Отже, перші три групи активів (А1, А2, А3) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства. Пасиви балансу залежно від ступеня збільшення термінів погашення зобов'язань групуються так
1. Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.
2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові позикові кредити банків і інші позики, які підлягають погашенню впродовж 12 місяців після звітної дати.
3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити банків, позикові засоби і інші довгострокові пасиви.
4. Постійні пасиви (П4) – статті розділу 1 пасиву балансу.
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. [13,238-242]
Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині боргових зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується умова:
А1 : П1;
А2 : П2;
А3 : П3;
А4 : П4.[14, з 125]
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується і остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.
Невиконання будь-якої з перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшим або меншим ступенем відрізняється від абсолютної. Аналіз ліквідності балансу СТОВ «Степове» оформимо у вигляді таб. 11, проаналізувавши яку бачимо, що за важ аналізований період не виконується перша рівність абсолютної ліквідності балансу. Це свідчить про недостатню кількість на підприємстві найбільш ліквідних активів – грошових коштів в наявній і безготівковій формах.
При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (До яскраво-червоний). Визначається відношенням найбільш ліквідних активів (А1) до поточної кредиторської заборгованості підприємства (П1 + П2):
До яскраво-червоний = А 1 / (П1+П2).
Цей показник є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань воно може погасити у нинішній момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо До яскраво-червоний вище 0,2-0,35. Це означає, що на 20-35% підприємство може у нинішній момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.
Такий показник ще називають коефіцієнтом платоспроможності.[11, з 44]
Визначимо цей показник на нашому підприємстві за кожен аналізований період:
1). 2004г. До яскраво-червоний = 140,6 / (2049,4 + 151,6) = 0,06
2). 2005г. До яскраво-червоний = 195,4 / (1055,1 + 151,6) = 0,16
3). 2006г. До яскраво-червоний = 167,6 / (902,3 +6,1) = 0,18
Як видимий на підприємство існує тенденція збільшення коефіцієнта платоспроможності за аналізований період на 12%. Проте показник не досяг достатнього рівня, що свідчить про недостатність «живих» грошей.
Коефіцієнт швидкої (проміжною) ліквідності (До бл). Обчислюється відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1 + А2) до поточної кредиторської заборгованості (П1 + П2), тобто :
До бл = (А1 + А2) / (П1 + П2).
Він допомагає оцінити можливість погашення підприємства короткострокових зобов'язань у випадки його критичного стану.
Теоретично найбільш низьке значення цього показника 1, найбільш високе – 2. [11, с. 45]
Визначимо цей показник на нашому підприємстві:
1). 2004г. До бл = (140,6 + 538,9) / (2049,4 + 151,6) = 0,31
2). 2005г. До бл = (195,4 + 302,2) / (1055,1 + 151,6) = 0,41
3). 2006г. До бл = (167,6 + 152,7) / (902,3 +6,1) = 0,35
Як видимий відбувається незначне коливання даного показника і він знаходиться на низькому рівні.
узагальнювальним показником ліквідності є коефіцієнт покриття (Кп), або загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності. Він розраховується відношенням поточних активів (А1 + А2 + А3) до поточних зобов'язань (П1 + П2):
До п = (А1 + А2 + А3) / (П1 + П2).
Він вимірює загальну ліквідність і показує, в якому ступені поточна кредиторська заборгованість забезпечується поточними активами, тобто скільки грошових одиниць доводиться на 1 грн. поточних зобов'язань. Теоретичне значення цього показника 1,5-2,5. [11, з 47]
Визначимо значення цього показника на СТОВ «Степове»:
1). 2004г. До п = (140,6 + 538,9 + 4330,3) / (2049,4 + 151,6) = 2,28
2). 2005г. До п = (195,4 + 302,2 + 4479,7) / (1055,1 + 151,6) =4,12
3). 2006г. До п = (167,6 + 152,7 + 4703,1) / (902,3 +6,1) = 5,53
Як видно на нашому підприємстві показник загальної ліквідності значно високий і спостерігається його зростання швидкими темпами (з 2004 р. по 2006г він зріс на 3,25).
Отже, СТОВ «Степове» має високі показники ліквідності, та варто збільшити кількість найбільш ліквідних активів – грошових коштів і їх еквівалентів.
2.4 Аналіз фінансової стійкості
Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато чинників. Від того, які саме чинники впливають на неї, виділяють декілька видів стійкості.
По відношенню до підприємства як господарюючому суб'єктові існує?
- внутрішня стійкість;
- фінансова стійкість;
- загальна стійкість.
Внутрішня стійкість – це такий фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується достатньо високий результат його функціонування.
Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати на його розширення і оновлення.
Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження грошей (доходів) над їх використанням (витратами). Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинне мати гнучку структуру фінансових ресурсів.
Головною складовою загальної стійкості підприємства є його фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Отже, фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємства, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервні процес виробничий-торгової діяльності. До найбільш важливих проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього засобів для розвитку виробництва і загалом діяльності господарюючого суб'єкта. Зайва фінансова стійкість також негативно впливає на виробничий-торгову діяльність підприємства, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і одночасно задовольняло потреби розвитку підприємства. [13, с. 221-222] Значення і суть фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Виділяють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості.
I. Абсолютні показники фінансової стійкості.
| Наявність власних оборотних коштів (НСОС). Даний показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:
НСОС = (IIр. АБ + IIIр. АБ) – IVр. ПБ
де IIр. АБ + IIIр. АБ – поточні активи;
IVр. ПБ – поточна кредиторська заборгованість.[2, с. 314]
Розрахуємо даний показник для нашого підприємства:
1). 2004г. НСОС = (5001,7 + 8,1) – 2201,0 = 2808,8
2). 2005г. НСОС = (4977,3 + 0) – 1206,7 = 3770,6
3). 2006г. НСОС = (5020,3 + 3,1) – 908,4 = 4115,0
Це означає, що в 2006г. поточні активи, сформовані за рахунок власних засобів, в порівнянні з 2004г. зросли на 1306,2 тис.грн. Звідси можна зробити вивід, що після повного погашення поточної кредиторської заборгованості у підприємства ще залишиться 2808,8 тис.грн. оборотних коштів в 2004г., 3770,6 тис.грн. – в 2005г. і 4115,0 тис.грн. – в 2006г.
Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СДЗИ). Виходить цей показник шляхом збільшення до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (IIIр. Пасиву балансу):
СДЗИ = НСОС + IIIр. ПБ
IIIр. ПБ – підсумок розділу III пасиву балансу.
Розрахуємо даний показник для нашого підприємства:
1). 2004г. СДЗИ = 2808,8 + 2003,0 = 4811,8
2). 2005г. СДЗИ = 3770,6 + 1984,1 = 5754,7
3). 2006г. СДЗИ = 4115,0 + 1965,2 = 6080,2
II. Відносні показники
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами розраховується відношенням суми власних коштів до матеріальних запасів:
До мз = [(IIр. АБ + IIIр. АБ) – IVр. ПБ] / IIр. АБ
До мз показує, в якому ступені матеріальні запаси покриваються власними засобами і не вимагають залучення позикових.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних засобів) розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:
До мск = [(IIр. АБ + IIIр. АБ) – IVр. ПБ] / Iр. ПБ