До спеціалізованих формувань та аварійних служб міністерств та відомств відносяться:
— пошуково-рятувальні формування (гірничорятувальні, газорятувальні, спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні та ін.);
— аварійно-відновлювальні формування (відновлювальні поїзди Укрзалізниці, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств з обслуговування автошляхів, об'єктів електрозв'яку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарств;
— формування та служба протипожежної охорони (державне протипожежне формування, позаштатні протипожежні формування);
— служба охорони громадського порядку — установи МВС України;
— служба медицини катастроф — державна служба медицини катастроф (ДСМК).
Основне призначення медичної служби:
— надання громадянам безоплатної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру;
— організовування і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС;
— координування роботи, спрямованої на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв'язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;
— здійснювати збір, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні наслідки НС;
— забезпечувати збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;
— забезпечувати створення та раціональне використання резервів матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;
— брати участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у випадках виникнення НС;
— проводити науково-дослідну роботу, пов'язану з удосконаленням форм та методів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС.
Для виконання цих завдань передбачається створити ДСМК на двох рівнях: державному та територіальному.
Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:
- наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;
- програми підготовки і навчання з ЦО;
- виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальних установ підвищення кваліфікації.
У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:
- наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.
До наказу додаються:
- перелік навчальних груп;
- перелік тем навчання і тренувань з ЦО;
- тематика підготовки з ЦО;
- план підготовки керівного складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;
- розклад занять для кожної навчальної групи.
Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання об’єктів навчально-матеріальної бази.
Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:
- журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);
- журнал обліку підготовки керівного і командно-начальницького складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.
Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.
Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є:
1. перспективний план захисту об`єкту,
2. план евакуації працівників,
3. план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт,
4. технічна документація ОГ щодо правил експлуатації,
5. висновки комісії щодо стійкості ОГ.
Організація цивільної оборони на об`єктах господарювання (ОГ) покладається головним чином на начальника цивільного захисту та його помічників.
Мета створення цивільного захисту на ОГ полягає в проведенні попереджувальних заходів виникнення НС і впровадження заходів на зменшення збитків і втрат у випадках аварій, розробка інженерно-технічних заходів.
До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства.
Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників, службовців і населення підвідомчих робітничих мікрорайонів і селищ при стихійних лихах, виробничих аваріях і катастрофах, а також від сучасних засобів ураження. Організовує і забезпечує безупинне управління ЦО. Розробляє плани ЦО об'єкта на мирний і воєнний час, періодично коректує й організовує їх виконання. Організовує і контролює навчання робітників та службовців з Цивільної оборони і підготовку формувань ЦО об'єкта.
Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є: перспективний план захисту об`єкту, план евакуації працівників, план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт, технічна документація ОГ щодо правил експлуатації, висновки комісії щодо стійкості ОГ.
1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. – М.: Высш. шк., 1986.
2. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М., 2000.
3. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.
4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.
5. Заплотинський В.М. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К., 2000. – 280 с.
6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 320 с.
7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
8. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.
9. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – К., 2004. – 439 с.