9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (До оск) як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу (СК):
До оск = ВР/ СК
Розрахуємо показники ділової активності в динаміці для нашого підприємства (таб.13 ):
Таблиця 13. Аналіз ділової активності СТОВ «Степове»
| Показники | 2004г. | 2005г. | 2006г. | Отклоненняє | ||||||||
| розрахунок | значення | розрахунок | значення | розрахунок | значення | |||||||
| Коефіцієнт загальної оборотності капіталу | 4202,1/6245,5 | 0,67 | 5911,3/6699,6 | 0,88 | 4891,2/6893,5 | |||||||
| Коефіцієнт оборотності мобільних засобів | 4202,1/4599,4 | 0,91 | 5911,3/4993,6 | 1,18 | 4891,2/5000,4 | 0,98 | +0,07 | |||||
| Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів | 4202,1/3968,1 | 1,06 | 5911,3/4401,5 | 1,34 | 4891,2/4591,9 | 1,07 | +0,01 | |||||
| Коефіцієнт оборотності готової продукції | 4202,1/107,1 | 39,2 | 5911,3/97,5 | 60,6 | 4891,2/18,3 | 267,3 | +228,1 | |||||
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 4202,1/388,8 | 10,8 | 5911,3/411,4 | 14,4 | 4891,2/227,0 | 21,5 | +10,7 | |||||
| Середній період обороту дебіторської заборгованості | 365/10,8 | 33,8 | 365/14,4 | 25,3 | 365/21,5 | 17,0 | -16,8 | |||||
| Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 4202,1/2181,2 | 1,93 | 5911,3/1683,9 | 3,51 | 4891,2/956,4 | 5,11 | +3,18 | |||||
| Середній період обороту кредиторської заборгованості | 356/1,93 | 189,1 | 365/3,51 | 104,0 | 365/5,11 | 71,4 | -117,7 | |||||
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 4202,1/2035,4 | 2,06 | 5911,3/2984,7 | 1,98 | 4891,2/3835,4 | 1,28 | -0,78 | |||||
Як видимий на підприємстві спостерігається незначне збільшення кругообігу капіталу (+0,04). Що позитивно характеризує розвиток підприємства. Позитивним є також збільшення коефіцієнта оборотності мобільних засобів і матеріальних оборотних коштів відповідно на 0,07 і 0,01.
Значно зріс коефіцієнт оборотності готової продукції (на 228,1), що свідчить про збільшення попиту на продукцію підприємстві і зменшенні кількості продукції на складі – уникаючи тим самим «залежування» готової продукції.
Позитивним є також збільшення коефіцієнтів оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості відповідно на 10,7 і 3,18. Це означає збільшення швидкості сплати дебіторами заборгованості підприємству, зменшення продажів товарів в кредит і збільшення швидкості погашення заборгованості даного підприємства перед кредиторами. Позитивним є також зменшення періодів оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей. Звідси можна зробити вивід про високу ділову активність підприємства, оскільки за аналізований період всі показники значно покращали.
3. Основні напрями стабілізації фінансового стану підприємства
Проаналізувавши фінансовий стан СТОВ «Степове» в цілому можемо зробити вивід про достатній його рівень. Проте я вважаю, що поліпшити свій фінансовий стан підприємство власними силами не здатне, тому необхідно привернути додаткові фінансові інвестиції (можливо навіть іноземні), які змогли б поліпшити всі показники діяльності підприємства і можливо навіть вивести підприємство на світовий рівень (оскільки для цього у підприємства є достатній потенціал). Оскільки у нашої держави немає достатніх засобів для підтримки і стимулювання розвитку сільського господарства, варто звернути увагу на іноземних інвесторів. Держава України винна допомога підприємству створити сприятливий інвестиційний клімат і зробити с/х пріоритетною галуззю інвестування. Адже сільське господарство - основоположна галузь в будь-якій економіці, яка спочатку є малоприбутковою і малопривлекательнойдля інвестицій, але від розвитку сільського господарства залежить розвиток всієї економіки. Тому питання інвестицій в с/х, є ключовим в розвитку економіки наший країни.
