«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановкипісля аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391
| ВАРІАНТ 12Тип СДОР = Аміак рідкийКількість СДОР, тонн = 10Метеорологічні умови = Ясно, день, 20 градусів ЦельсіяШвидкість вітру, м/с = 3Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1Вид сховища = НеобвалованіВистота піддону, м = 0Час від початку аварії, год = 3Азимут ОНГ, град = 180Азимут вітру, град = 0Показник та Результат прогнозуванняДжерело забруднення = ХНОТип СДОР = Аміак рідкийКількість СДОР, тонн = 10Глибина зараження, км = 0,207893Площа зони зараження, кв км = 0,016964Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГТривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 48,93413Втрати від СДОР, чол.ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто = 10 тонн.Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміакуK3 = 0,04 із додатку 3 для аміакуK5 = 0,23 для ізотермії, сторінка 7K7 = 1 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20Q (o) = 10Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:Метеорологічні умови = Ясно, день, 20 градусів ЦельсіяШвидкість вітру, м/с = 3Це – ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,0*10= 0,01656 (тонн)ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * dK1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміакуK2 = 0,025 із додатку 3 для аміакуK3 = 0,04 із додатку 3 для аміакуK4 = 1,67 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3K7 = 1 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)h = 0,05 для необвалованого сховищаh - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, деН - висота піддону чи обваловки, м.Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,67*0,23*2,41*1/0,05*0,681= 0,022292 (тонн)ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0,01656 (тонн) приШвидкість вітру, м/с = 3Г 1 = 0,112608 (кілометрів)ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 0,022292 (тонн)при Швидкість вітру, м/с = 3 за пропорцією:0,1 (тонн) - 0,68 (кілометрів)0,022292 (тонн) - х (кілометрів)х = 0,022292*0,68/0,1= 0,151589 (кілометрів)Г 2 = 0,151589 (кілометрів)ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:Г = Г 2 + 0,5*Г 1Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 0,151589Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,112608Г = 0,207893 (кілометрів)Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.При ізотерміяПри Швидкість вітру, м/с = 3Це – 72 (кілометрів)Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 72км та розрахованим 0,207893 (кілометрів)Мінімум (0,207893;72) = 0,207893ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:T надходження = x / Vх = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1За додатком 6 при ізотермія при Швидкість вітру, м/с = 3V = 18 км/годT надходження = 1/18= 0,055556 (години)T надходження = 1*60/18= 3,333333 (хвилин)ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:S = П * Г * Г / nП = 3,14 - число "Пі", нескінченний дрібП = 3,14Г = 0,207893 (кілометрів)n при Швидкість вітру, м/с = 3n = 8 (сторінка 7)S = 3,14*0,207893*0,207893/8= 0,016964 (кв км)ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)h = 0,05 для необвалованого сховищаd = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)K2 = 0,025 із додатку 3 для аміакуK4 = 1,67 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 20Т = 0,815569 (години)Т = 48,93413 (хвилин)Так як повна глибина зони зараження 0,207893 км менша за відстаньвід ХНО до ОНГ 1 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) непопав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГнемає. |
Список використаної літератури
1) Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
2) Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.
3) Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.
4) Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.
5) Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.
6) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
7) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.
8) http://readbookz.com/books/198.html#