Дана універсальна система зважування показників може бути використана для зважування будь-яких показників, використовуваних для прогнозування неплатоспроможності підприємства.
Однак, користаючись тією же ідеєю, можна спробувати побудувати свою модель стосовно до українських умов. Для цього ми відберемо показники, що найбільше часто зустрічаються в моделях інших дослідників, додамо їм ваги відповідно до того, що було описано вище, а потім уточнимо модель і перевіримо її "розділові" здібності на матеріалах українських підприємств.
У таблиці 3.3 представлені ті ж показники, тільки тепер вони розміщені в порядку убування їхньої зустрічальності в моделі. В останньому стовпчику зустрічальність показана наростаючим підсумком.
Як бачимо з таблиці, на перші 5 показників приходиться 37% сумарної зустрічальності, а на перші 10 показників - уже 55%. Причому 10-м показником є відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості.
Таблиця 3.3
Аналіз зустрічальності показників
| Група | Назва | Кількість | Частка | Частка наростаючим підсумком |
| 1 | Коефіцієнт покриття | 12 | 10% | 10% |
| 1 | Робочий капітал до активів | 10 | 8% | 18% |
| 3 | Чиста вартість власного капіталу до загальної величини заборгованості | 9 | 7% | 25% |
| 2 | Рентабельність продажів | 7 | 6% | 31% |
| 2 | Рентабельність власного капіталу | 7 | 6% | 37% |
| 2 | Рентабельність активів | 6 | 5% | 41% |
| 4 | Коефіцієнт оборотності активів | 6 | 5% | 46% |
| 3 | Власний капітал до загальної величини капіталу | 4 | 3% | 50% |
| 5 | Тенденція прибутковості | 4 | 3% | 53% |
| 1 | Грошовий потік до заборгованості | 3 | 2% | 55% |
Вісім показників дають 50% сумарної зустрічальності. Представляється, що на основі 8 показників і варто будувати модель. Можливо, серед них є зайві, однак ці зайві будуть "відсічені" у результаті перевірки всієї системи на мультіколлинеарність. Як виняток в якості восьмого показника візьмемо не відношення власного капіталу до загальної величини капіталу підприємства, а відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості. На наш погляд, цей показник є надзвичайно важливим, а його відносна непопулярність, на наш погляд, обумовлена деякими труднощами в одержанні відповідних даних з одного боку, і порівняльною новизною самого показника з іншого.
У результаті в модель спочатку включаються наступні показники:
· Коефіцієнт покриття
· Відношення робочого капіталу до активів. Під робочим капіталом розуміється різниця між оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями.
· Відношення чистої вартості власного капіталу до загальної величини заборгованості
· Рентабельність продажів
· Рентабельність власного капіталу
· Рентабельність активів
· Коефіцієнт оборотності активів
· Відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості
На основі даних по 17 українських підприємствах різних галузей промисловості розрахуємо значення зазначених вище коефіцієнтів. З цих підприємств 6 класифіковані як банкрути, 11 - як благополучні.
Для того, щоб оцінити наскільки сильно розрізняються ці показники в благополучних підприємств і підприємств-банкрутів побудуємо довірчі інтервали з рівнем значимості 95% (табл.3.4).
Таблиця 3.4
Аналіз показників по групам підприємств
| Середнє значення | Стандартне відхилення | Довірчий інтервал (5%) | Мінімальне значення | Максимальне значення | |
| НЕБАНКРУТИ | |||||
| Коефіцієнт покриття | 2,00 | 1,26 | 0,36 | 1,64 | 2,37 |
| Робочий капітал до активів | 0,12 | 0,14 | 0,04 | 0,08 | 0,16 |
| Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 5,23 | 5,65 | 1,63 | 3,60 | 6,87 |
| Рентабельність продажів | 0,21 | 0,17 | 0,05 | 0,16 | 0,27 |
| Рентабельність ВК | 0,32 | 0,43 | 0,13 | 0,19 | 0,45 |
| Рентабельність активів | 0,19 | 0,20 | 0,06 | 0,13 | 0,26 |
| Коефіцієнт оборотності активів | 0,89 | 0,65 | 0,20 | 0,69 | 1,09 |
| Грошовий потік до заборгованості | 1,28 | 1,57 | 0,77 | 0,51 | 2,06 |
| БАНКРУТИ | |||||
| Коефіцієнт покриття | 0,70 | 0,29 | 0,10 | 0,60 | 0,80 |
| Робочий капітал до активів | -0,27 | 0,27 | 0,10 | -0,36 | -0,17 |
| Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 2,39 | 4,60 | 1,59 | 0,80 | 3,99 |
| Рентабельність продажів | -0,07 | 0,20 | 0,07 | -0,14 | 0,01 |
| Рентабельність ВК | -0,06 | -0,06 | 0,25 | 0,10 | 0,04 |
| Рентабельність активів | -0,03 | 0,10 | 0,04 | -0,07 | 0,00 |
| Коефіцієнт оборотності активів | 0,63 | 0,49 | 0,18 | 0,44 | 0,81 |
| Грошовий потік до заборгованості | 0,03 | 0,15 | 0,09 | -0,06 | 0,11 |
Довірчий інтервал являє собою інтервал, усередині якого з імовірністю 95% знаходиться значення аналізованих показників. Пояснимо на прикладі коефіцієнта покриття. Отриманий довірчий інтервал означає, що з імовірністю 95% коефіцієнт покриття в підприємства-небанкрута може приймати значення від 1,64 до 2,37, у той час як з тією же імовірністю цей показник у підприємства-банкрута може приймати значення від 0,60 до 0,80. Як бачимо, інтервали не тільки не перетинаються, але і відстоять досить далеко один від одного, що говорить про гарну "розділову" здатності даного показника.