Сьогодні фінансові, кредитні, товарні, лізингові інвестиції повинні прямувати туди, де від них буде отриманий найбільш швидкий і максимальний ефект. Очевидно, що в умовах гострої конкурентної боротьби на ринку інвестицій між державами, регіонами, підприємствами переможе той, хто зуміє привернути їх достатню масу і з найбільшим ефектом їх використовувати. В умовах глибокої кризи, що переходить зараз агропромисловий комплекс, особливу цінність представляють іноземні інвестиції в цю складну, з тривалим терміном окупності сферу економіки. Проте, як відомо, інвестиції йдуть туди, де є гарантія їх високоефективного використання і максимальної віддачі. Особливий інтерес, на наш погляд, викликають система організації і стимулювання виробництва, механізм економічної відповідальності які дозволяють забезпечувати високу ефективність виробництва, рівень технологічної і виробничої дисципліни, проводити високоякісну і конкурентоздатну продукцію. Зарубіжна практика і вітчизняний досвід ринкових перетворень дозволяють зробити вивід, що «запуск» інвестиційного процесу, що створює основу для стійкого зростання вітчизняного виробництва, може і повинен початися з галузей, орієнтованих на кінцевий споживчий попит, в першу чергу, як це ні парадоксально, з сільськогосподарського виробництва, харчової і легкої промисловості, тобто саме з тих галузей, які випробовують найбільший спад виробництва. Особливе значення сільського господарства, легкій і харчовій промисловості для стимулювання інвестиційної активності обумовлено тим, що, по-перше, ці галузі мають сильне міжгалузеве «зчеплення», внаслідок чого інвестиції в їх розвиток створюють найбільший кумулятивний ефект, стимулюючи попит на продукцію суміжних галузей і формуючи в них власний інвестиційний потенціал. По-друге, завдяки найбільш низькій капіталоємності і найменшим термінам окупності капітальних вкладень. По-третє, для продукції цих галузей характерний масовий і стійкий попит на внутрішньому ринку. По-четверте, більшість видів продукції легкої і переробної промисловості, на відміну від складної побутової техніки, цілком конкурентоздатні не тільки на внутрішньому, але і на деяких зарубіжних ринках.Сучасна ситуація в інвестиційній сфері формувалася під впливом наступних чинників: зміни структури і джерел фінансування інвестиційних витрат; інституційних змін в національній економіці, пов'язаних з роздержавленням власності; відносного скорочення платоспроможного попиту у зв'язку із зміною рівня і структури цін на інвестиційну продукцію; зміни структури інвестиційного попиту і його невідповідності потужностям інвестиційного сектора; недостатній оперативності заходів щодо зміни порядку індексації амортизації і переоцінці основних виробничих засобів. Складне фінансове положення сільськогосподарських підприємств робило їх непривабливими з погляду сторонніх інвесторів, а власні засоби для довгострокових вкладень через відсутність прибутку обмежувалися лише амортизацією, сума якої неухильно знижувалася у зв'язку з перевищенням вибуття основних засобів в порівнянні з їх введенням в експлуатацію. Одна з головних причин скорочення об'ємів сільськогосподарського виробництва — значні збої в матеріально-технічному забезпеченні. Нині іноземні фірми мають намір розширювати виробництво в АПК України.Найважливіша роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату належить чиннику правової стабільності. Одна з умов стимулювання припливу іноземного капіталу і захисту іноземних інвестицій — вдосконалення законодавчої бази і правових норм, а також можливість забезпечити їх обов'язкове дотримання. Один з найбільш ефективних способів стимулювання притоки іноземних інвестицій — надання гарантій від політичних і комерційних рисок, закріплених законодавчо. Саме по цьому я вважаю для поліпшення фінансової, виробничої, технічної ситуації на аналізованому підприємстві необхідно загальними зусиллями і підприємстві і держави стимулювати інвестиційні потоки в АПК. Тільки завдяки цьому підприємство зможе освоїти передові технології вирощування сільськогосподарських культур і тварин, понизити витрати завдяки впровадженню досконалішої техніки, підвищити якість продукції і тим самим стимулювати підвищення попиту на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Пожвавлення інвестиційної активності є неодмінною умовою виходу підприємств АПК на стійку траєкторію економічного зростання. Як світовий досвід, так і українська дійсність свідчать, що без активізації ролі держави, місцевих органів влади в інвестиційному процесі шляхом його прямого і непрямого регулювання подолання депресивного стану економіки, відновлення і зростання економічного потенціалу України і її регіонів неможливі. Також я вважаю, що для поліпшення фінансового стану підприємства і збільшення суми прибутку необхідно відкрити мережу магазинів безпосереднього продажу своїй продукції споживачам. Тим самим підприємстві уникне продажу товарів посередникам по оптових цінах, а здійснюватиме продажі по роздрібних цінах, збільшивши при цьому прибуток від продажу кожної одиниці товару. Ще щоб підвищити престиж підприємства і збільшити попит на його продукцію необхідно провести активну маркетингову політику, привертаючи до роботи висококваліфікованих фахівців цієї області. Оскільки в умовах становлення ринкових відношенні саме реклама є двигуном торгівлі. Підприємству також варто активно провести політику дослідження ринку споживачів для пошуку нових ринків збуту і можливо не тільки в Луганській області, але і за її межами. Це приведе до збільшення об'ємів виробництва і підвищення попиту на товари.Якщо проаналізувати. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства» (Форма № 50 сх) за три роки, то ми побачимо, що підприємство в області рослинництва тільки в 2006г. отримало прибуток, а в 2004-2005гг працювала в збиток. Це означає, що підприємство повинне особливо сконцентрувати свої зусилля в цій галузі і удатися до введення нововведень для отримання максимальних об'ємів урожаю, зниження втрат при зборі урожаю і мінімізації собівартості. Це може бути досягнуто за рахунок введення нової техніки, вирощування нових сортів рослині, які б давали вищий урожай, були стійкішими до засухи і заморожувань.