МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівський державний технологічний університет
Кафедра хімії і конструкційних матеріалів
РОЗРАХУНКОВО – ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни "Цивільна оборона"
на тему : Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях
Виконав:
ст. гр. ЗФКВ
Перевірив:
ст. викладач Авер’янов Ф. І.
Бурхливий науково-технічний прогрес, особливо в другій половині XIX сторіччя сприяв не тільки підвищенню виробництва, росту матеріального добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й значно підвищив можливість аварій великих технічних систем. Разом з тим економічні, духовні, релігійні, етнічні та інші суперечки спричинили в цей період до великої кількості війн та збройних конфліктів.
Зростання кількості і розширення масштабів надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які викликають значні матеріальні та людські втрати, роблять вкрай актуальною проблему забезпечення безпеки в природно-техногенній та екологічній сфері.
За останні ЗО років в природних катастрофах загинуло більше 4 млн. осіб, а кількість постраждалих перевищила 3 млрд. осіб. Прямі економічні збитки склали більш, як 400 млрд., доларів.
Згідно з Законом України "Про цивільну оборону України", запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків є загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.
Постановою Кабінету Міністрів України №1099 від 15 липня 1998 року "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" затверджено "Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій".
Величезне народногосподарське значення має своєчасна ліквідація наслідків великих виробничих аварій і стихійних лих, яка включає в себе значну кількість організаційних та інженерних заходів: їх прогнозування, а при можливості і відвернення (запобігання), локалізація, інженерно-рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи, включаючи доставку одягу, продуктів, забезпечення тимчасовим житлом та медичною допомогою потерпілому населенню.
Окрім цього, необхідно проводити комплекс інженерно-технічних заходів щодо підвищення стійкості роботи підприємств та надійності їх споруд на випадок повторної дії руйнівних катастроф або профілактичні роботи для відвернення (недопущення) їх руйнування у подальшому, включаючи посилення (зміцнення) існуючих конструкцій, підготовку до негайної евакуації обладнання, технічної документації і т. ін.
Під стійкістю роботи підприємства розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.
Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.
За даними про масштаби територіального поширення, кількістю постраждалих, загиблих та тих, у кого суттєво погіршились умови життєдіяльності, за розміром економічних збитків, до яких призвела НС, визначити рівень надзвичайної ситуації.
Таблиця 1.1 - Вихідні дані для визначення рівня надзвичайної ситуації
Параметр | Значення |
Територія, яку охопила НС | 2 області |
Кількістьзагиблих, чол. | 5 |
Кількість постраждалих, чол.. | 98 |
Кількість тих, у кого погіршились умови життєдіяльності, чол.. | 4500 |
Економічні збитки від НС | 20 тис. мінімальних розмірів заробітної плати |
Розв’язання
За територіальною ознакою ситуація відноситься до державного рівня [2, стор. 5]. По кількості постраждалих – регіональний рівень; по числу загиблих –також регіональний рівень; по кількості тих, у кого погіршились умови життєдіяльності – регіональний рівень, за економічним збитком – також регіональний рівень [2, стор. 5]. У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому порядку, рівень надзвичайної ситуації визначається на ступінь менше. Таким чином, остаточно визначаємо, що рівень надзвичайної ситуації – державний.
Відповідь: регіональний.
За вихідними даними по варіанту розрахувати прогнозовану дозу опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС. При здійсненні розрахунків умовно прийняти, що напрямок вітру спрямований від міста аварії до об’єкту. Прийняти кількість зруйнованих реакторів рівним одному. Виробничий персонал на час аварії знаходиться на підприємстві.Тривалість перебування людей на об’єкті прийняти рівним 6 годинам.
Таблиця 2.1 - Вихідні дані для прогнозування радіаційної обстановки
Параметр | Значення |
Тип ядерної енергетичної установки | РБМК |
Потужність зруйнованого реактора, МВт | 1000 |
Вихід активності з реактора, % | 30 |
Швидкість вітру, м/с | 4 |
Стан хмарного покрову | середня |
Відстань від об’єкту до міста аварії, км | 17,6 |
Умови перебування людей на об’єкті | У житлових цегляних 2-х поверхових будинках |
Час аварії | день |
Розв’язання
1. При швидкості вітру 4 м/с, середній хмарності і часі аварії „день”, категорія стійкості атмосфери – ізотермія [1, стор. 44, табл. 2.8].