За даним критерієм показники "Відношення чистої вартості власного капіталу до загальної величини заборгованості" і "Коефіцієнт оборотності активів" не можуть служити надійними показниками при оцінці платоспроможності підприємства. У першого з них довірчі інтервали виявилися занадто широкі й у результаті перетнулися (3,60 і 6,87 для небанкрутів і 0,8 і 3,99 для банкрутів). У другого показника довірчі інтервали були не настільки широкі, але, проте, також перетнулися (0,69 і 1,09; 0,44 і 0,81).
Для того, щоб переконатися в тім, що всі показники, включені нами в розгляд, дійсно необхідні в моделі, проведемо кореляційний аналіз їхньої взаємозалежності. Результати розрахунку представлені в таблиці 3.5 (сильно корелюють показники виділені жирними).
Таблиця 3.5
Аналіз кореляції показників
| КОРЕЛЯЦІЯ | ОА/КЗ | РК/А | П/В | П/ВК | П/А | ДП/З |
| Коефіцієнт покриття | Х | 0,70 | 0,53 | 0,34 | 0,57 | 0,64 |
| Робочий капітал до активів | 0,70 | Х | 0,74 | 0,60 | 0,71 | 0,50 |
| Рентабельність продажів | 0,53 | 0,74 | Х | 0,56 | 0,75 | 0,62 |
| Рентабельність ВК | 0,34 | 0,60 | 0,56 | Х | 0,83 | 0,41 |
| Рентабельність активів | 0,57 | 0,71 | 0,75 | 0,83 | Х | 0,73 |
| Грошовий потік до заборгованості | 0,64 | 0,50 | 0,62 | 0,41 | 0,73 | Х |
На основі таблиці видно, що рентабельність активів знаходиться в тісному зв'язку з показниками робочого капіталу до активів, рентабельністю продажів, рентабельністю власного капіталу і грошовим потоком до заборгованості. Робочий капітал, крім рентабельності активів, корелює з коефіцієнтом покриття і рентабельністю продажів.
Включати в модель тісно пов'язані один з одним показники недоцільно. Таким чином, варто розглянути 3 моделі.
Кожну з даних моделей, формують наступні показники:
Модель№1:
· Робочий капітал до активів
· Рентабельність власного капіталу
· Грошовий потік до заборгованості
Модель№2:
· Коефіцієнт покриття
· Рентабельність активів
Модель№3:
· Коефіцієнт покриття
· Рентабельність продажів
· Рентабельність власного капіталу
· Грошовий потік до заборгованості
Таким чином, одержимо наступні моделі:
Модель№1=0,47К1+0,14К2+0,39К3
Модель№2=0,62К4+0,38К5
Модель№3=0,49К4+0,12К2+0,19К6+0,19К3,
Де
К1 - Робочий капітал до активу
К2 - Рентабельність власного капіталу
К3 - Грошовий потік до заборгованості
К4 - Коефіцієнт покриття
К5 - Рентабельність активів
К6 - Рентабельність продажів
Для визначення критичних значень моделей розрахуємо кожну з них для розглянутих підприємстві і побудуємо довірчі інтервали з рівнем помилки 5%.
Отримані результати представлені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Критичні значення моделей
| Модель | Благополучні | Банкрути | Зона невизначеності |
| I | 0,08-0,16 | (-0,20)-(-0,08) | (-0,08)-0,08 |
| II | 1,07-1,54 | 0,35-0,49 | 0,49-1,07 |
| III | 0,92-1,36 | 0,25-0,38 | 0,38-0,92 |
Аналіз даних моделей на підставі даних розглянутих підприємств показав, що найменшу помилку має модель №3. Проведемо за даною моделлю прогноз фінансового стану для ЗАТ „АТБ Групп” станом на 2006 рік:
М3 = 0,49*0,99+0,12*0,01+0,19*0,001+0,19*0,20199 = 0,5254
Отримані результати свідчать, що підприємство належить до зони невизначеності і фінансовий стан підприємства можна визначити як нестійкий, що підтверджує результати отримані у розділі 2.2.
Отже, базуючись на проведених дослідженнях можна зробити висновок, що для українських підприємств застосування „західних” показників неплатоспроможності і банкрутства є небажаним, так як вони не враховуються специфіку вітчизняного економічного середовища і відповідно не ілюструють реальну картину фінансового стану вітчизняних підприємств.