Проблема, проте полягає не лише в економічній неможливості підприємства забезпечити вчення працівників, а перш за все в тому, що немає галузевих кадрів викладачів, підготовлених для вчення новітнім методам менеджменту і працюючих на еквівалентному із західними школами бізнесу рівні. Галузеві інститути розгубили велику частину кадрів.
Другий напрям заповнення найбільш гострого дефіциту управлінського ресурсу - інформаційного полягає в підготовці російських менеджерів безпосередньо за кордоном в провідних школах менеджменту і центрах підготовки кадрів. Звичайно, це одна з найбільш дієвих доріг вирішення проблеми. Проте, окрім браку в підприємств валютних засобів для фінансування цього напряму головна проблема полягає у відсутності можливості реальної комунікації між джерелом і одержувачем знань - стара як світ проблема вільного володіння іноземними мовами російськими управлінськими працівниками. Остання соломинка - досвід підприємств – світових лідерів, які самі формують кадри фін менеджерів. Встановивши надзвичайно високу, "штучну" оплату за передачу і освоєння нових технологій, реально підтримуючи будь-які новини (від великого - освоєння нової технології до найдрібнішого - рацпропозиції, яка дає або дасть результат в майбутньому). Треба це зробити постійним видом діяльності підприємств. Кожному підприємству терміново необхідно розробити власну цільову програму розвитку і впровадження нових методів і технологій менеджменту і концепцію розвитку власного менеджменту, яка повинна включати основні напрями робіт за рішенням організаційних, економічних і управлінських проблем галузі. Головне ж щонайшвидше відмовитися від використання існуючих застарілих методів управління і почати перехід на нові технології менеджменту відповідно до світових і передових вітчизняних досягнень по ключових напрямах (інвестиційний менеджмент і бізнес-планерування, фінансовий менеджмент, бюджетний менеджмент, лізинг, логістика, внутріфірмове планерування, контроллінг і ін.), перейти від управління окремими заходами до управління концептуально орієнтованими програмами. Перехід на нові методи і системи менеджменту дозволить зробити якісний стрибок в економіку XXI століття.
Поняття “менеджменту” можна розглядати з трьох сторін: як систему економічного управління, як орган управління (апарат управління), як форму підприємницької діяльності. Менеджмент в загальному вигляді можна визначити як систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління.
Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.
Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:
· розроблення і реалізація фінансової політики підприємства;
· інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);
· оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля” інвестицій;
· поточне фінансове планування та контроль.
Фінанси складаються з 3-х взаємозв’язаних галузей:
· ринок грошей та капіталу
· ринок інвестицій
· фінансовий менеджмент
Фінансовий менеджмент - форма управління процесами фінансування діяльності підприємства за допомогою методів та важелів фінансового механізму або мистецтво управління фінансовою діяльністю.
Аналізуючи закордонний досвід застосування фінансового менеджменту можна зрбити висновок щодо багатогранності та багато вимірності цього процесу. Перш за все аналіз закордонного досвіду дав змогу зрозуміти, що фінансове управління виходить далеко за рамки компанії і більше впливає на ринок створюючи таким чином умови для ефективного функціонування компанії. По-друге, застосування сучасних концепцій та теорій фінансового менеджменту неможливе поза процесами глобалізації та інтеграції вітчизняної економіки у світову. Таким чином є досить велике протиріччя з одного боку ефективність принципів та методів фінансового менеджменту, що використовують закордоном, з іншого реалії вітчизняної системи господарювання пристосування до яких унеможливлює застосування багатьох елементів фінансового управління виокремленого з аналізу закордонного досвіду.
Слід визнати, що підготовка, формування фінансових менеджерів в різних країнах дуже зближується і по суті, і по методах організації вчення, особливо в останнє десятиліття. Менеджмент як професія, як галузь знань стає поїстенне інтернаціональним. Освоєння досвіду управління кожній з країн, передача цього досвіду – справа дуже коштовна і корисна. І це починають розуміти все. Адже це дозволяє не лише зрозуміти, як вести бізнес за кордоном, але і навчитися уникати помилок у ситуаціях, які не зустрічалися в сьогоденні і минулому, але сповна можливі в майбутньому. Історія чужого успіху або невдачі теж буває дуже повчальна. І, звичайно, наукові і емпіричні узагальнення, вироблення загальних принципів ефективного управління, типізація його різних форм і умов їх вживання – все це предмет серйозної роботи тих, хто думає про менеджмент в науковому плані, просуває вперед управлінську думку. У всьому цьому різноманітті теорій і явищ живої практики американський менеджмент був і залишається найбільш потужною «управлінською цивілізацією». Його провідне значення в світі сьогодні незаперечно, а вплив на розвиток теорії. Практики, а тим більше вчення управлінню найбільш велике. Немає нужди сліпо слідувати виводам американських теоретиків і рекомендаціям їх практиків, але знати їх ідеї, безумовно, необхідно.
1. Данько Т.П., Окрут З.М. Свободные экономические зоны: учебное пособие/Рос. экон. академия им. Г.В. Плеханова. — М.: ИНФРА-М, 2007.
2. Пеппер Д. Практическая энциклопедия международного налогового и финансового планирования. — М.: ИНФРА-М, 2007.
3. Все о бизнес-тренингах и бизнес-семинарах» – HTTP://subscribe.ru//catalog/economics.school.euro
4. Зимелев А. Под «крышей» Святого Престола // Offshore express. — 2005. — № 3(39). — С. 48—50.
5. Зимелев А. Бюрокража на пути совершенствования // Offshore express. —2007. — № 9(33). — С. 34—37.
6. Кордобовская М. Аланды: острова, которым всегда везло // Offshore express. — 2007. — № 7(31). — С. 12—21.
7. Кордобовская М. Грязные деньги века // Offshore express. — 2007. — № 5(29). — С. 16—22.
8. Коттке К. «Грязные» деньги — что это такое?: Справочник по налоговому законодательству в области «грязных» денег: Пер. с нем. — М.: Издательство «Дело и Сервис», 2005.
9. Майкл Д. Интрилигатор. Чему Россия может научиться у Китая при переходе к рыночной экономике // Экономическая наука современной России. — 2007. — № 3. — С. 3—10.
10. Михайлова В.А. Финансовый менеджмент. – М., Изд-во «Полиус».
11. Платонова Л. Они приходят без приглашения // Налоговая полиция. — 2005. — № 9. — С. 15.
12. Сутырин С.Ф., Погорлецкий А.И. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике / Под ред. С.Ф. Сутырина — Спб., 2007
13. Кампионе: уютная обитель для «налоговых беженцев» // Offshore express. —2007. — № 4(28). — С. 2—9.
14. Информационный бюллетень // Северная торгово-промышленная палата. — 1998. — № 1. — С. 25—28.
15. Калмыкия — территория налоговых льгот // Корпорация. — 1998. — № 6/98. — С. 26—27.
16. Наказание по-итальянски // Налоговая полиция. — 2005. — №13. — С.15
17. Налоговые системы зарубежных стран: учебник для вузов / Под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Закон и право: ЮНИТИ, 2005.
18. Federal Criminal Code and Rules. — West Publishing Co. — 2002. — 1277 p.