Центральна садиба господарства розташована в селі Калайденці на відстані 14 кілометрів від районного центру міста Лубни, 150 кілометрів від обласного центру міста Полтави та 197 кілометрів від столиці України міста Києва.
Основні пункти реалізації продукції знаходяться на відстані 17-20 кілометрів від земель господарства.
Для здійснення своєї діяльності СТОВ використовує землі, які належать йому на правах власності та оренди. Розглянемо склад і структуру земельних угідь у СТОВ „Колос” протягом 2005-2007 років.
Таблиця 2.1. Землекористування СТОВ „Колос”
| Угіддя | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | Відхиле-ння 2007 до 2005 р. | 7 в % до 5 | ||||
| га | в % до підсумку | га | га | в % до підсумку | в % до підсумку | га | в % до підсумку | ||
| Всього с.-г. угідь | 971 | 100 | 1180 | 100 | 1832 | 100 | 861 | 188,7 | |
| з них: рілля | 971 | 100 | 1162 | 98,5 | 1832 | 100 | 861 | 188,7 | |
| сінокоси | - | - | 18 | 1,5 | - | - | - | - | |
| пасовища | - | - | - | - | - | - | - | - | |
| багаторічні насадження | - | - | - | - | - | - | - | - | |
Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що землекористування у СТОВ „Колос” протягом трьох років істотно змінилось. Площа ріллі займає 100,0% у 2007 році від усієї структури сільськогосподарських угідь. Протягом трьох років площа ріллі збільшилась на 861 га або на 88.7% . Площа сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень не використовується.
Виробнича діяльність господарства спрямована на виробництво продукції.
Таблиця 2.2. Динаміка показників розміру господарств
| Показники | Роки | |||
| 2005 | 2006 | 2007 | 2007 у % до 2005 р. | |
| 1. Вартість валової продукції в спів ставних цінах 2005 р., тис.грн. | 702,7 | 510,8 | 662,9 | 94,3 |
| 2. Вартість товарної продукції, тис.грн. | 728,2 | 477,8 | 911,3 | 125,1 |
| 3.Площа с.-г. угідь | 971 | 1180 | 1832 | 188,7 |
| 4.Площа ріллі | 971 | 1162 | 1832 | 188,7 |
| 3. Чисельність працівників, чол. | 82 | 89 | 62 | 75,6 |
| 5.Поголів’я тварин | ||||
| ВРХ | 95 | 99 | 65 | 68,4 |
| Свині | 99 | 92 | 99 | 100 |
| Вівці | 74 | 52 | - | - |
На підставі таблиці можна зробити висновки, що валова продукція у 2007 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 5,7%, товарна продукція збільшилась на 25,1%, середньорічна чисельність працівників зменшилась на 24,4%.
Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру галузей, які в них є провідними, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.
Розглянемо склад і структуру товарної продукції у СТОВ „ Колос”.
Таблиця 2.3.Обсяг і структура товарної продукції за 3 роки у СТОВ ”Колос”
| Види продукції | 2005р. | 2006 р. | 2007 р. | |||
| тис. грн. | в % допідсумку | тис. грн. | в % допідсумку | тис. грн. | в % допідсумку | |
| Пшениця | 174,2 | 44,9 | 148,4 | 70,5 | 99,1 | 15,9 |
| Кукурудза на зерно | - | - | - | - | 332,1 | 53,4 |
| Ячмінь | 12,8 | 3,3 | 40,7 | 19,0 | - | - |
| Овес | 7,7 | 2,0 | - | - | 19,6 | 3,2 |
| Інші зернові | 13,2 | 34,0 | - | - | - | - |
| Соняшник | 58,6 | 15,1 | 21,4 | 10,2 | 170,6 | 27,5 |
| Інша продукція | 2,7 | 0,7 | - | - | - | - |
| 1. Разом по рослинництву | 388 | 53,3 | 210,5 | 44,1 | 621,4 | 68,2 |
| М'ясо: ВРХ | 86,8 | 27,2 | 14,1 | 7,2 | 85,5 | 30,7 |
| Свиней | - | - | - | - | 34,5 | 12,4 |
| Вівці | 1,6 | 0,5 | - | - | 1,3 | 0,5 |
| Молоко | 155,8 | 48,9 | 74,9 | 37,8 | 94,1 | 33,8 |
| Інша продукція | 63,4 | 19,9 | 108,0 | 55,0 | 63,4 | 22,7 |
| 2. Разом по тваринництву | 318,9 | 43,8 | 196,3 | 41,1 | 278,8 | 30,6 |
| 3. Промислова продукція | 11,3 | 1,6 | 3,5 | 1,8 | 4,6 | 0,5 |
| 4. Реалізація іншої продукції робіт i послуг | 21,3 | 2,9 | 67,5 | 14,1 | 6,5 | 0,7 |
| Всього по підприємству | 728,2 | 100 | 477,8 | 100 | 911,3 | 100 |
На підставі таблиці можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у 2005 році становить продукція рослинництва 53,3% у загальній сумі товарної продукції; у 2006 році - 44,1% продукції рослинництва, а у 2007 році – 68,2%, в тому числі озима пшениця становить 15,9%, кукурудза - 53,4%, соняшник – 27,5%, овес – 3,2 %.