2. При швидкості вітру 4 м/с, стані атмосфери „ізотермія” швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря дорівнює 5 м/с [1, стор. 45, табл. 2.10].
3. При швидкості переносу переднього фронту хмари зараженого повітря 5 м/с, відстані від об’єкту до місця аварії 17,6 км, і при ізотермії час формування сліду на об’єкті – 1,0 година [1, стор. 44, табл. 2.9].
4. При типі реактора РБМК, виході активності 30%, ізотермії і швидкості переносу хмари 5 м/с визначаємо розміри зон забруднення [1, стор. 46, табл. 2.12]. Результати наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Розміри зон забруднення
Розміри зон | Зони забруднення | ||||
М | А | Б | В | Г | |
Довжина, км | 418 | 145 | 33,7 | 17,6 | — |
Ширина, км | 31,5 | 8,42 | 1,73 | 0,69 | — |
Площа, км2 | 10300 | 959 | 45,8 | 9,63 | — |
5. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення. При відстані від місця аварії 17,6 км, об’єкт розташований в зоні В на зовнішній межі.
6. Оскільки час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 1,0 година, виробничий персонал на час аварії знаходився на об’єкті, то час початку опромінення – 1,0 година після аварії.
7. Тривалість перебування людини у зоні забруднення 6 годин, час початку опромінення 1,0 година. Тоді доза опромінення, яку отримує людина при відкритому розташуванні на зовнішній межі зони забруднення В, (Дзони) становить 10,44 рад [1, стор.52, табл. 2.19].
8. Визначаємо дозу опромінення:
де:
Кпос – коефіцієнт послаблення, який залежить від умов перебування людей в зоні; в даному випадку Кпос = 15;
Кзони – коефіцієнт зони, який залежить від наближеності об’єкта до меж зони; в даному випадку Кзони = 1,7 [1, стор.42, табл. 2.5].
Отже, в результаті розрахунків встановлена прогнозована доза опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС, становить 1,18 рад.
Відповідь: 1,18 рад.
За вихідними даними провести довгострокове прогнозування хімічної обстановки з розрахунками глибини, ширини і площі прогнозованої зони хімічного зараження. Розрахувати кількість населення, яке може опинитися у ПЗХЗ, можливі втрати і їх розподілення по важкості. Прийняти що щільність населення складає 1 тис. чол. на км2 При визначенні глибини зони хімічного зараження обов’язково враховувати дію перешкод на шляху розповсюдження хмари отруйної речовини.
Таблиця 3.1 - Вихідні дані для здійснення довгострокового прогнозування хімічної обстановки.
Параметр | Значення |
Тип НХР | Метиламін |
Кількість НХР в ємності зберігання, т | 75 |
Висота обвалування, м | 2,3 |
Глибина і ширина населеного пункту ( км×км) | 4×4 |
Проживає осіб, тис. чол. | 13 |
Площа населеного пункту, км2 | 12 |
Відстань від міста аварії до населеного пункту, км | 0,6 |
Розв'язок
Для довгострокового (оперативного) планування приймаємо такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 200 С. Напрямок вітру не враховуємо, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймаємо у колі 3600. Розрахунки виконуємо за максимальним об’ємом одиничної ємності.
1) 1) Для метиламіну Кнхр=0,24. Знайдемо глибину зони зараження НХР. Для цього спочатку знайдемо глибину зони зараження для хлору – Гх. Згідно [1. стор.143, табл.. 5.15] для кількості 75 тон, температурі +20°С і швидкості вітру 1 м/с Гх=65,6км. Для метиламіну Гф=Гх*Кнур=65,6*0,24=15,74 км. Тоді:
Г=Гса/Кп,
оскільки обвалування має висоту 2,3м, то Кп=2,43
Г =15,74/2,43=6,447 км.
2) Ширина зони прогнозування хімічного забруднення
км.