принцип економічного підходу до формування бюджету. Формування державного бюджету необхідно розглядати в якості інструмента реалізації економічної політики держави, основні напрями розробляються і визначаються Верховною Радою України;
принцип взаємозв’язку бюджетного планування з прогнозуванням соціально-економічного розвитку та комплексного підходу до основних прогнозних показників;
принцип забезпечення провідної ролі формування бюджету. Мається на увазі визначення джерел доходів, оптимального розподілу та використання бюджетних коштів з метою першочергового забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери через наявну систему фінансових планів в Україні;
принцип єдності у використанні показників, методики, законодавчої та нормативної бази, бюджетної класифікації, бюджетної документації при формуванні бюджету;
принцип стабільності. Він означає, що показники бюджету повинні бути стабільними і, як правило, незмінними протягом року;
принцип директивності. Він означає, що після затвердження бюджет набуває сили закону України, а його показники стають обов’язковими для виконання всіма суб’єктами відносин;
принцип безперервності. Він має забезпечуватись з одного боку, використанням показників бюджету та аналітичних показників базового року для визначення доходів бюджету планового року, а з другого – єдністю перспективного, поточного та оперативного бюджетного планування;
принцип періодичності складання і затвердження бюджетів. Державний бюджет України щорічно складається Кабінетом Міністрів України та затверджується шляхом прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України;
При формуванні та використанні бюджетів, здійсненні контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів виняткове значення має бюджетна класифікація, яка є методологічним документом, що відображає шляхи упорядкування і використання бюджетів.
Бюджетна класифікація - єдине систематизоване, функціональне групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.
Для країн, що вступають на ринковий шлях розвитку, Міжнародним валютним фондом була запропонована класифікація, яка включає такі розділи:
класифікація доходів і отриманих офіційних трансфертів;
класифікація витрат і кредитування за відрахуванням погашення;
класифікація фінансування бюджетного дефіциту;
класифікація державного боргу.
До складу класифікації доходів і отриманих офіційних трансфертів включено:
загальні доходи й отримані офіційні трансферти;
<загальні доходи ;
поточні доходи;
податкові надходження;
неподаткові надходження;
доходи від операцій з капіталом;
отримані офіційні трансферти.
Устрій бюджетної класифікації ґрунтується на загальних суттєвих класифікаційних ознаках явищ за доходами і видатками бюджету, які систематизовані за групами і яким присвоєні постійні номери.
Наказом Міністерства фінансів України за №604 від 27 грудня 2001 року "Про бюджетну класифікацію та її затвердження" на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України в нашій державі затверджено нову бюджетну класифікацію, яка включає такі складові частини :
І - класифікація доходів бюджету;
II - класифікація видатків бюджету;
III - класифікація фінансування бюджету;
IV - класифікація боргу.
Держава може виконувати свої функції та завдання, передбачені Конституцією, якщо вона має у своєму розпорядженні достатню кількість коштів. Залучення державою коштів, тобто мобілізація державних доходів, є складовою частиною фінансової діяльності держави.
Доходи Державного бюджету України включають:
доходи (за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";
власні надходження установ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. №659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" і доходи з інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі у майні господарських товариств.\
Класифікація доходів Державного бюджету здійснюється за такими критеріями:
залежно від повноти зарахування доходів до бюджету:
закріплені - згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету;
регулюючі - зараховуються у певному відсотковому відношенні;
за частотою появи:
звичайні - регулярно включаються в доходи;
надзвичайні - з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин;
за методами залучення:
податки;
збори;
обов'язкові платежі;
інші надходження;
за розділами відповідно до Бюджетного кодексу:
податкові надходження;
неподаткові надходження;
доходи від операцій з капіталом;
офіційні трансферти;
цільові фонди;
за способом зарахування:
загальний фонд;
спеціальний фонд.
Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Починаючи з 2000 року, державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки всіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання.
Доходи загального фонду державного бюджету (загальні доходи) призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. Доходи спеціального фонду державного бюджету (спеціальні доходи) включають доходи, призначені на конкретну мету.
До доходів загального фонду державного бюджету зараховуються в повному обсязі:
податок на додану вартість;
акцизний збір;
ввізне мито;
платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
- збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
- платежі за користування надрами загальнодержавного значення;
- плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади;
- державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
- адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями;
- кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду,скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безгосподарного майна;
- податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50 відсотків податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві, та податку на прибуток підприємств, визначеного відповідним пунктом Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств");
- суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;
- частину надходжень, визначену законом про державний бюджет, від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, до розмежування земель державної та комунальної власності;
- кошти, що надійдуть у рахунок сплати реструктурованої податкової заборгованості;
- кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та частина коштів, встановлених законом про державний бюджет за вчинення консульських дій за межами України;
- надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;
- дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є в державній власності, крім підприємств паливно-енергетичного комплексу;
рентна плата за нафту, що видобувається в Україні;
збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;
плата за оренду цілісних майнових комплексів;
митні збори;
єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;
збір за використання радіочастотного ресурсу;
плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів,залучених державою;
- інші доходи, що зараховуються до загального фонду державного бюджету в розмірах, встановлених законодавством.
До доходів спеціального фонду державного бюджету належать:
частина податку на прибуток підприємств, визначена відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим індивідуальним сільським забудовникам;
відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла;