Висновок
1. Умовивід є найбільш складною базовою формою мислення, яка об’єднує дві попередньо розглянуті форми теоретичного пізнання – судження і поняття. Розташовані за певними правилами судження дають змогу отримувати нові дані про предмет, робити висновок щодо його якісних ознак, властивостей.
2. Істинність умовиводу залежить від істинності його складових і вірності будови.
3. Розрізняють умовиводи безпосередні та опосередковані, серед других розрізняють дедуктивні, індуктивні та традуктивні умовиводи.
4. Знаючи теоретичні аспекти формування умовиводу, людина має змогу струнко поєднувати судження для отримання істинних висновків, або принаймні таких, імовірність яких є високою.
Література
§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 131 – 179.
§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 203 – 254.
§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 108 - 202.
§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 110 – 164.
Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С. 333 - 406.