Розвиток та реформування ВПСздійснюватиметься шляхом вдосконалення організаційно-штатної структури частин і підрозділів, модернізації авіаційного, ракетного та радіолокаційного озброєнь в рамках реалізації «Плану модернізації ВПС» і «Десятирічної програми поставок і закупок».
Підвищення бойових можливостей системи ППО Туреччини здійснюється за рахунок надходження у підрозділи ППО сучасних винищувачів F-16С, ЗУР «Рапіра», 35-мм ЗУ «Ерлікон», сучасних мобільних трикоординатних РЛС виявлення повітряних цілей.
Розвиток та реформування ВМСздійснюватиметься у напрямку подальшого нарощування їх бойових можливостей за рахунок введення до бойового складу нових та модернізації наявних кораблів флоту і вертольотів авіації ВМС.
Основними напрямками модернізації ВМС залишатимуться: поступове скорочення корабельного складу в рамках його кардинального оновлення; посилення можливостей флоту з ведення надводних та підводних бойових дій, протимінної, протичовнової, протиповітряної оборони (зокрема, із зональної ППО); забезпечення надійного контролю надводної та підводної обстановки; вдосконалення тактики бойового застосування сил флоту, авіації та морської піхоти; поліпшення матеріально-технічного забезпечення ВМС.
2. Загальний стан збройних сил суміжних країн Східної Європи, напрямки їх реформування та розвитку
Збройні сили суміжних країн (Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії) знаходяться у стані глибокого реформування, основними напрямками (відповідно до національних концепцій і програм розвитку та будівництва) є:
– скорочення їх чисельності, при одночасному стійкому збільшенні бюджетних асигнувань на потреби оборони;
– розосередження ЗС по всій території країни (перегрупування військ /сил/ у тому числі і на Східному напрямку, де раніше угруповань військ не створювалось);
– перехід з організаційно-штатних структур «армія-дивізія» на «корпус-бригада» (відповідно до вимог НАТО);
– доведення співвідношення унтер-офіцерського складу до офіцерського 3:1;
– створення мобільних компонентів збройних сил (сил швидкого реагування);
– оснащення з’єднань та частин сучасними видами озброєння та бойової техніки (як правило, західних зразків);
- комплексне удосконалення систем ППО, управління та зв’язку за рахунок модернізації та розвитку національних систем зв’язку, а також закупівлі засобів зв’язку стандартів НАТО.
Реалізація військового аспекту програми подальшого інтегрування до Північноатлантичного союзу на першому етапі передбачає:
– приведення у відповідність до вимог НАТО законодавчої бази;
– приведення у відповідність до вимог НАТО системи управління військами.
На сьогодні, на територіях держав – нових членів альянсу (Польща, Угорщина) здійснюється:
– підготовка об'єктів військової та цивільної інфраструктури, визначених для можливого забезпечення прийняття контингенту зі складу ОЗС НАТО;
– розгортання нових високоефективних засобів контролю за повітряною обстановкою і управління повітряним рухом (на базі РЛС AN/FPS-117) та інтегрування їх в об’єднану систему ППО НАТО в Європі;
– освоєння нових маршрутів польотів літаків далекого радіолокаційного виявлення системи «АВАКС–НАТО», що дає змогу вивчати повітряну та радіоелектронну обстановку на Східному напрямку, в тому числі і на території України (до рубежу Коростень-Житомир-Вінниця).
З метою скорішої інтеграції нових членів НАТО до військової структури альянсу, визначено ступінь їх участі у складі основних компонентів сил загального призначення ОЗС НАТО, а саме: сил реагування, головних оборонних сил та сил посилення.
Реформування та розвиток ЗС Угорської Республікипроводиться згідно з «Програмою стратегічного реформування Угорської Армії», яка розрахована на 10 років та складається з трьох етапів:
1-й етап (2000–2003 pp.) – «Структурні зміни, скорочення особового складу»;
2-й етап (2003–2006 pp.) – «Зростання бойових можливостей та рівня бойової підготовки, початок закупівлі зразків нової техніки»;
3-й етап (2006–2010 pp.) – «Технічна модернізація УА».
У Сухопутних військахпланується: сформувати на базі Головного штабу СВ УА штаб армійського корпусу; розформувати штаби 2 та 3 механізованих дивізій та ліквідувати дивізійну ланку управління; завершити комплектацію Сил швидкого реагування особовим складом; переформувати артилерійську бригаду зі складу 3 мд в окрему корпусну бригаду польової артилерії; сформувати командування сил підтримки АК
У Військово-повітряних силах планується: перерозподілити весь льотний склад ВПС з урахуванням віку та класності; реформувати 59 авіаполк відповідно до стандартів НАТО; модернізувати авіабазу «Кечкемет» в якості резервного аеродрому НАТО та розмістити на ній запасний оперативний центр контролю повітряного простору; розширити можливості авіабази «Сольнок» з метою створення центру авіаперевезень; посилити можливості 12 змішаного зенітно-ракетного полку ППО за рахунок введення до його штату одного зрдн «Містраль-2»; модернізувати літаки МіГ-29; продовжити інтеграцію національної системи ППО до об'єднаної системи ППО НАТО в Європі; закупити та ввести в дію (до 2005 року) три нових потужних стаціонарних РЛС далекого радіуса дії; інтегрувати до складу 64 радіотехнічного полку ППО новий елемент – оперативний центр ППО.
Процес реформування Румунської Армії (РА) триває у відповідності до «Концепції реструктуризації та модернізації ЗС Румунії» (FARO 2005/2010).
Передбачається, що Румунська Армія зразка 2005–2010 рр. базуватиметься на таких кількісних показниках: загальна чисельність особового складу – 140 тис. чол. (передбачно, до 2007 р.), в т.ч. 112 тис. – військових та 28 тис. – цивільних службовців; бюджетне фінансування оборонних витрат в межах – від 750 млн. дол. США (2000 р.) до 1190 млн. дол. США (2007 р.).
При цьому, зберігаючи загальну структуру, а саме: три види збройних сил, які матимуть назви – Наземні сили, Повітряні сили та Морські сили, в оперативному плані Румунська Армія складатиметься з таких компонентів:
Сили спостереження та раннього попередження,
Сили реагування в кризових ситуаціях,
Головні (або територіальні) сили,
Резервні сили.
З квітня 2000 року в Румунії розпочато практичну реалізацію перспективних планів реформування національних ЗС, відповідно до «Концепції реструктуризації та модернізації ЗС Румунії» та «Доктрини оперативного застосування СВ».
Зазначений процес має проходити по трьох напрямках: перегляд чисельності об’єднань і оперативно-тактичних з’єднань; переформування частин і підрозділів на тактичному рівні; розформування окремих частин.
Причому до кінця 2000 року передбачено:
провести значну реорганізацію штабів видів ЗС, які матимуть назву – Головний штаб наземних сил, Головний штаб повітряних сил, Головний штаб морських сил;
ввести нову оперативно-стратегічну структуру – оперативне командування, яке матиме територіальну зону відповідальності;
продовжити скорочення парку бойових танків, ББМ, бойових літаків, кораблів та допоміжних суден ВМС.
У наземних силах передбачається:
розформувати командування трьох армій та сформувати на їх основі командування двох територіальних армійських корпусів (м. Бухарест, м. Клуж-Напока) та об’єднаного оперативного командування (м. Бузеу);
переформувати 10 АК (м. Ясси) 2 А СВ в 10 територіальний армійський корпус і виділити його до складу Територіальних сил;
переформувати окремі корпуси в дивізії (або бригади) оперативних (або територіальних) сил (6 АК (м. Тиргу-Муреш) 4 А СВ буде переформований у танкову бригаду в складі Сил швидкого реагування);
У повітряних силах передбачається створення 2 командувань авіаційних дивізій.
У морських силах передбачається створити об’єднане оперативне командування. Морський флот буде складатись з двох морських флотилій і Дунайської річкової флотилії.
Реформування та розвиток ЗС РП.
Прийнята урядом Республіки Польща (РП) 4 січня 2000 року «Стратегія безпеки Республіки Польща», передбачає колективний захист Польщі в рамках Альянсу, а також готовність РП підтримати дії НАТО у випадку збройного нападу на території країн Північноатлантичного союзу.
Одним із важливих завдань є прискорений розвиток сил швидкого реагування ЗС РП, забезпечення високого рівня готовності, мобільності та здатності виконувати завдання поза межами країни.
На основі «Стратегії безпеки Республіки Польща» розроблена – «Стратегія оборони», яка включає військову стратегію та позавійськові аспекти національної оборони РП.
«План розвитку ЗС РП на період 2001–2006 років» повинен забезпечити мобільність ЗС РП та їх спроможність до можливих дій як на власній території, так і поза межами країни, створення технічних умов до розгортання на території РП сил НАТО, а також переозброєння сучасною бойовою технікою.
Програмою реформування передбачається, що ЗС РП поділятимуться за функціональних призначенням на такі складові частини:
сили реагування;
головні оборонні сили;
сили територіальної оборони.
У сухопутних військах з 1 січня 1999 року функціонують два військові округи:
Поморський ВО (м. Бидгощ) та Сілезький ВО (м. Вроцлав). На базі частин Краківського та Сілезького ВО сформовано аеромеханізований корпус (м. Краків).