Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра охорони праці та цивільної оборони
Контрольна робота
з дисципліни: “Цивільна оборона”
Стихійні лиха
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД
Казакова Ірина
Перевірив:
Викладач
Заєць Віра Анатоліївна
Київ – 2009
Зміст
Теоретичне питання: Стихійні лиха
Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 4
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 4
Список використаної літератури
Теоретичне питання: Стихійні лиха
Стихійне лихо (рос. Стихийное бедствие, англ. Natural catastrophe) — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
Стихійне лихо - екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. У ряді випадків стихійне лихо супроводиться загибеллю матеріальних цінностей і жертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється по кількості жертв і руйнування, в ненаселених місцях - по мірі порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також по площі обхвату.
До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетрусу, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, зміг, град, блискавки, лісові пожежі і інш. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця і інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високій інтенсивності. Найбільш небезпечним стихійним лихом вважаються циклони, тайфуни, засуха і перетворення місцевості у пустелю.
· Пожежі — це стихійне поширення вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі трапляються у лісах і на торф'яниках, у житлових і виробничих приміщеннях, в енергетичних мережах і на транспорті. Пожежі завдають величезних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей.
· Повені — значні затоплення суходолу, коли вода у річках піднімається вище звичайного рівня внаслідок рясних опадів, швидкого танення снігів, утворення льодових заторів або коли вітер жене воду з боку моря в гирла річок.
· Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 тис землетрусів; більшість з них призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.
· Селеві потоки — це стрімкий рух з гір селю — суміші води, каміння, щебеню, піску і глини; вони затоплюють, знищують усе на своєму шляху.
· Зсуви відбуваються частіше по берегах річок і водоймищ. Основною причиною їх виникнення є надлишкове насичення підземними водами глинистих порід до текучого стану, внаслідок чого вниз по схилах зсовуються величезні маси ґрунту, а разом з ним — усі споруди.
· Снігові замети утворюються взимку під час снігопадів і можуть бути настільки великими, що набувають характеру стихійного лиха.
· Ураган - це посилення вітру до 35 м/с і більше (12 балів за шкалою Бофорта).
· Шквал - різке короткочасне посилення вітру (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин), іноді до 30-70 м/с зі зміною його напрямку, частіше під час грози. Ширина шквалу 2-3 км.
Поже́жа — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини.
· Блискавка
· Іскріння
· лісова пожежа
· пожежа нафтопродуктів
· побутова пожежа
A - горіння твердих речовин; B - горіння рідких речовин; C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D - горіння металів; E - горіння електрообладнання.
· Обвалування (на відкритих об'єктах)
· Вогнезахисні екрани; застосування неспалимих або важкоспалимих контрукцій з регламентованою межею вогнестійкості.
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) - речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали - червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі (важко спалимі) - речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали - це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.
Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян та організацій протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.
Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40 м перед фронтом і до 8—10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.
Повінь (в гідрології повідь) — природне лихо, що виникає коли вода виходить за межі звичайного для неї басейну водойми. Повені на річках трапляються коли вода переповнює річище і розливається по річковій долині. Часом повені також трапляються на озерах чи водосховищах.
Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер який «наганяє» воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів).
Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай стаються внаслідок прориву дамб або ж зміни річкового русла.
Землетрус (рос. землетрясение, англ. earthquake, earth shock, нім. Erdbeben n, unterirdische Stöß m) — короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, скиди, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування (наприклад, 1988 року у Вірменії).
Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:
· Тектонічні
· Вулканічні
· Обвальні
Обвальний землетрус (рос. обвальное землетрясение, англ. collapse earthquake, нім. Einsturzbeben n) – землетрус, викликаний обвалом склепіння в підземній природній порожнині у розчинних гірських породах (вапняках, доломітах) або в порожнині, яка утворилася внаслідок виконаного вибуху. Як правило, обвальний землетрус має обмежену дію.
· Моретруси
Виникнення землетрусу пов'язують головним чином з тектонічними процесами. Протягом року на Землі фіксується бл. 1 млн землетрусів. Виділяють гіпоцентр та епіцентр землетрусу. Від них у всі сторони розходяться сейсмічні хвилі. Осередки землетрусів перебувають на глибині 30-60 км, а інколи — на глибині до 700 км.
| Місце | Дата землетрусу | Сила землетрусу | Координати |
| 1.Чилі | 22 травня 1960 | 9,5 | -38,24/-73,05 |
| 2.Протока Принця Вільяма,Аляска,США | 28 березня 1964 | 9,2 | 61,02/-147,65 |
| 3.Біля західних берегів Півд.Суматри | 26 грудня 2004 | 9,1 | 3,30/95,78 |
| 4.Камчатка | 4 листопада 1952 | 9,0 | 52,76/160,06 |
| 5.Біля узбережжя Еквадору | 31 січня 1906 | 8,8 | 1,0/-81,5 |
| 6. Рет острови, Аляска, США | 13 жовтня 1963 | 8,7 | 51,21/178,50 |
| 7. Південна Суматра, Індонезія | 28 березня 2005 | 8,6 | 2,08/97,01 |
| 8.Андреанові острови, Аляска, США | 4 лютого 1965 | 8,6 | 51,56/-175,39 |
| 9.Ассам, Тибет | 15 серпня 1950 | 8,6 | 28,5/96,5 |
| 10.Курильські острови | 13 жовтня 1963 | 8,5 | 44,9/149,6 |
| 11.Банда море, Індонезія | 1 лютого 1938 | 8,5 | -5,05/131,62 |
| 12.Камчатка | 03 лютого 1923 | 8,5 | 54,0/161,0 |
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією.