Міністерство освіти і науки
Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут”
Кафедра філософії
Реферат на тему:
„Філософські проблеми техніки”
Виконав:
…………………...
…………………...
Перевірив(ла):
……………………
……………………
Київ, 2011
Зміст
Вступ.................................................................................................................3
1. Проблема співвідношення філософії науки і техніки..............................8
2. Техніко-екологічні та соціальні проблеми сучасності...........................13
3. Проблема комп’ютеризації суспільства..................................................18
4. Шляхи і перспективи розвитку техніки...................................................24
Висновки........................................................................................................28
Список використаної літератури..............................................................30
Вступ
Машинерія, що звитяжно розповсюджується, мучить і лякає мене. Вона підбирається повільно-повільно, як гроза. Але шлях її визначений, вона прийде і застане нас зненацька.
Йоганн Вольфганг Гете
Ціллю роботи являється дослідження філософських проблем техніки і шляхів їх розв’язання. Перші праці, що стосуються філософського розуміння проблем техніки, вийшли у світ понад сто років тому. У 1877 р. у Брауншвейзі було видано книгу філософа-антрополога Е. Каппа „Основи філософії техніки”, яку й прийнято вважати початком систематичного філософського опанування проблем техніки. Приблизно у той же час у Франції А. Еспінас працював над побудовою загальної теорії техніки, що спиралася на філософські основи й категорії. На межі XIX-XX ст. виходять праці відомого російського інженера П. Енгельмейера („Теорія творчості”, 1910 р. та „Філософія техніки”, 1913 р.), а також англійських філософів, які розробляли технічну проблематику. Однак це були окремі, розрізнені дослідження.
Філософія техніки - це одна з найбільш молодих гілок філософського знання філософія. До Другої світової війни внесок техніки у цивілізацію лише оптимістично схвалювався, а безперервний технічний прогрес здавався чимось навіки даним і таким, що стверджує ідею панування людини над природою. Справжня зацікавленість у філософському тлумаченні проблем техніки почалася із всесвітніх філософських конгресів у Відні (1968), у Варні (1973) та у Дюссельдорфі (1978). З того часу кількість друкованих праць, присвячених цій проблематиці, почала стрімко зростати.
Проте деякі філософи нехтували філософським аналізом техніки. З технікою вони пов’язували обмежену щодо інтелектуального змісту діяльність, що не варта філософського дослідження, а філософія розглядалась ними як частина царства духу, який протистоїть практичній діяльності, заснованій на інтуїтивному вмінні робити щось. „Долею філософії стало твердження про можливість нею самою обстоювати власну субстанційність лише за умови виступу проти „техніки” у широкому її значенні”, — писав у 1963р. І. Блюменберг. Одночасно гальмувала поступ філософії техніки тенденція розглядати людину винятково як аnіmаl rаtіоnаlis (тварину раціональну), яка стверджувалася завдяки тому, що марксистська традиція, яку не сприймали на Заході, приділяла техніці як частині, так званих продуктивних сил суспільства, підвищену увагу, наголошуючи, що саме рівнем їх розвитку й визначається рівень суспільного, культурного та морального прогресу людства.
Тільки з усвідомленням суперечності між традиційною ідеєю нескінченного прогресу та близькістю меж зростання, характерною для 60-х років XX ст., філософія техніки виділяється як окрема гілка філософського знання. І як наслідок виникають і розвиваються зовсім нові науки:
а) філософія техніки, або філософія науки і техніки;
б) технікознавство;
в) комплекс технічних наук, що в Англії називаються „Technology”;
г) історія природознавства та техніки;
д) соціологія науки та техніки;
е) інженерна психологія та ін.
Зусиллями цих наук розроблено цілий комплекс філософських проблем, найбільш актуальні з них будуть розглянуті нижче.
Визначена ціль роботи викликає певні завдання, відійшовши від суто філософських суперечок про онтологічний та гносеологічний характер сучасної техніки, зосередитись на більш конкретних і нагальних проблемах техніки, що безпосередньо стосуються буття людини і суспільства, таких як: співвідношення між наукою і технікою; зростаюча складність сучасної техніки та пов’язана з цим необхідність оцінки її наслідків; наслідки застосування комп’ютерів; шляхи й перспективи розвитку техніки та ін.
Задача аналізу проблеми співвідношення науки і техніки в тій або іншій формі розглядалася в роботах Г. Беме, C. Тулміна, Г. Сколімовські, Л. Мемфорда і ін. Так Д. Сехель вважав, що „технічний прогрес, перш за все, керується розвитком емпіричного, а не теоретичного знання”. Ряд західних методологів науки, наприклад такі, як С. Тулмін і Д.Прайс, намагаються для виявлення логіки еволюції технічного застосовувати теоретичні моделі розвитку науки [20, 38]. Ця проблема була, є і буде актуальною через те, що співвідношення між наукою і технікою проявляється як динамічний процес, що постійно змінюється.
Щодо адекватної оцінки наслідків техніки і технічної діяльності, то значення цієї проблеми зростає з кожним роком. Відомо, що інженер зобов’язаний прислухатися не тільки до голосу вчених, технічних фахівців і голосу власної совісті, але і до громадської думки, особливо якщо результати його роботи можуть вплинути на здоров’я і життя людей, торкнутися пам’ятників культури, порушити рівновагу природного середовища і т. д. Коли вплив інженерної діяльності стає глобальним, її рішення перестають бути вузько професійною справою, стають предметом загального обговорення, а іноді і засудження. Ніякі посилання на економічну, технічну і навіть державну доцільність не можуть виправдати соціального, морального, психологічного, екологічного збитку, який може бути слідством реалізації деяких проектів [7].
Аналіз проблеми наслідків комп’ютеризації і створення штучного інтелекту суспільства є однією з головних у сучасній літературі з філософії техніки. У цій сфері виділяють певні напрями. Передусім, це праці про соціальні наслідки комп’ютеризації. На Заході цьому феномену присвячено сотні томів. Головна увага слід звернути на те, що із застосуванням сучасних комп’ютерних засобів докорінно змінилися всі сфери життя сучасного суспільства – від державного управління до освіти й культури. При цьому необхідно дослідити й проблеми, зумовлені цими змінами: перетворення інформації на своєрідний глобальний ресурс людства, потенційна можливість зростання відчуження людини в інформаційному суспільстві, зміни соціальних засад такого суспільства.
Також, однією з найважливіших проблем, аналізом якої варто зайнятись, є проблема шляхів і перспектив розвитку техніки. Особливість цієї проблеми пов’язана зараз зі стрімким зростанням потужних технологій. При цьому кількість людей, які зазнають впливу технічних заходів та їх вторинних ефектів, з кожним днем значно зростає. Потерпають і природні системи, що стають об’єктом людської діяльності, оскільки порушується їх рівновага, що нерідко призводить до руйнування цих систем. Ніколи раніше людина не мала таких потужних важелів, щоб бути здатною знищити життя у певній частині екологічної системи і навіть у глобальному вимірі. Докорінно змінюється і людська свідомість.
Основні напрямки розвитку філософії техніки. Виникнувши в кінці ХІХ століття філософія техніки в процесі свого подальшого розвитку включала в себе велику палітру поглядів, які часом сходилися один з одним, а деколи грунтувалися на прямо протилежних принципах. Одні з них належать до так званого технократичному напрямку. Вони бачать в техніці визначальну, та мабуть і єдину, причину всіх соціальних змін. Подібні твердження грунтуються на принципі технократичного детермінізму. З точки зору інших техніка має свою логіку розвитку, незалежну від соціуму. Для одних майбутнє людства під впливом науково-технічного прогресу постає в райдужному світлі: техніка в процесі свого розвитку автоматично вирішить всі соціальні колізії, створить суспільство достатку, ліквідує принижує людину не творчий і фізично важка праця і забезпечить радісну творче життя. Інші, навпаки, бачать в техніці демона, який підпорядковує собі людину: ера людини зміниться ерою роботів, відбудеться інтелектуальне виродження індивідів, моральна деградація особистості. Одні погляди пов'язують прогрес техніки з розвитком науки, раціонального пізнання. Інші, навпаки, сподіваються на бога. вищий ірраціональний дух.
Філософія техніки вивчає техніку з різних сторін і виражає інтереси різних соціальних і професійних верств суспільства. Один ціннісний підхід буде у конструктора, інший у того, хто цю техніку використовує в процесі виробництва, третій у вченого, який бачить у техніці матеріалізацію наукових знань, четвертий у політика, п'ятий у релігійної людини і т.д.
Всі різноманітні аспекти і ціннісні підходи в осмисленні техніки знаходять своє інтегроване вираження у філософії техніки в порівняно молодій історії якої існують більш-менш оформлені напрями. У сучасній філософії техніки можна виділити чотири великих напрями: сцієнтистський, соціологічний, антропологічний і релігійний. Вони аналізують взаємозв'язок техніки з наукою, суспільством, людиною і вірою.
Перший напрямок - сцієнтистський (від англ. Science - наука) виникає ще в 70-х роках ХІХ століття. Техніка розглядається як практична реалізація наукових знань. Здійснюється філософський аналіз системи "наука-техніка", проводиться гносеологічне дослідження проблем техніки, технічної творчості та технічного знання. Техніка починає розглядатися як будь-який спосіб людської діяльності, що застосовує методи наукового пізнання.