Механізований взвод на БМП (стр. 6 из 7)

- погодити дії взводу з діями сусідів і танками, розташованими в опорному пункті взводу й на його флангах, протитанковими й іншими вогневими засобами по відбиттю атак противника перед переднім краєм оборони й по знищенню його у випадку вклинення в оборону;

- призначити чергові вогневі засоби й визначити порядок знищення розвідки противника;

- указати заходи щодо забезпечення безпеки особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху, а також заходи щодо маскування;

- повідомити сигнали оповіщення, керування, взаємодії й порядок дій по них.

Командир танкового (гранатометного) взводу, доданого мотострілковій роті, повинен знати розташування опорних пунктів механізованих взводів, їхнього завдання, порядок взаємодії з ними, місця загороджень, способи підтримки зв'язку, сигнали оповіщення, керування й взаємодії, порядок дій по них.

Взвод приступає до інженерного встаткування опорного пункту після вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти танків, установок протитанкових керованих ракет, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а танкам і іншим вогневим засобам - секторів обстрілу. Інженерне устаткування опорного пункту здійснюється таємно, з повною напругою сил особового складу й у постійній готовності взводу до відбиття атаки противника.

В опорному пункті механізованого, а також на вогневих позиціях гранатометного й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів у першу чергу відриваються одиночні (парні) окопи для автоматників, кулеметників, снайпера, гранатомеників, операторів протитанкових керованих ракет і вогнеметчиков, окопи на основних вогневих позиціях танків, бойових машин піхоти, виробляється розчищення смуги огляду й обстрілу, влаштовуються загородження й обладнається командно-спостережливий пункт командира взводу. У другу чергу одиночні (парні) окопи з'єднуються між собою траншеєю в окопи на відділення, відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти і інших вогневих засобів, а також ходи повідомлення до вогневих позицій бойових машин піхоти, якщо вони розташовуються на фланзі або за позиціями відділень, улаштовуються перекриті щілини (бліндажі) на кожне відділення (екіпаж). Надалі влаштовується бліндаж на командно-спостережливому пункті командира взводу, відривається хід повідомлення в тил, що пристосовується для ведення вогню, і триває вдосконалювання й розвиток усього інженерного встаткування опорного пункту.

У механізованому взводі, крім

того, у другу чергу відриваються окопи для чергових вогневих засобів на тимчасових вогневих позиціях.

При відсутності безпосереднього зіткнення із противником і коли дозволяє обстановка, для облаштування траншей, ходів повідомлення, окопів для танків, бойових машин піхоти застосовуються землерийні машини й бульдозерне устаткування.

Всі позиції (спорудження) повинні бути підготовлені для захисту від запальної зброї й ретельно замасковані, для чого використаються місцеві матеріали, табельні засоби пожежогасіння й маскувальні засоби.

Командир взводу особисто керує інженерним устаткуванням опорного пункту, підтримуючи постійну готовність взводу до відбиття атаки противника.

Командир механізованого взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту, а командири гранатометного й кулеметного (протитанково - кулеметного) взводів - схему вогню взводу й представити її командирові роти; схема вогню гранатометного взводу представляється командирові батальйону.

На схемах звичайно вказуються: орієнтири, їхнього номера, найменування й відстані до них; положення противника; смуга вогню взводу й додаткові сектори обстрілу; позиції відділень, їхньої смуги вогню й додаткові сектори обстрілу; основні й запасні вогневі позиції бойових машин піхоти, танків, а також вогневих засобів, що забезпечують проміжки із сусідами, їх основні й додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу й місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; ділянка зосередженого вогню роти й місце в ньому, по якому веде вогонь взвод, а на схемі вогню гранатометного взводу, крім того, - рубежі загороджувального вогню й позиція механізованого підрозділу, якому взвод доданий; рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових і інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу й на його флангах, і їхні сектори обстрілу; загородження й фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів і границі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту командира взводу.

Для ведення оборони вночі командир взводу до настання темряви повинен визначити й указати підлеглим командирам: завдання по підготовці зброї й вихідних даних для ведення вогню вночі, спостереженню й прослуховуванню; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення й засобів освітлення місцевості, а також завдання по знищенню й осліпленню засобів висвітлення противника; заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; добре видимі вночі орієнтири; розпізнавальні знаки своїх військ; способи орієнтування й цілевказівки.

Командир механізованого взводу, крім того, указує, які вогневі засоби, коли й куди перемістити, де додатково виставити спостерігачів.

Всі командири зобов'язані перевірити вихідні дані для стрільби вночі, готовність зброї й приладів нічного бачення, а також наявність трасуючих снарядів і патронів із трасуючими кулями.

Командир механізованого взводу управляє взводом з командно - постережного пункту, обладнаного звичайно в ході повідомлення, або з бойової машини піхоти. Він повинен бачити місцевість перед переднім краєм оборони й на флангах і весь бойовий порядок взводу.

В обороні взвод перебуває в постійній готовності до відбиття атаки противника.

Для знищення окремих груп противника, що намагаються вести розвідку, проробляти проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, у механізованому взводі призначаються чергові вогневі засоби (чергова бойова машина піхоти), особовий склад яких перебуває в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасної або тимчасової вогневої позиції. Інший особовий склад взводу вдосконалює інженерне встаткування позицій і проводить технічне обслуговування бойових машин піхоти.

При нанесенні противником ядерного удару весь особовий склад укривається. З початком вогневої підготовки противника командир взводу й спостерігачі ведуть спостереження з метою вчасно виявити момент переходу його в атаку.

З переходом противника в атаку по команді (сигналу) командира взвод негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу й доданих йому вогневих засобів.

У міру наближення противника до переднього краю оборони вогонь доводять до найвищої напруги. Взвод у першу чергу знищує танки й інші броньовані машини противника, а потім вогнем з кулеметів, автоматів і доданих вогнеметів відтинає піхоту від танків і знищує її.

Противник, що ввірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем в упор, гранатами й у рукопашній схватці. Для попередження просування противника в глибину опорного пункту й у сторони флангів у траншеях і ходах повідомлення швидко встановлюються їжаки, рогатки й інші, заздалегідь підготовлені переносні загородження.

У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони й, продовжуючи міцно втримувати займані позиції, знищує противника вогнем всіх видів зброї з основних і запасних позицій або діє за вказівкою командира роти.

Після відбиття атаки відновлюються система вогню й зруйновані фортифікаційні спорудження, поповнюються боєприпаси, приводяться в порядок зброя й військово-технічне майно, при необхідності з дозволу командира роти проводиться зміна вогневих позицій бойових машин піхоти, танків і інших вогневих засобів, приймаються заходи щодо надання медичної допомоги й виносу тяжкопоранених. Про результати бою командир взводу доповідає командирові роти.

Механізований взвод, призначений у бойову охорону, повинен захистити батальйон від раптового нападу противника й заборонити йому ведення розвідки.

У бойовій охороні взвод обороняє позицію до 500м по фронті. Перед позицією взводу й на флангах влаштовуються загородження. Взвод підтримується вогнем призначених засобів із глибини оборони.

Одержавши завдання на дії в бойовій охороні, командир механізованого взводу усвідомлює отримане завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, виводить взвод на зазначену позицію, установлює спостереження, вибирає позиції для відділень, бойових машин піхоти, віддає бойовий наказ, організує взаємодію, систему вогню, керування, захист від запальної зброї й інженерне устаткування позиції. Для спостереження за схованими підступами до позиції й на її фланги командир механізованого взводу висилає секрети.

Після організації оборони командир взводу з командирами відділень проводить розвідку можливих шляхів відходу й установлює порядок дій при одержанні наказу на відхід.

Дрібні групи противника бойова охорона захоплює в полон або знищує вогнем.

При підході переважаючих сил противника бойова охорона вражає його вогнем, починаючи із граничної дальності. Командир взводу особистим спостереженням визначає сили й напрямок дій противника, доповідає про це командирові батальйону й продовжує вести бій.