Об’єктивна необхідність легалізації практики комерційного кредитування обумовлена активізацією формування ринкових відносин, демонополізацією банківської справи. В умовах розвитку приватного і акціонерного підприємництва, встановлення прямих зв’язків між товаровиробниками на основі договірних цін, вексельна форма розрахунків найбільш адекватна ринковій кон’юнктурі. Вона дає можливість резидентам ринку самостійно розпоряджатися тимчасово вільними фінансовими ресурсами і оперативно визначати необхідний вид платіжних засобів.
Запровадження вексельного обігу в цілому не збільшує масу платіжних засобів оскільки, по-перше, в основі кожного комерційного векселя лежить товарний капітал, а фінансового – грошовий капітал, тобто границі вексельного обігу обмежені сумою реальних вартостей; по-друге, одним векселем можна погасити цілий ряд грошових зобов’язань; по-третє, змінюється тільки структура грошових агрегатів, загальна маса грошей не змінюється.
Вексель аналогічно як і чеки – невід’ємні елементи сучасної кредитної системи тому, що без них неможливо ефективно здійснювати міжгосподарські розрахунки.
Запровадження та розвиток комерційного кредиту є одним із факторів, що обумовлюють реальне товарне забезпечення грошей. Оскільки обіг комерційних векселів обмежено сумою дійсно вироблених товарних вартостей, тоді як випуск паперових грошей допускає можливість незбалансованості грошей з товарними масами. Внаслідок чого знижується вартість паперових грошей. Комерційні векселі на відміну від паперових грошей видаються переважно під товарні потоки, а тому вони не можуть бути випущені в обіг у надлишковій кількості. Курс паперових грошей примусово назначається державою і, як правило, завищений. А тому обезцінення паперових грошей приховане і проявляється насамперед у рості цін та інших інфляційних тенденціях. Навпаки, курс кожного векселя реальний і складається під впливом таких факторів: загальногосподарської та ринкової кон’юнктури, контрагентів економіки, попиту і пропозиції кредитних ресурсів тощо. Зниження або втрата номінальної вартості одних векселів не чіпає решти векселів. Таким чином, вексельний обіг більш еластичний, ніж обіг паперових грошей.
Література
1. Большакова О.Ю. Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток // Фінанси України.- 2000. - №7. – с.119-127
2. Демківський А. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці // Банківська справа. – 1996. - №5. – с.49-53
3. Золотарёв В.С. Рынок ценных бумаг. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2000. – с.78-82
4. Калина А.В. Рынок ценных бумаг. – К.: МАУП, 1999. – с.59-73
5. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. – К.: ВІРА-Р, 1998. – с.90
6. Торкановский В.С. Рынок ценных бумаг и его финансовые институты. – С.-Петербург.: АО “Комплект”, 1994. – с.44-51
7. Хмыз О. Основные виды ценных бумаг // Бизнес. – 1996. - №7.- с.30-31
[1] Фінанси України. - 2000. - №7. - с.119-121
[2]Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”
[3]Фінанси України. - 2000. - №7. - с.119-127
[4] Золотарев В.С. Рынок ценных бумаг. - Ростов-на-Дону. :Феникс, 2000. - с.78-82
[5] Калина А.В. Рынок ценных бумаг. - К. :МАУП, 1999, - с.59-73
[6] Банківська справа. - 1996. - №5. - с.49-50
[7] Калина А.В. Рынок ценных бумаг. - К. : МАУП, 1999. - с.59-73
[8] Мельник В.А. Ринок цінних паперів. – К.: ВІРА-Р, 1998. – с. 89-91
[9]Банківська справа. – 1996. - №5. – с.49-53