Аналіз руху грошових коштів промислового підприємства (стр. 2 из 10)
Якщо змоделювати елементарний цикл руху грошових потоків, то він полягатиме у наступному (рис. 1.1.): продаж готових товарів чи послуг представлений або грошовою виручкою, або дебіторською заборгованістю, призначеною для майбутнього стягнення. З часом і дебіторська заборгованість погашається та набуває форми коштів, що використовувалися для придбання чи виробництва предметів, які були реалізовані. Таким чином, процес генерації коштів є неперервним, навіть якщо грошовий потік є непрогнозованим чи нерівномірним.
Принципові схеми руху грошових потоків підприємства (А) та класифікацію грошових потоків (Б) у розрізі видів діяльності виходячи із засад економічного аналізу показано нижче (рис. 1.1.-1.4.).
Згідно з П(С)БО № 4 інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути одержана із застосуванням прямого або непрямого методів. При застосуванні прямого методу для визначення суми чистого надходження(чистих витрат) коштів у результаті операційної діяльності у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.
Непрямий методпередбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати.
Рис.1.1. Загальна схема руху грошових потоків у підприємницькій діяльності
Наступним аргументом на користь надання знижки покупцям у разі дострокової сплати є той факт, що підприємство в даному випадку отримує можливість скоротити обсяг фінансування, тобто обсяг необхідного для функціонування підприємства капіталу. Якщо середній строк сплати дебіторської заборгованості — 60 днів, і підприємство надає покупцям, наприклад, двовідсотко-ву знижку за оплату в строк не пізніше 14 днів, то така знижка для підприємства може розглядатись як отримання кредиту за ставкою 15,7 % [2 360: (60 - 14)].
Завдяки двовідсотковій ставці підприємство-продавець швидше повертає гроші в обіг, що виключає необхідність залучати позикові кошти.
Якщо підприємство залучає кредитні ресурси від 24 % річних, то умови реалізації для нього будуть вигідними.
Другий фактор, що впливає на тривалість фінансового циклу, — оборотність виробничих запасів, яку розраховують за формулою, де Т — тривалість періоду, що аналізується; ВЗ — середня величина запасів; Са — собівартість реалізованої продукції.
Наведений алгоритм розрахунку вказує на те, що основними заходами, завдяки яким можна скоротити період обороту виробничих запасів (Овл) є зниження собівартості продукції та зменшення залишків запасів.
Резервами зниження собівартості продукції можуть стати:
• випереджаючі темпи зростання обсягів виробництва відносно темпів зростання сукупних витрат;
• раціональне використання виробничих, трудових, фінансових ресурсів;
• якість сировини, матеріалів, кваліфікація працівників; досконалість технології;
• зняття з виробництва нерентабельної продукції, оптимізація товарної структури.
Коригування здійснюється з метою врахування впливу: змін у складі запасів; операційної дебіторської та кредиторської заборгованості; негрошових операцій; доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Складання звіту про рух коштів згідно з П(С)БО № 4, передбачає використання непрямого методу. Отже, інформація про рух коштів внаслідок операційної діяльності може бути виконана за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові результати.
Мета аналізу грошових потоків полягаєв оцінці здатності підприємства отримувати грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Аналіз руху коштів передбачає розрахунок передовсім сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат.
Рис. 1.2.Схема руху грошових потоків (А) та їх класифікація (Б) у рамках операційної діяльності підприємства
Рис. 1.3.Схема руху грошових потоків (А) та їх класифікація (Б) у рамках фінансової діяльності підприємства
| Показник | Звітний період | Попередній період | Зміна |
| 1. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування | 120 | 110 | 10 |
| Коригування на: | |||
| а) амортизацію необоротних активів; | 140 | 119 | 221 |
| б) зменшення забезпечень; | -6 | -6 | |
| в) прибуток від нереалізованих курсових різниць; | -2 | 2 | —- |
| г) прибуток від неопераційної діяльності; | -6 | -6 | — - |
| д) виплати на сплату відсотків; | 6 | 5 | 1 |
| 2. Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих активах | 252 | 220 | 32 |
| Показник | За звітний період | За попередній період | Зміна |
| 1. Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах | 252 | 220 | 32 |
| 2. Збільшення оборотних активів | -258 | -220 | -58 |
| 3. Збільшення витрат майбутніх періодів | -20 | -40 | 20 |
| 4. Зменшення поточних зобов'язань | 104 | 100 | 4 |
| 5. Збільшення доходів майбутніх періодів | 60 | 40 | 20 |
| Грошові кошти від операційної діяльності | 138 | 120 | 18 |
Таблиця 1.2. Аналіз руху коштів від операційної діяльності,тис. грн.
Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3), тобто у нашому прикладі 138 - 9 - 26 = 103. Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає «Чистий рух коштів від надзвичайних подій». На цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням оплачених відсотків та податків на прибуток.
Стаття «Рух коштів від надзвичайних подій» ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.
Прикладом руху коштів внаслідок надзвичайних подій є:
- надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;
- надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.
На цій статті відображаються тільки надходження та витрати коштів в наслідок надзвичайних подій, пов'язаних з операційною діяльністю, оскільки такі статті є також у складі інвестиційної або фінансової діяльності.
Так у нашому прикладі рух коштів від надзвичайних подій становив за графою «надходження» — 2 тис. грн. , за графою «видаток» — 7 тис. грн. (рядок 160).
Отже, за звітний період чисті надходження коштів від операційної діяльності становлять 103 + 2 - 7 = 98 тис. грн.
За попередній період:
- кошти від операційної діяльності — 120 тис. грн. ;
- сплачені відсотки — 7 тис. грн. ;
- сплачені податки на прибуток — 28 тис. грн. ;
- усього чистого надходження коштів від операційної діяльності — 85 тис. грн.
Стаття «Інші надходження» (ряд. 230) відображає надходження коштів від повернення авансів та позик, наданих іншим сторонам, надходження коштів від ф'ючерсних та форвардних контрактів, опціонів, контрактів «своп». У нашому прикладі інші надходження становили 35 тис. грн.
На статті «Придбання фінансових інвестицій» (ряд. 240) відображаються виплати коштів на придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах — 50 тис. грн.