Таблиця 2.4.Показники ліквідності за 2007 рік
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення, +,- |
| І. Ліквідні активи, тис.грн. | |||
| 1.Грошові кошти і поточні фінансові активи, тис.грн. | 5,3 | 0,8 | - 4,5 |
| 2.Дебіторська заборгованість, тис.грн. | 42,6 | 60,9 | 18,3 |
| 3.Запаси | 685,5 | 726,1 | 40,6 |
| Разом | 733,4 | 787,8 | 54,4 |
| ІІ.Корокострокові забовязання,тис.грн | 978,3 | 834,6 | -143,7 |
Продовження таблиці 2.4.
| ІІІ. Коефіцієнт ліквідності балансу | |||
| - абсолютний | 0,005 | 0,001 | -0,004 |
| - проміжний | 0,04 | 0,07 | 0,03 |
| - за покриття | 0,7 | 0,9 | 0,2 |
На підставі даних таблиці можна зробити наступні висновки, що у СТОВ „Колос” дуже малий абсолютний коефіцієнт ліквідності балансу на початок року 0,05, який при нормативі повинен дорівнювати 0,2-0,25. Коефіцієнт ліквідності балансу покриття становить на початок року 0,7, а на кінець року – 0,9, що менше нормативів, які становлять 2,2- 2,5. Це означає, що у СТОВ „Колос” недостатньо ліквідних активів, щоб покрити свої короткострокові забов’язання.
Таблиця 2.5. Показники платоспроможності за 2007 рік
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення, +,- |
| І.Платіжні засоби | |||
| 1.Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції, тис.грн. | 0,2 | 5,3 | 5,1 |
| 2.Дебіторська заборгованість, тис.грн | 78,2 | 42,6 | -35,6 |
| 3.Товари і готова продукція, тис. грн | 123,9 | 150,8 | 26,9 |
| Разом | 202,3 | 198,7 | -3,6 |
| ІІ. Короткострокові забо’язання, тис. грн | 927,7 | 978,3 | 50,6 |
| 1.Короткострокові кредити банків, тис.грн | 35,0 | - | - |
| 2.Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн | 370,4 | 416,2 | 45,8 |
| 3.Інша кредиторська заборгованість, тис.грн | 522,3 | 562,1 | 39,8 |
| Перевищення платіжних засобів над поточними забов’язаннями, + | - | - | - |
| Перевищення поточних забов’язань над платіжними засобами,- | -725,4 | -779,6 | - |
| Коефіцієнт платоспроможності | 0,2 | 0,2 | - |
Розрахувавши таблицю можна зробити висновок, що підприємство не платоспроможне, бо коефіцієнт платоспроможності 0,2, який менше 1, нормативного значення коефіцієнта платоспроможності.
3. Зміст основної частини
3.1.Економічний зміст і класифікація безготівкових розрахунків
Розрахункові відносини в Україні зумовлені наявністю товарного виробництва, товарного обороту грошей. В Україні більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі. Зобов’язання платника (покупця, замовника, і іншого споживача) розрахуватись з своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану роботу, надані послуги) виникає в наслідок укладення відповідного договору поставки, купівлі-продажу, підряду тощо.
Існування цього зобов’язання базується на відповідному виконанні отримувачем засобів (поставником, підрядчиком, виконавцем тощо), свого зобов’язання по цьому договору, яке є зустрічним по відношенню до зобов’язання платника.
Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержуванням товарів та оплатою їх. Переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні - прискорюється обіг грошових коштів господарських суб’єктів; значно скорочуються суспільні витрати обігу; збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.
Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів. Інкасо - це банківська розрахункова операція, завдяки якій банк одержує гроші за дорученням клієнта і зараховує ці гроші на його банківський рахунок на підставі поданих розрахункових документів. Акредитив - це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги.
Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.
Як правило, безготівкові розрахунки поділяються за об’єктом розрахунків, тобто залежно вид призначення платежу, на дві групи: