4. Планування доходу підприємства на майбутній період. 21
Список використаних джерел. 31
Більшість підприємств України зазнає великих економічних труднощів, які пов’язані з розбудовою незалежної держави і переходом до ринкової економіки. Не торкаючись причин кризових явищ, можна стверджувати, що недостатньо кваліфікований і своєчасний аналіз є одним з чинників руйнівних процесів в економіці.
Поступовий перехід України до нової системи господарювання зумовлює необхідність впровадження нових методів ведення економіки підприємства. Підприємство мусить постійно стежити за ситуацією, яка склалася на ринку, і підтримувати та постійно підвищувати конкурентоспроможність своєї продукції, враховувати інтереси споживачів і виробляти ту продукцію, яка необхідна покупцям для найбільш повного задоволення потреб.
В умовах ринкової економіки підприємству для нормального функціонування і постійного розвитку потрібно завжди дотримуватись оптимального співвідношення між витратами і результатами виробництва, шукати нові ринки збуту продукції, проводити ефективну групову політику, здійснювати капіталовкладення та ін.
Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагає підходів до визначення місця та ролі підприємства в розвитку суспільного виробництва, потребує здійснення нової фінансової політики, підвищення ефективності виробництва. Важлива роль в забезпеченні інтенсифікації виробництва і підвищення його ефективності належить доходу. Дохід є головною рушійною силою ринкової економіки, він забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства. Тому постає необхідність оволодіння сучасними методами ефективного управління доходами в процесі звичайної і надзвичайної діяльності підприємств.
Дохід є надходженням економічних вигод, які виникають в результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо. В обліку дохід відображається у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С) БО 15 “Дохід” та П(С) БО 3 “Звіт про фінансові результати”.
Їх норми стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).
Норми П(С) БО15 “Дохід” виходять з принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів.
Загальні умови визнання доходу. Дохід визнається за дотримання таких умов:
1) збільшення активу або погашення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);
2) оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
надходження, що належать іншим особам;
надходження від первинного розміщення цінних паперів, тощо. [3, c.51]
З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:
реалізації продукції, товарів інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);
надання послуг;
використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.
Визнання доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) визначаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
Визнання доходу від надання послуг. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, має визнаватися виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу.
Рис.1.1 Умови визначення доходу від надання послуг, який підлягає визнанню за звітний період.
Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат то дохід, не визнається, а вказані витрати відносяться до витрат облікового періоду.
Визнання доходу від цільового фінансування. Дохід від цільового фінансування визнається тільки в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, причому в тих періодах коли ці витрати виникли. І це не обов'язково навіть надходження “цільових” сум на рахунок підприємства. Для цього досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримане.
Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами. Дохід який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів.
Рис. 1.3. Умови визнання доходу у вигляді процентів, роялті та дивідендів.
Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, заборгованих підприємству. Дохід як проценти визнається у тому звітному періоді, до якого він відноситься виходячи із бази нарахування процентів, та строку користування відповідними активами. Процентами також визнаються отримані від покупця кошти за надання платежу відстрочки навіть у формі збільшення відпускної ціни.
Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів). Дохід як роялті визнається на основі принципу нарахування відповідно економічного змісту відповідної угоди.
Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Дохід як дивіденди визнається в період прийняття рішення про їх виплату. [6, c.426-430]
Критерії оцінки доходу. В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів, або тих що підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем, або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації, або тієї компенсації яку може бути отримано з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки що надається підприємством.
При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.
Валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
У формалізованому вигляді обчислення валового доходу підприємства має такий вигляд:
ВД = Дрт + Дцп + Д фн + Дфд + Дбз + Дол + Дпп + Ді, (1.1)
деВД – валовий (сукупний) дохід підприємства;
Дрт – доходи від продажу товарів (робіт, послуг);
Дцп – доходи від операцій з цінними паперами, валютними цінностями та борговими зобов'язаннями;
Дфн – доходи від операцій я основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, пов'язаний з видобутком корисних копалин;
Дфд – доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів;
Дбз – доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості;
Дол – доходи від здійснення операцій лізингу;
Дпп – доходи у вигляді пасивного прибутку, отримані за межами території України з урахуванням сплаченого податку;
Ді – інші види доходів. [10, c.447-448]
Чистий дохід – виражає в грошовій формі вартість додаткового продукту. Він розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (АЗ), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших відрахувань з доходу (ІВ), тобто: