обслуговування стрільби ведення розвідки зі спостережних пунктів не припиняється.

Обслуговування пристрілювання цілі за допомогою далекоміра проводиться, як правило, на відстані спостереження, при якій забезпечується достатня точність засічки:

- для далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) - до 3(4)км;

- для далекоміра ДС-2 - до 5км;

- для квантового далекоміра - в межах його технічних можливостей.

При обслуговуванні створення фіктивного наземного репера за допомогою далекоміра ДС-1 (ДС-1м-1) дальність спостереження повинна бути не більше 2(3)км, за допомогою далекоміра ДС-2 - не більше 4км, а за допомогою квантового далекоміра - в межах його технічних можливостей.

При створені репера за допомогою спряженого спостереження кут засічки повинен бути не менше 1-00 при аналітичному методі визначення координат центру групи вибухів і не менше 2-50 при графічному.

Підготовка приладів до обслуговування стрільби включає:

- перевірку правильності орієнтування приладів спостереження;

- наведення приладів безпосередньо в ціль або по заданому відліку при створенні фіктивного репера;

- установку на приладах очікуваного кута місця репера при створенні повітряного репера.

По готовності приладів для обслуговування стрільби розвідник доповідає: "Далекомір [правий (лівий)] готовий", після чого командир взводу (відділення) розвідки доповідає: "Спряжене спостереження (відділення розвідки) до обслуговування стрільби готове". Команди командира, що подаються на вогневу позицію, і попередження про постріли передаються на спостережні пункти, з яких обслуговується стрільба. Отримавши попередження "Постріл", особовий склад, що працює на приладах, перший вибух спостерігає, як правило, неозброєним оком.

При наявності на пункті двох розвідників один спостерігає перший вибух неозброєним оком, а другий - в прилад.

Відхилення вибуху від цілі або дирекційний кут (відлік) по вибуху визначають в момент появи вибуху по блиску і хмаринці вибуху, по місцю падіння осколків, які піднімають пил (бризки), або по воронці.

Для уникнення помилок при спостереженні вибухів із-за втоми зору від довгочасного користування оптичними приладами починати спостереження в прилади слід після передачі попередження "Постріл".

При обслуговуванні стрільби за допомогою квантового далекоміра вводити прилад в режим готовності слід після передачі попередження про постріл.

Помітивши вибух, розвідники (далекомірник) визначають і доповідають дальність до вибуху, відхилення, дирекційний кут або відлік. Наприклад: "Дальність 1620, вліво 18", "Правий вправо 13, лівий вправо 6", "Правий дирекційний 17-50, лівий дирекційний 23-40", "Правий відлік 15-10, лівий відлік 13-90".

Коли вибух не помічений, той, хто працює на приладі доповідає: "Далекомір (правий, лівий) не помітив".

Якщо розвідник (далекомірник) при спостереженні вибуху не зміг визначити відхиленні вибуху, то він доповідає: "Далекомір (правий, лівий) - немає відліку".

Якщо вибух вийшов із поля зору приладу, розвідник (далекомірник), побачивши вибух неозброєним оком і помітивши біля вибуху який-небудь місцевий предмет, наводить в нього перехрестя сітки (марку) приладу й доповідає відхилення або дирекційний кут (відлік), наприклад: "Дальність 1920, дирекційний 25-40, неточно", "Правий (лівий) - вліво (вправо) 1-45, неточно".

4.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра

При обслуговуванні пристрілювання за допомогою далекоміра відхилення вибухів за напрямком, вимірюють за допомогою бінокля (бусолі, теодоліта) або далекоміра. Відхилення вибухів за дальністю визначають як різницю дальностей до вибуху і цілі, виміряних далекоміром.

В ході пристрілювання далекомірник вимірює дальність до кожного вибуху снаряда [центру групи вибухів (залпу)] по хмаринці в момент вибуху й уточнює по воронці (якщо вона спостерігається) або по місцевому предмету, що знаходиться поблизу вибуху.

До обслуговування пристрілювання, якщо ціль відома завчасно, необхідно в районі цілі на різних рубежах вибрати декілька місцевих предметів і визначити відстань до кожного з них. Отримані дані далекомірник використовує для визначення дальності до вибухів.

У випадку, коли далекоміром також визначається відхилення вибуху від цілі за напрямком, далекомірник спочатку вимірює дальність до вибуху, а потім дирекційний кут. Відхилення вибухів від цілі визначають по сітці або як різницю дирекційних кутів по цілі і вибуху, наприклад: дирекційний кут по цілі 31-50, дирекційний кут по вибуху 31-78, відхилення вибуху від цілі +0-28 (вправо 28).

При обслуговуванні створення фіктивного наземного репера командир взводу (відділення) розвідки визначає і доповідає середню дальність і середній дирекційний кут по групі вибухів або координати репера.