Смекни!
smekni.com

Кримінологічне прогнозування злочинності (стр. 3 из 3)

У своїй книзі " Злочинність серед жінок" Антонян Ю.М. особливу увагу приділив насильницької і корисливої-насильницької злочинності жінок. Серед злочинниць близько 1% складають особи, засуджені за убивство і замахи на убивства, ще близько 1% -засуджені за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, понад 3% - за грабежі і розбійні напади з метою заволодіння державним, суспільним і особистим майном громадян, якщо ж узяти всіх злочинців, те тут частка жінок у різні роки коливається серед убивць від 10 до 12%, не виявляючи помітної тенденції до росту, серед нанесших тяжкі тілесні ушкодження - від 5 до 7%, виявляючи тенденцію до росту, серед грабежі, що зробила, і розбійні напади з метою заволодіння державним, суспільним і особистим майном - від 16 до 18% і тут також відзначається негативна динаміка.

За даними приведеним у підручнику Кримінології за редакцією академіка В.Н. Кудрявцева і професора В.Е. Еминова, з 1989 р. відзначається ріст числа зроблених жінками убивств (з 9,3 до 12% у 1993 році в загальному числі виявлених облич), тяжких тілесних ушкоджень( сб до 9%), хулиганств ( з 3,9 до 7%), розбоїв (з 3,9 до 5%). У цілому ж у 1992-1993 р.м. частка жіночої злочинності трохи знизилася, але загальне число зроблених ними злочинів зросло: У 2000 р. число виявлених злочинниць склало 121776 чоловік, у 2003 р. - 141930 чоловік.

Згідно приведений статистичний даної, автор роботи вважає, що жінки стали досить часто робити насильницькі злочини. Однак автор роботи вважає за необхідне уточнити, що насильницькі злочинні дії найчастіше відбуваються жінками на ґрунті сімейно-побутових конфліктів, сімейних безладь, інтимних переживань. Частіше ж жертвами стають чоловіки і співмешканці, рідше -родичі, сусіди, знайомі. Оскільки багато злочинів проти особистості жінки роблять у сфері сімейно-побутових відносин, зацікавлені дані по цьому питанню, отримані нашими дослідниками. Вони повідомляють, що питома вага облич жіновий статі серед такі злочини, що зробили, складає 16-17%. Серед винних в убивствах вони склали 7%, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження - 3.5%, тілесні ушкодження середньої ваги - 19.7%, легкі тілесні ушкодження - 20%. Стало бути, частка жінок у злочинах, що заподіяв легкі тілесні ушкодження, у 5.7 рази більше їхньої частки в злочинах, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження. Отримані дані свідчать про те, що сімейно-побутові правопорушниці, як правило, роблять менш суспільно небезпечні діяння, чим обличчя чоловічої статі.

Типове для жінок злочин - дітовбивство, причому, на відміну від інших видів убивства, позбавлення життя немовляти має чимале поширення в сільській місцевості. Як правило, такі діяння відбуваються молодими жінками, ще погано адаптованими, тобто не мають родини, достатнього матеріального забезпечення, свого житла. У ряді випадків у ці злочини десь на задньому плані можна досить чітко розглянути фігуру чоловіка, не без чи впливу не без мовчазної згоди якого відбуваються ці небезпечні злочини. Звичайно це співмешканець чи коханець.

Використана література:

1.Антонин Ю. М. Преступное поведение лиц с психическими ано­малиями. — М., 1998.

2.Васильев В. Л. Юридическая психология. — С.-Пб., 1997.

3.Виденеев И. А. Психология девиантного поведения. — Харьков, 1997.

4.Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии. — М., 1996.

5. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования. — М., 1998.

6.Кримінологія. Підручник. – М., 1999.

7.Пирожков В. Криминальная психология: Кн. I, II. — М., 1998.

8.Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. — М., 1998.